Ухвала суду № 88065794, 07.03.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/357/20

У Х В А Л А

07 березня 2020 року м. Переяслав

Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О.,

за участю секретаря судових засідань Олійник Ю.І.

сторін кримінального провадження:

прокурора Кравченко В.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника підозрюваного - адвоката Пучека А.О.

розглянув клопотання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області Чайковського А.О. у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020110240000166 від 05.03.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, —

в с т а н о в и в :

07 березня 2020 року на розгляд до слідчого судді Переяслав – Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 без визначення розміру застави.

В судовому засіданні було заслухано слідчого, який звернувся із вказаним клопотанням.

Слідчий Чайковський А.О. підтримав заявлене клопотання, та пояснив, що 05.03.2020 приблизно о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем NISSAN

X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Польща) рухаючись напроти домоволодіння № 16 по вул. Соборна в м. Переяслав Київської області у напрямку вул. Заводська, порушив вимоги ПДР України, що мало наслідком наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в наслідок цього отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження та відомості про дане кримінальне правопорушення (злочин) внесені до ЄРДР за №12020110240000166 від 05.03.2020 року.

Також, слідчий зазначив, що ризики зазначені ним в клопотанні вважає наявними, застосування більш м`якого запобіжного заходу – неможливим.

Просив задовольнити дане клопотання та вказав, що на даний час існує наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній підозрюється у вчиненні, тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. З урахуванням, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків та усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурор, обгрунтовуючи доцільність обрання саме такого запобіжного заходу вказав на існування ризику передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор вказав, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, потерпілого (його рідних та близьких родичів) у цьому кримінальному провадженні. При цьому доводячи наявність такого ризику, прокурор вказав, що коло свідків даного кримінального провадження, ще остаточно не визначено, однак певні свідки цієї події вже встановлені та допитані.

Прокурор вказав на неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, просив задовольнити клопотання, та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання без визначення розміру застави.

В частині обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави, прокурор Кравченко В.В. пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 внаслідок протиправних дій підозрюваного отримав тяжкі тілесні ушкодження та перебуває в тяжкому стані, та він не бачить різниці у застосуванні насильства під час вчинення грабежу та застосування насильства під час порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом.

Заперечуючи проти задоволення даного клопотання, захисник підозрюваного адвокат Пучек А.О. вказав, що органом досудового розслідування не в повному обсязі встановлені дані про особу підозрюваного. Зокрема вказав суду, що ОСОБА_1 є учасником АТО, особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, хворим на ОНКО захворювання, проживає у фактичному шлюбі та утримує дитину. Зазначив, що ризики на які вказав прокурор наявні, але мінімізовані. Просив в задоволенні клопотання відмовити, та обрати його підзахисному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід – домашній арешт із забороною залишати приміщення в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив суду, що він розірвав шлюб із дружиною в 2016 році, але продовжує проживати із нею однією сім`єю. Підтримав позицію свого захисника.

На запитання прокурора Стук В.М. повідомив, що в 2016 році він був притягнутий судом за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, (керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння) за що судом до нього було застосоване покарання у вигляді позбавлений права керування транспортним засобом на 1 рік та штраф.

На запитання суду, чому раніше будучи притягнутим судом до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та маючи захворювання про які вказував суду його захисник, підозрюваний вживав алкогольні напої та керував в такому стані транспортним засобом, ОСОБА_1 дати відповідь не зміг.

Судом встановлено наступне.

05.03.2020 о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та поміщено до ІТТ№10, Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області.

06.03.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи дане клопотання суд керується положенням ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, та приходить наступних висновків.

Частиною 2 статті 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що свідчать додані до клопотання фотокопії протоколів огляду, фотокопії показань свідків, довідки лікаря про отримані тілесні ушкодження ОСОБА_3 від 06.03.2020 та висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №35 від 05.03.2020, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (3,1 проміле).

Оцінюючи ризики щодо можливості вчинення ОСОБА_1 дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України суд встановив, що існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахуванням того, що суду не надано жодного доказу на підтвердження міцності соціальних зв`язків, хвороб та інших обставин на які посилався захисник Стука В.М., прокурором доведений.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні на час розгляду клопотання, з урахуванням того, що на даний час органом досудового розслідування встановлюється коло свідків вчинення кримінального правопорушення - прокурором доведений.

Судом при обранні запобіжного заходу враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що докази, що свідчать про обгрунтовану підозру вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,суд вважає вагомими, також судом враховується, що відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 відносяться до категорії тяжких, також враховує відсутність підтвердження наявності у підозрюваного тяжких та невиліковних хвороб, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, суд вважає, що прокурором обґрунтована недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, як того вимагає п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання, та законність мети цього затримання і подальшого тримання під вартою (див. рішення у справі "Буткевічюс проти Литви" (Butkevicius v. Lithuania), п. 43, ЄСПЛ 2002-II.

В силу п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом із цим, суд приходячи до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу саме у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , не може погодитись з доводами прокурора та не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Дійсно, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

При цьому вчинення насильства, як ознака об`єктивної сторони, тобто цілеспрямованої, умисної протиправної дії особи, яка вчинює кримінальне правопорушення (злочин) спрямованої за завдання шкоди життю та здоров`ю іншої особи, впливу на її психічну чи тілесну недоторканість, або інших суспільно небезпечних наслідків із суб`єктивної сторони супроводжується прямим умислом.

Суб`єктивна сторона злочину передбаченого ст. 286 КК України, визначається ставленням винного до діяння та наслідків і характеризується необережною виною.

При наявності у органу досудового розслідування достатніх підстав вважати наявність умисного ставлення до наслідків з боку підозрюваного, вчинене діяння слід кваліфікувати за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідальність за відповідні умисні злочини.

З урахуванням цього, відповідно до ч. 3. ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Можливість внесення застави як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків – гарантоване державою право, яке не повинно бути обмежене судом без достатніх на те підстав.

Пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України визначено розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом вирішено, з урахуванням обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відсутності підстав для зменшення розміру застави, обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити максимальний розмір застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір такої застави, на думку суду, буде достатнім і справедливим щодо особи підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. ст. 177, 182, 183, 194, 309, КПК України, —

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці з моменту затримання, тобто з 05 березня 2020 року до 03 травня 2020 року, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Визначити для ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 162 160 грн. (р/р UA768201720355259001000018661, банк: Держказначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; призначення платежу: у призначенні платежу платіжного документу обов`язково зазначити інформацію про постанову судді (ухвалу суду), який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім`я, по-батькові особи, з яку вноситься застава).

Після внесення застави звільнити з-під варти ОСОБА_1 , якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Після внесення застави та звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою в даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному КПК України, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-р/2019.

Слідчий суддя І.О. Опанасюк