Рішення № 88066141, 28.02.2020, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1450/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Долинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Фермерське господарство «Володимирівське» про зняття арешту з майна, –

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 21 жовтня 2019 року державним виконавцем накладено арешт на нерухоме та рухоме майно боржника.

Позивачі вважають, що арешт з майна має бути знятий, оскільки майно не належить на праві власності боржнику Фермерському господарству «Володимирівське».

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити. Суду пояснила, що майно на яке накладено арешт не належить Фермерському господарству «Володимирівське», а на підставі рішення суду належить позивачам. Згідно з правовстановлюючими документами власником майна є Фермерське господарство «Володимирівське». Це підприємство веде господарську діяльність, здійснює обробіток земель, отримує дохід. Сільськогосподарська техніка на яку накладено арешт у виконавчому провадженні знаходиться у господарському дворі Фермерського господарства «Володимирівське» за адресою: вул. Степова, 1, с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область. Вважає, що звернення стягнення для виконання зобов`язань може бути здійснено виключно на грошові кошти, що належать боржнику.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явились, відзив на позов не подали, повідомлялись про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомили, будь-яких заяв щодо здійснення провадження у справі не надіслали.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Стеблина О.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у позові. Суду пояснив, що майно на яке накладено арешт у виконавчому провадженні належить не позивачам, а Фермерському господарству «Володимирівське», про що свідчать правовстановлюючі документи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерського господарства «Володимирівське» у судове засідання не з`явився, пояснень щодо позову не надіслав, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 395 ЦК України передбачено, що речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Судом установлено, що на примусовому виконанні у Долинському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавчий лист у справі № 388/986/18, виданий 2 жовтня 2019 року Долинським районним судом Кіровоградської області про стягнення з Фермерського господарства «Володимирівське» на користь ОСОБА_6 68284 грн невиплаченої заробітної плати та 117200,35 грн компенсації втрати частини заробітної плати, а всього 185484,35 грн.

Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_6 , а боржником Фермерське господарство «Володимирівське».

У межах цього виконавчого провадження постановами старшого державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Стеблини О.В. від 21 жовтня 2019 року та від 15 листопада 2019 року накладено арешт на таке майно боржника: комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 ; напівпричіп ОДАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; колісний трактор МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; гусеничний трактор ХТЗ-181, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; колісний трактор ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; колісний трактор ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; зернозбиральний комбайн ДОН-1500, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; гусеничний трактор Т-70 НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; колісний трактор К-701, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; колісний трактор ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; колісний трактор К-701, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; колісний трактор ЮМЗ-6АМ, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; колісний трактор МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_13 .

Учасники не заперечують того факту, що право власності на вищезазначене рухоме та нерухоме майно зареєстровано за боржником Фермерським господарством «Володимирівське».

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року, зокрема, визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_4 право на 24/420 у складеному капіталі та відповідно право власності на 24/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_5 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_9 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу) (а. с. 8-14).

За загальним правилом цілісний майновий комплекс – об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в установленому порядку в самостійні об`єкти і можуть бути зареєстровані як самостійні підприємства.

За змістом п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Такі ж самі правила щодо осіб, які мають бути відповідачами у такій справі відображено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1978 року № 4 «Про застосування законодавства при розгляді судами справ про звільнення майна з-під арешту (виключення з опису).

Під час підготовчого судового засідання суд, зокрема вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше (п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України).

При здійсненні підготовчого судового засідання у цій справі судом обговорювалось питання, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 197 КПК України, однак представником позивачів не було заявлено клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем Фермерське господарство «Володимирівське».

Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких), може бути примушена до вчинення відповідних дій з метою поновлення прав позивача тощо (статті 42, 48, 51 ЦПК України). Правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права. Якщо йдеться про кілька відповідачів за пред`явленими вимогами, відповідні питання вирішуються з урахуванням цієї обставини.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України).

Отже саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Оскільки у цій справі позивачами не пред`явлено позов про зняття арешту до боржника – Фермерського господарства «Володимирівське», що має відповідати за цим позовом ураховуючи специфіку спірних правовідносин, відповідно це є самостійною підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 391, 395 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Долинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Фермерське господарство «Володимирівське» про зняття арешту з майна.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 6 березня 2020 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський