Рішення № 88065337, 28.02.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1516/19

№ провадження 2/647/18/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Пилипчука О.Є.

представника позивача: ОСОБА_1 .

представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»: Дембовського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Бургунське», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське», до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка Олександра Сергійовича, про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації,

встановив:

В червні 2019 року ПрАТ «Бургунське» звернулося суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 20 вересня 2005 року між відкритим акціонерним товариством «Бургунське» та групою громадян в особі уповноважених осіб, було укладено Договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 677,95 га, яка належить орендодавцям на підставі державних, актів на право спільної часткової власності на земельні ділянки, вказані в додатку до Договору, які знаходяться в адміністративних межах Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Договір зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 вересня 2005 року за №040571500223. Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років, тобто до 20 вересня 2030 року. В той же час, 06.06.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що орендована ним у ОСОБА_2 земельна ділянка згідно рішення суду була виділена в натурі із спільної часткової власності та зареєстрована, як окремий об`єкт нерухомого майна, після чого згідно договору від 23.05.2019 року була передана в оренду ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Позивач належним чином виконує свої зобов`язання, встановлені умовами Договору, а саме земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням та сплачується орендна плата, а тому його права на орендовану земельну ділянку підлягають захисту шляхом визнання недійним договору оренди землі №400406 від 23.05.2019 року та скасуванням запису про його реєстрацію. 04.05.2017 року державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександром Сергійовичем проведено державну реєстрацію права власності на виділену рішенням суду в натурі, земельну ділянку, без перенесення відомостей про інші речові права до відкритого у Державному реєстрі прав розділу об`єкта нерухомості. Через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та прийняття відповідного рішення, факт існування реєстрації права оренди ВАТ «Бургунське» на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою державного реєстратора, що призвело в подальшому до подвійної державної реєстрації права оренди на одну і ту ж саму земельну ділянку. В зв`язку з чим позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі №400406 укладений 23.05.2019 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельної ділянки, кадастровий номер: 6520680200:02:001:0127, та скасувати рішення державного реєстратора Розковерко Олександра Сергійовича №47099106 від 29.05.2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 6520680200:02:001:0127, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

30.07.2019 року позивачем було збільшено позовні вимоги просив визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича, яка полягає у не вчиненні дій щодо перенесення до відкритого у Державному реєстрі прав розділу на об`єкт нерухомості - земельну ділянка, кадастровий номер 6520680200:02:001:0121, відомостей про речове право оренди ПАТ «Бургнуське», зареєстроване у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, номер запису у Державному реєстрі земель за №040571500223 від 20 вересня 2005 року.

З урахуванням заяви від 13.12.2019 року про зміну предмета позову, позивач просить визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича, яка полягає у невчиненні дій щодо перенесення до відкритого у Державному реєстрі прав розділу на об`єкт нерухомості - земельну ділянка, кадастровий номер 6520680200:02:001:0127, відомостей про речове право оренди ПрАТ «Бургнуське», зареєстроване у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, номер запису у Державному реєстрі земель за №040571500223 від 20 вересня 2005 року; визнати недійсним договір оренди землі №400406 укладений 23.05.2019 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельної ділянки, кадастровий номер: 6520680200:02:001:0127; скасувати рішення державного реєстратора Розковерко Олександра Сергійовича №47099106 від 29.05.2019р. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 6520680200:02:001:0127; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року у задоволенні заяви представника позивача Приватного акціонерного товариства «Бургунське» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року залучено до участі у справі правонаступника позивача – товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське».

09.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки 23.05.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди землі №400406. Згідно умов вказаного договору ОСОБА_2 передала, а ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,1707 га, що розташована на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520680200:02:001:0127. Строк дії якого до 31.12.2030 року. Розмір орендної плати на дату укладення договору становить 2 111,81 грн. за 1 га за 1 рік оренди. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право 31766093 від 23.05.2019 року, право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. В позовній заяві позивач зазначає, що на момент укладення договору оренди землі №400406 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127 був зареєстрований попередній договір оренди на цю ж земельну ділянку, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Бургунське», що унеможливлювало передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому Орендарю без припинення дії договору оренди з попереднім орендарем, так як це порушує права останнього. Наведена обставина, на думку Позивача, є підставою для визначення оспорюваного Позивачем правочину недійсним. Проте, до матеріалів справи не було надано жодного договору оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127, який би було укладено між ОСОБА_2 та ВАТ «Бургунське». Крім того, Позивачем самостійно до позовної заяви були наданні Відомості з Державного реєстру речових прав по ПАТ «Бургунське», згідно яких також встановлено факт відсутності державної реєстрації права оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127 за ПАТ «Бургунське». З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2017 року державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127. Таким чином право власності на відповідну земельну ділянку за відповідачем було зареєстровано в травні 2017 року. В період з 2017 року по травень 2019 року державна реєстрація права оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127 не проводилася. На підставі вищезазначеного, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відповідно до діючого законодавства України мало право укласти відповідний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127, яка належить на праві власності відповідачу. Висновки Позивача щодо існування правових підстав для визначення Договору оренди землі №400406 від 23.05.2019 року недійсним є помилковим. Також позивачем у позовній заяві не зазначено яким саме нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства суперечить оспорюваний договір оренди землі, або в чому саме полягає суперечність договору інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі є необґрунтованим.

03.10.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в якому представник позивача звертає увагу, що у Державному реєстрі речових прав відсутня державна реєстрація прав оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6520680200:02:001:0127 за ПрАТ «Бургунське». Також очевидно, що жодних норм законодавства державним реєстратором порушено не було, тому підстави для скасування рішення реєстратора відсутні. З обставин даної справи вбачається, що фактично даний спір про існування подвійної оренди в реєстрах на одну і ту саму земельну ділянку виділену відповідачу-1 в натурі за рішенням суду (рішення Бериславського районного суду Херсонської області у справі №647/2157/16-ц від 13.02.2017р.), виник внаслідок протиправної бездіяльності державного реєстратора, яка полягає в тому, що під час державної реєстрації права власності на новоутворену в результаті виділу земельну ділянку за ОСОБА_2 всупереч законодавчих приписів державний реєстратор не виконав свого обов`язку щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, та не переніс відомості про речове право оренди ПрАТ «Бургнуське» на земельну ділянку, частка з якої виділилась, до відповідного розділу, відкритого на новостворений об`єкт нерухомого майна. До того ж, у відповідь на запит директора ПрАТ «Бургунське» Мотрюка М.І. отримано відповідь №03.3-20/5920 від 11.09.2019р., яким Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області надано роз`яснення, що пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону, в редакції, яка діяла на момент здійснення державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. державної реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 13.02.2017 № 647/2157/16-ц визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Представник позивача ТОВ «Бургунське» Кізима І.В. в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, заявою від 25.09.2019 року просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги не визнає, відзив не надала.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Розковерко О.С. про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положенням ст.5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.

Судом встановлено, що 20 вересня 2005 року між групою громадян, в особі уповноважених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 з однієї сторони, та відкритим акціонерним товариством «Бургунське» було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 25 років, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі державних актів на право спільної часткової власності на земельні ділянки, вказані в додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, які знаходяться в адміністративних межах Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Договір зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 вересня 2005 року за №040571500223 (а.с.6-16).

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 13.02.2017 року, яке набрало законної сили 24.02.2017 року, задоволено позов про виділення в натурі земельної ділянки із спільної часткової власності. Із земельної ділянки загальною площею 52,40 га (кадастровий номер 6520680200:02:047:0001), що розташована на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №114 від 24.01.2017 року, виділено в натурі земельні ділянки, а саме: ОСОБА_17 в натурі земельну ділянку площею 2,1707 га, ОСОБА_18 - площею 2,1707 га, ОСОБА_19 - площею 2,1707 га, ОСОБА_20 - 2,1707 га, ОСОБА_2 - площею 2,1707 га, ОСОБА_21 - площею 2,1707 га, ОСОБА_22 - площею 2,1707 га, ОСОБА_23 - площею 2,1707 га, ОСОБА_24 - площею 2,1707 га, ОСОБА_25 - площею 2,1707 га, ОСОБА_26 - площею 2,1707 га, ОСОБА_27 - площею 1,6714 га (а.с. 17-19).

Згідно інформаційної довідки у період з січня 2015 року по грудень 2018 року (а.с.20-21) та додатку до відомості №10 (а.с.24-25) ОСОБА_2 отримувала виплату за оренду земельної ділянки від ПрАТ «Бургунське».

04.05.2017 року державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександром Сергійовичем проведено державну реєстрацію права власності на виділені рішенням суду в натурі земельні ділянки, в тому числі земельної ділянки належної ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.26-38).

23.05.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2, 1707 га (кадастровий номер 6520680200:02:001:0127), яка знаходиться на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області та розташована у межах вищезазначеної земельної ділянки, строком до 31 грудня 2030 року(а.с.63-69). На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право 31766093 від 23.05.2019 року, право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.70).

Відповідно до копії відомості на виплату готівки № 16 за 27.09.2019 року ОСОБА_2 отримала грошові кошти у якості орендної плати за сільськогосподарський 2019 рік (а.с.158-159).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно далі - (Державний реєстр прав).

Згідно зі статтею 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України «Про оренду землі».

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупиненім державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону).

Згідно ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення нового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії, документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї формації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства вводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими в ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та обтяження (пункт 1). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2018 року під час розгляду справи №823/378/16.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Це означає, що власник нерухомого майна, в тому числі земельної ділянки, може розпоряджатися своїм майном керуючись власними переконаннями і власною волею не порушуючи при цьому інтереси інших осіб. Власник чи співвласники земельної ділянки можуть її поділити або виділити з неї певну частину.

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок) передбачено алгоритм дій реєстратора у разі проведення реєстраційних дій в результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна:

- у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства;

- за наявності зареєстрованих речових прав на такий об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб`єктів цих прав до відповідного відкритого розділу;

- у разі коли відкриття розділу у Державному реєстрі прав здійснюється у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб`єктів цих прав щодо об`єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об`єктів нерухомого майна, які об`єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з новостворених об`єктів нерухомого майна.

Отже, реєструючи новостворену в результаті виділу земельну ділянку кадастровий номер 6520680200:02:001:0127 державний реєстратор для виконання вимог абаз. 3 пункту 20 Порядку враховуючи, що новостворена земельна ділянка утворилась в результаті виділу з державного акту який було зареєстровано до 1 січня 2013 року, для встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, був зобов`язаний запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Так, діючим законодавством не передбачено припинення існуючих речових прав на нерухоме майно, внаслідок його поділу, виділу та/або реконструкції, що підтверджується сталою судовою практикою касаційного суду.

Зокрема, під час розгляду справи №29/5005/6381/2011 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.05.2018 року дійшов до таких правових висновків: …Виникнення речових прав на новостворене майно врегульовано статтею 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Отже, зі змісту ст. 331 ЦК України вбачається, що новоствореним є майно, яке є новозбудованим. Тому, якщо набувачем жодного нового майна не створювалось, а лише було поділено в реєстрі вже існуюче майно, то створені внаслідок формального поділу об`єкти не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України...

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новоутворенну земельну ділянку державному реєстратору, окрім інших документів, було надано рішення Бериславського районного суду від 13.02.2017 року, з якого вбачається, що вказана ділянка утворилась внаслідок виділу з земельної ділянки загальною площею 52,40 га (кадастровий номер 6520680200:02:047:0001), що розташована на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №021495, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів а право власності на землю за №00437 від 20.04.2005 року, а тому реєструючи право власності на новоутворену земельну ділянку державний реєстратор для перевірки відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями був зобов`язаний звернутись до відповідних органів для з`ясування наявності речових прав та обтяжень щодо земельної ділянки загальною площею 52,40 га (кадастровий номер 6520680200:02:047:0001).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права вбачається, що саме через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та прийняття відповідних рішень, факт існування реєстрації права оренди ВАТ «Бургунське» на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою державного реєстратора, що є порушенням прав останнього тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича, яка полягає у невчиненні дій щодо внесення до відкритих у Державному реєстрі прав розділів об`єктів нерухомості відомостей про наявні інші речові права щодо земельної ділянки - речового права оренди ПрАТ «Бургунське», правонаступником якого є ТОВ «Бургунське»(код ЄДРПОУ 31494316) згідно договору від 20.09.2015 року реєстраційний запис у Державному реєстрі земель №040571500223, виділеної в натурі із земельної ділянки загальною площею 52,40 га (кадастровий номер 6520680200:02:047:0001), що розташована на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області, підлягають задоволенню.

Стосовно визнання недійсним договору оренди землі №400406 від 23.05.2019 року судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 було передано в оренду іншого орендаря фактично ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання договору оренди від 20.09.2005 року свідчить про те, що ОСОБА_2 всі умови даного Договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

За ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) відшкодування заподіяних збитків; є) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд вважає, що відповідно до положень п. в ст.152 ЗК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним оспорюваний договір оренди землі, оскільки при його укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, земельні ділянки правомірно перебували в оренді іншого орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ч.2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди від 23.05.2019 року, але разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

А тому, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочину, представник позивача просить суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

А тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації.

Оспорюване рішення підлягає скасуванню як похідна вимога від основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору оренди від 23.05.2019 року.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 6 Закону України Про оренду землі , статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в ДРРПНМ.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до ДРРПНМ вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що у разі недійсності договору оренди земельної ділянки в орендаря за таким договором не виникає право оренди земельної ділянки, з огляду на що підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди цього орендаря, здійснена в ДРРПНМ на підставі такого договору.

У зв`язку з тим, що оспорюваний договір є недійсними, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не виникло право оренди на земельну ділянку після їх поділу, а отже, одночасно з визнанням оспорюваного договору недійсними підлягає скасування оспорюване позивачем рішення, прийняте державним реєстратором Розковерко О.С., всупереч вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи встановлені обставини справи та положення діючого в Україні цивільного законодавства, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ПрАТ «Бургунське», правонаступником якого є ТОВ «Бургунське» обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідачів на користь ПрАТ «Бургунське», правонаступником якого є ТОВ «Бургунське» підлягають стягненню судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 6 723, 50 гривень, тобто по 2 241, 17 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 89, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Бургунське», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське» – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича, яка полягає у невчиненні дій щодо перенесення до відкритого у Державному реєстрі прав розділу на об`єкт нерухомості - земельну ділянка, кадастровий номер 6520680200:02:001:0127, відомостей про речове право оренди ВАТ (ПрАТ) «Бургнуське», зареєстроване у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, номер запису у Державному реєстрі земель за №040571500223 від 20 вересня 2005 року.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 2, 1707 га (кадастровий номер 6520680200:02:001:0127), яка знаходиться на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області, №400406 укладений 23.05.2019 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Скасувати рішення державного реєстратора Розковерко Олександра Сергійовича №47099106 від 29.05.2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 6520680200:02:001:0127.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Бургунське», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське» 2 241, 17 грн., в рахунок понесених судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь Приватного акціонерного товариства «Бургунське», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське» 2 241, 17 грн., в рахунок понесених судових витрат.

Стягнути з державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка Олександра Сергійовича на користь Приватного акціонерного товариства «Бургунське», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бургунське» 2 241, 17 грн., в рахунок понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2020 року.

Суддя М.О.Кириленко