Ухвала суду № 88066591, 06.03.2020, Кремінський районний суд Луганської області

У Х В А Л А

06 березня 2020 р. м. Кремінна

Справа № 414/421/20

Провадження № 2-з/414/2/2020

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Ковальов В.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03 березня 2020 року звернулась з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження та заборони стягнення по виконавчому провадженню, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. про стягнення з неї на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 33 239 грн. 56 коп., а також встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно вказаного виконання виконавчого напису.

Підставою застосування заходів забезпечення позову зазначено те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних її прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася.

При цьому заявник надала до заяви тільки квитанцію про сплату судового збору.

Суд вирішив вказану заяву, відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, розглянути без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст.18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 вказаного Кодексу забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями ст.150 вказаного Кодексу встановлені види забезпечення позову.

Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому засіданні, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявник не надала жодного доказу про виконання виконавчого напису та існування загрози ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

Тобто заявник не довела відповідними доказами існування спору між нею та стягувачем і не обґрунтувала необхідність вжиття відповідних заходів та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати, не надала доказів щодо оцінки рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, не навела обсяг позовних вимог та не вказала категорію спору.

Вимоги відповідно до ст.151 ЦПК України не вмотивовані.

Між сторонами існує спір про право, який необхідно вирішити. І цей матеріальний спір не потребує заходів забезпечення.

Крім того, сам заявник посилається на відсутність зустрічного забезпечення. Разом з тим суд, відповідно до ч.8 ст.153 цього Кодексу, повинен вирішити питання зустрічного забезпечення, що відповідає вимогам ст. 154 ЦПК України.

Вказана невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України має наслідком застосування вимог п. 7 ст. 153 вказаного Кодексу.

Наведене у своїй сукупності та зміст позовних вимог, який заявником викладено окремо, є підставою для відмови у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.М. Ковальов