Рішення № 88065688, 06.03.2020, Миронівський районний суд Київської області

06.03.2020 Єдиний унікальний № 371/7/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

6 березня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/7/19

Провадження № 2/371/250/20

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 18 серпня 2008 року між Київським обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання довгострокового кредиту для добудови житлового будинку.

Грошові кошти в розмірі 50000 грн. відповідач отримала на її особистий рахунок в ФАБ «Київська Русь», за які придбала будівельні матеріали. Укладаючи кредитний договір, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та відсотки за користування кредитом до 18 серпня 2017 року.

Відповідальність по сплаті кредиту взяли на себе поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими 18 серпня 2008 року укладено договір поруки. Згідно договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 , що виникли з договору від 18 серпня 2008 року, який був укладений між кредитором та боржником. Також поручителі відповідають перед позивачем за сплату відсотків, штрафних санкцій та пені, в разі неповернення довгострокового кредиту або порушення строків виплат.

Чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , надав позивачу згоду на участь своїм майном і грошовими доходами у виконанні зобов`язань за кредитом, виданим Фондом ОСОБА_1 і взяв на себе відповідальність по кредитному договору на суму 50000 грн.

З метою досудового врегулювання спору щодо сплати заборгованості позивачем направлялися відповідачам вимоги про здійснення платежів по кредитному договору від 18 серпня 2018 року.

Не зважаючи на всі намагання позивача врегулювати погашення заборгованості по кредитному договору на добровільних засадах, відповідач ОСОБА_1 порушила взяті на себе грошові зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих з державного та обласного бюджету, починаючи з другого кварталу 2016 року не здійсненила жодного платежу по сплаті кредиту.

Загальну суму заборгованості в розмірі 36608,02 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 8700 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 521,06 грн. штрафні санкції у розмірі 27386,96 грн. та судовий збір в розмірі 1762 грн., просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до правил статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Згідно зі статтею 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

8 липня 2019 року відповідачам направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

18 липня 2019 року до суду повернуто конверти з вкладеннями. Згідно даних довідок ф.20, сформованих представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення для ОСОБА_4 вказано відсутність адреси одержувача, причиною повернення відправлень для інших відповідачів вказано закінчення встановленого строку зберігання.

1 серпня 2019 року відповідачам повторно направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

15 серпня 2019 року та 9 вересня 2019 року до суду повернуто конверти з вкладеннями. Згідно даних довідок ф.20, сформованих представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлень вказано закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 1 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв`язку з наведеним, за відсутності відповідачів за адресами, вказаними в матеріалах справи, суд вважає, що судові виклики (судове повідомлення) вручені їм належним чином.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі відзиву на позов не подали.

Відповідно до правил частини 1 статті 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За правилами статті 281 ЦПК України, яка регламентує порядок заочного розгляду справи, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

18 серпня 2008 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2008 року, між ОСОБА_1 та Київським обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1597, було укладено кредитний договір № 886 (а.с., а.с. 37, 77-79).

Умови договору були такими.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі зобов`язався надати ОСОБА_1 довгостроковий кредит в сумі 50000 гривень на строк 9 років для добудови житлового будинку загальною площею 139,39 кв.м і надвірних господарських будівель загальною площею 11,56 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.2. кредитного договору, позичальник сплачує за користування кредитом 3% річних.

Відповідно до п. 6.4. договору, позичальник зобов`язується повертати кредит у терміни, передбачені строковим зобов`язанням.

На підставі п. 2.5. договору відсотки за користування кредитом сплачуються на розрахунковий рахунок або через касу фонду щоквартально з дня видачі кредиту не пізніше 5-го числа місяця, що настає за звітним періодом, а за 4-й квартал до 30 листопада звітного періоду.

Згідно з п. 7.2. кредитного договору, у випадку несплати визначеного строковим зобов`язанням платежу позичальник сплачує Фонду штраф у розмірі у розмірі 0,5% від суми невнесеного або не в строк внесеного основного платежу та відсотків за кожний день прострочки.

Сума кредиту та відсотки за користування ним сплачуються на розрахунковий рахунок, щоквартально з дня видачі кредиту не пізніше 5-го числа місяця, що настає за звітним періодом, а за 4-й квартал - до 30 листопада звітного року.

Сторони передбачили порядок та умови погашення кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, а також штрафи за несвоєчасне виконання умов договору.

Крім умов кредитного договору сторони погодили та підписали строкове зобов`язання (додаток №1 до кредитної угоди №886 від 18.08.2008) та графік будівництва (додаток №2 до кредитної угоди №886 від 18.08.2008) (а.с, а.с. 80,81).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, кредит, наданий позичальнику забезпечується всім належним йому майном та майном повнолітніх членів його сім`ї, які дали згоду на участь у виконанні зобов`язань за кредитом.

За змістом заяви на ім`я позивача від 8 квітня 2008 року, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , надав згоду на отримання кредиту на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 та зобов`язався нести відповідальність у погашенні кредиту у рівних долях з дружиною. Справжність підпису ОСОБА_4 засвідчено секретарем Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області Шевченко Л.Л. (а.с. 64).

Факт перебування у шлюбі відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Сулимівською сільською радою народних депутатів Яготинського району Київської області 5 серпня 1991 року, довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 №46 від 12 травня 2008 року, виданої виконавчим комітетом Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а.с., а.с. 23, 31).

18 серпня 2008 року з метою правового забезпечення повернення кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 886 (а.с., а.с. 82, 83).

Згідно з п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 , що виникли з кредитного договору № 886 від 18.08.2008, який був укладений між кредитором та боржником.

Пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до п. 4 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 50000 грн. Поручитель відповідає перед кредитором за сплату відсотків, штрафних санкцій та пені, в разі неповернення довгострокового кредиту або порушення строків виплати.

Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язалися відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 та стали нести солідарну відповідальність за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання.

Позичальник свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_1 довгостроковий цільовий кредит в розмірі 50000 грн. шляхом перерахування на особистий банківський рахунок у відповідності до п. 2.2. кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 50000 гривень шляхом перерахування на її особистий рахунок в ФАБ «Київська Русь» у місті Богуслав, що підтверджується платіжними дорученнями № 417 від 18 серпня 2008 року, № 477 від 2 вересня 2008 року та № 475 від 23 вересня 2008 року (а.с., а.с. 139-141).

За одержані кошти відповідач придбала будівельні матеріали, що підтверджується актами перевірки освоєння та цільового використання кредиту від 24 жовтня 2008 року, 31 жовтня 2008 року, 15 грудня 2008 року та звітами про використання кредитних коштів від 24 жовтня 2008 року, 31 грудня 2008 року, 15 грудня 2008 року (а.с., а.с. 84-89).

Відповідач належним чином свого зобов`язання щодо погашення кредиту не виконує, внаслідок чого станом на 28 грудня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 36608,02 грн., яка складається з: 8700 грн. – заборгованості по кредиту, 521,06 грн. – по сплаті відсотків за користування кредитом. Позичальником у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором нараховано штраф у розмірі 27386,96 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком штрафних санкцій, фактичним розрахунком відсотків за кредитом, рішенням №41/886 від 28 грудня 2018 року та довідкою фонду № 494 від 28 грудня 2018 року (а.с., а.с. 111-115).

З метою досудового врегулювання спору щодо сплати заборгованості представником позивача направлено відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15 травня 2018 року та 7 червня 2018 року направлялися досудові вимоги про стягнення заборгованості по кредитній угоді та штрафу за несвоєчасно здійснені платежі № 248 та № 277, за змістом яких відповідачів повідомлено про необхідність погашення сум боргу за кредитним договором та намір стягнення заборгованості в судовому порядку (а.с., а.с. 93-96).

ОСОБА_4 отримав вказану вимогу особисто 7 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 110).

Поручителю ОСОБА_2 представником позивача направлялися листи №513 від 9 вересня 2015 року, №631 від 2 листопада 2015 року, №639 від 6 травня 2016 року, №943 від 12 вересня 2016 року, №166 від 19 травня 2017 року, №379 від 18 серпня 2017 року, яким позивач інформував про заборгованість ОСОБА_1 , просив сприяння у вирішенні проблемної ситуації, оскільки поручитель взяла на себе відповідні зобов`язання, та повідомляв про намір звернутися до правоохоронних органів (а.с., а.с. 97, 99, 101, 104, 106, 108).

Аналогічні листи представником позивача направлялися поручителю ОСОБА_3 . Такі обставини підтверджуються даними листів №514 від 9 вересня 2015 року, №632 від 2 листопада 2015 року, № 640 від 6 травня 2016 року, № 942/1 від 12 вересня 2016 року, № 165 від 19 травня 2017 року, № 378 від 18 серпня 2017 року, №№ 593 від 12 грудня 2017 року (а.с., а.с. 98, 100, 102, 103, 105, 107, 109).

Голові Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області представником позивача направлялися листи №594 від 12 грудня 2017 року та № 122 від 6 березня 2018 року про надання допомоги для прискорення повернення коштів Державного бюджету України (а.с., а.с. 90-92).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між сторонами договірних відносин та докази надання кредитних коштів відповідачу.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 886 від 18 серпня 2008 року. Згідно заяви від 8 квітня 2008 року, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , взяв на себе зобов`язання нести відповідальність у погашенні кредиту в рівних долях з дружиною.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно умов кредитного договору, договору поруки, наданої заяви ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за сплату заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів.

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно правил статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність за порушення умов договору сторонами визначена у виді сплати штрафу.

Позивачем доведено, що відповідачі порушили умови укладених договорів, допустили несплату чергових платежів.

Відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов`язання перед позивачем, чим порушують умови кредитного договору та договору поруки, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Заборгованість за кредитом підтверджена даними розрахунків заборгованості за кредитом.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та за штрафами.

Крім того, відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що всі обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості по кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом та по нарахованих штрафах, підтверджені матеріалами справи.

Позивач довів обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1762 гривні.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921 гривні в рівних частках з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 44, 76 - 81, 89, 95, 128, 131, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279-282,354, 355 ЦПК України, суд

УХ В А Л И В :

Позов Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за кредитом в розмірі 36608 гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 440 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 440 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 440 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 440 гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30303378, місцезнаходження: офіс під номером АДРЕСА_2 , будинок під АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук