Рішення № 88066486, 02.03.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2899/19

провадження №: 2/398/181/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" березня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

представника позивача АТ КБ «Приватбанк» – адвоката Бистрова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

У серпня 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2007 року на загальну суму 19 026,03 долара США з підстав порушення відповідачем умов кредитного договору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №KGALGK01582004, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 35 000,00 дол. США на термін до 18.02.2024 року, і зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 03 липня 2019 року виникла заборгованість в розмірі 146 361,55 дол. США, яка складається з: 31 252,14 дол. США – заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 39 612,76 дол. США – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6 930,00 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 96 693,65 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором. З урахуванням викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 26 січня 2016 року по 03 липня 2019 року в розмірі 19 026,03 дол. США (а. с. 2 – 3).

24 вересня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він заперечує проти задоволення позовних вимог банку, у зв`язку з тим, що в п. 7.3 кредитного договору №KGALGK01582004, укладеного між ним та АТ КБ «Приватбанк» зазначено: Забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека будинку: житловий будинок, АДРЕСА_1 . 19.02.2007 року в забезпечення даного кредитного договору було укладено договір іпотеки №KGALGK01582004 та передано в іпотеку зазначений будинок. 19.02.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC) був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити, за якими АТ КБ «Приватбанк» погодився продати, а «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» погодився купити права вимоги за цим кредитним та іпотечним договорами. З цього дня АТ КБ «Приватбанк» втратив усі права по цьому кредиту, втратив усі права іпотекодержателя і з Державного Реєстру речових прав був вилучений, а тому не має права вимагати сплати процентів за користування кредитом, оскільки не є кредитором (а. с. 40 – 41).

25 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до АТ КБ «Приватбанк» про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно. Вимоги зустрічного позову обґрунтовує тим, що в п. 7.3 договору №KGALGK01582004, укладеного між ним та АТ КБ «Приватбанк» зазначено: Забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека будинку: житловий будинок, АДРЕСА_1 . 19.02.2007 року в забезпечення даного кредитного договору було укладено договір іпотеки №KGALGK01582004 та передано в іпотеку зазначений будинок. 19.02.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC) був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити, за якими АТ КБ «Приватбанк» погодився продати, а «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» погодився купити права вимоги за цим кредитним та іпотечним договорами. З цього дня АТ КБ «Приватбанк» втратив усі права по цьому кредиту, втратив усі права іпотекодержателя і з Державного Реєстру речових прав був вилучений. Крім цього 03.10.2017 року компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC) ліквідовано. В даний час у нього існують перешкоди щодо розпорядження будинком в АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності, оскільки в Державному реєстрі іпотек є заборона на цю нерухомість, де іпотекодержатель компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC). Така ситуація склалася через те, що «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» у строки встановлені законом не звернулась із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки і зняття заборони. Внаслідок чого він обмежений у праві вільно розпоряджатися своїм майном (а. с. 73 – 75).

18 листопада 2019 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому банк заперечував проти задоволення зустрічного позову з тих підстав, що 19 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №KGALGK01582004, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 35 000,00 дол. США на термін до 18.02.2024 року, і зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, 19.02.2017 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено договір іпотеки. У зв`язку з неналежним виконанням позивачем зобов`язань по кредитному договору, АТ КБ «Приватбанк» за захистом свого порушеного права звернулось до суду. 18.09.2013 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено рішення, яким звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №KGALGK01582004 від 19.02.2007 року, на будинок ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене рішення має преюдиціальне значення для вирішення даної справи, оскільки ним встановлено, що у витязі під номером 51557 не має посилання на спірний договір іпотеки, зазначена сума основного зобов`язання у розмірі 491 219,96 грн., не відповідає вартості договору іпотеки №KGALGK01582004 від 19.02.2007 року, а також у зазначеному витязі не зазначається місце знаходження предмету іпотеки та інші його ознаки. Також зазначає, що відповідно до умов договору, термін його дії – до повного виконання всіх умов договору. Проте, ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість по договору не погасив, а отже відсутні підстави для припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек запису про обтяження за № 15256. Також, ОСОБА_1 не надав належних доказів відступлення банком права вимоги за кредитним договором від 19.02.2007 року іншій юридичній особі. Таким чином, просить в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі (а. с. 143 – 145).

03 грудня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що банк посилається на те, що у витязі під номером 51557 зазначена сума основного зобов`язання не відповідає вартості договору іпотеки №KGALGK01582004 від 19.02.2007 року. Однак відповідно до п. 6.2 кредитного договору зазначено, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Також, у п. 26 договору іпотеки зазначено, що для обчислення суми в іноземній валюті, необхідної для задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується курс НБУ, встановлений для іноземної валюти за кредитним договором по відношенню до гривні, на день реалізації. Крім того, у витязі №51557 вказаний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084035103. В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також вказаний № НОМЕР_1 , місце знаходження предмету іпотеки: житловий будинок, АДРЕСА_1 та вказана інформація про інші його ознаки. Також, ОСОБА_1 просить звернути увагу на те, що при розгляді справи №1118/9927/12 у 2013 році, АТ КБ «Приватбанк» заперечував факт відступлення прав вимоги по цьому кредиту, а при розгляді справи у 2017 році цей факт підтвердив, подавши до суду договір відступлення прав вимоги по кредитному договору та довіреність від компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». 03.10.2017 року компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC). Отже кредитний договір №KGALGK01582004 від 19 лютого 2007 року та договір іпотеки №KGALGK01582004 від 19 лютого 2007 року припинили свою дію. Враховуючи викладене позов АТ КБ «Приватбанк» просить залишити без задоволення, а його зустрічну позовну заяву задовольнити повністю (а. с. 163 – 165).

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засіданні не з`явився. Подав заяву, в якій він підтримав свої позовні вимоги за зустрічним позовом та просив розглядати справу в його відсутність (а. с. 189).

В судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» – адвокат Бистров С.А. позовні вимоги банку підтримав та пояснив, що між сторонами укладено договір, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 35 000,00 доларів США, термін дії договору – до 18 лютого 2024 року. Проте відповідач не виконував умови договору, в результаті чого станом на 03 липня 2019 року утворилася заборгованість в розмірі 19 026,03 дол. США. В забезпечення виконання кредитного договору 19.02.2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2013 року звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору на будинок ОСОБА_1 , але у зв`язку з накладенням мораторію, будинок не було реалізовано. Зустрічний позов вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів відступлення банком права вимоги за кредитним та іпотечним договорами. Йому, як представнику банку, теж нічого невідомо про відступлення права вимоги. Так як, зобов`язання за кредитним договором не виконано, то відсутні підстави для припинення кредитного та іпотечного договорів, а також скасування арешту.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, зустрічний позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

19 лютого 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KGALGK01582004, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 35 000,00 дол. США на термін до 18.02.2024 року, та зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором (а. с. 9 – 11).

19 лютого 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки №KGALGK01582004, предметом якого є надання в іпотеку нерухомого майна – будинок загальною площею 173,1 м2 по АДРЕСА_1 , як забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №KGALGK01582004 від 19 лютого 2007 року (а. с. 45 – 48).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 03 липня 2019 року виникла заборгованість в розмірі 146 361,55 дол. США, яка складається з: 31 252,14 дол. США – заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 39 612,76 дол. США – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6 930,00 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 96 693,65 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем (а. с. 4 – 7).

У зв`язку із порушенням умов договору банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2013 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KGALGK01582004 від 19.02.2007 року, що становить 43 106,22 (доларів США), що за курсом 7,99 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 2.08.2012 року складає 344 418,70 грн., звернуто стягнення на будинок загальною площею 173.10 кв. м., та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 02 серпня 2012 року, яка складається з 35 560,64 дол. США – заборгованість за кредитом, 6 658,88 дол. США – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 120,00 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом та 2 766,70 дол. США – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором (а. с. 52 – 54).

Предметом позову у цій справі є заборгованість відповідача за кредитним договором №KGALGK01582004 від 19 лютого 2007 року за відсотками за користування кредитом за період з 26 січня 2016 року по 03 липня 2019 року в розмірі 19 026,03 дол. США. Тобто, відсотки були нараховані позивачем після його звернення в 2012 році до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та ухвалення рішення суду від 18 вересня 2013 року.

Якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) та від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц (провадження №61-8448св18).

Умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, встановлено обов`язок позичальника здійснювати на користь банку щомісячний платіж, який включає в себе кредит, відсотки, винагороду та комісію, в розмірі 476,82 дол. США, з кінцевим терміном повернення кредиту до 18 лютого 2024 року включно (пункт 7.1. кредитного договору).

АТ КБ «ПриватБанк» використав своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, звернувшись в 2012 році до суду із позовом про примусове стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника ОСОБА_1 .

Такими діями кредитор (позивач) на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи викладене, суд вважає, що право АТ КБ «Приватбанк» нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося після пред`явлення до ОСОБА_1 вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, оскільки рішенням суду від 18 вересня 2013 року з відповідача ОСОБА_1 вже стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором та відсотками за користування кредитом, нарахованими в межах строку дії кредитного договору, а вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України позивач не заявляв, то відсутні підстави для задоволення позову щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 26 січня 2016 року по 03 липня 2019 року в розмірі 19 026,03 дол. США.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 послався на те, що 19.02.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC) був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити, за якими АТ КБ «Приватбанк» погодився продати, а «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» погодився купити права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між сторонами, внаслідок чого припинилися правовідносини за вказаними договорами між ним та банком.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 – 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тобто, ОСОБА_1 одночасно з поданням зустрічного позову повинен був подати суду докази на підтвердження відступлення АТ КБ «Приватбанк» на користь «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC) прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Однак, таких доказів ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2013 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.09.2019 року, наданих ОСОБА_1 на обґрунтування зустрічного позову, встановлено іпотеку та накладено заборону на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 173,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 822,1 кв. м., власником яких є ОСОБА_1 Іпотекодержателем зазначено «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC). Ппідстава виникнення іпотеки: договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити (а. с. 89, 90 – 91).

В той же час, зі змісту зазначених витягів неможливо встановити хто та по яким договорам відступив право вимоги за договорами про іпотечні кредити. Тобто, на підставі зазначених доказів неможливо встановити, що саме АТ КБ «Приватбанк» відступило своє право вимоги на користь нового кредитора за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 .

При цьому, юридична особа з назвою UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO.1 PLC взагалі значиться ліквідованою (а. с. 92).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України)

Відповідно до ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) та від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19).

ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо припинення, у порядку передбаченому чинним законодавством України, його зобов`язань перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором та договором іпотеки.

Більш того, на даний момент ОСОБА_1 зобов`язання за зазначеним договорами не виконано, що підтверджується зокрема рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з житлового будинку. Зазначеним рішенням позовні вимоги задоволено частково, виселено ОСОБА_1 з житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Проте, Рішення суду в частині виселення ОСОБА_1 , на час дії Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», виконанню не підлягає (а. с. 99 – 101).

Щодо посилання ОСОБА_1 на рішення судів у справах з аналогічними позовними вимогами, які були задоволені, то суд звертає увагу, що підставою для задоволення позовних вимог та визнання припиненими правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно стала відсутність заборгованості за кредитними договорами, підтверджена довідками кредитора (а. с. 102 – 114).

За таких підстав, оскільки ОСОБА_1 не доведено наявність підстав, передбачених чинним законодавством України для припинення зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами, то суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із відмовою в задоволенні первісного та зустрічного позовів, не підлягає стягненню сплачений сторонами судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому порядку: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому порядку: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 березня 2020 року.

Суддя О.В.Авраменко