Ухвала суду № 88064465, 06.03.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1382/20

Провадження № 2-а/591/111/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.

перекладача – ОСОБА_1

представника позивача – Паливоди І.Є.

відповідача – Агамяна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в спрощеному позовному провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Вірменії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців з метою забезпечення примусового видворення, -

в с т а н о в и в :

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 лютого 2020 року відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МСМ № 000318 за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання) та начальником Управління ДМС України в Сумській області застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 грн., відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МСМ № 000319 від 11лютого 2020 року. Штраф відповідачем не сплачено.

11 лютого 2020 року Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення № 15 про примусове повернення з України громадянина Вірменії ОСОБА_2 , яким відповідачу надано строк на виконання рішення до 21 лютого 2020 року, проте відповідачем рішення не виконано.

Інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») перетин державного кордону України відповідачем не підтверджується.

Посвідкою на тимчасове/постійне проживання відповідач не документувався.

Тобто, на сьогоднішній день підстав для подальшого законного перебування в Україні відповідач не має та він знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства. Відповідач з заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземців та осіб без громадянства до органів ДМС України не звертався.

Позивач зазначає, що Згідно пункту 1 Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 884 від 05 серпня 2015 року, громадяни держав з безвізовим порядком в`їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Пунктом 4 наведеного Порядку встановлено, що під час перебування на території України обчислення дозволеного іноземцю строку перебування здійснюють посадові особи ДМС шляхом відрахування 180 днів назад від дня контролю (дня, на який необхідно визначити законність перебування іноземця на території України). Іноземець не порушив зазначений строк, якщо в межах цього 180-денного періоду він перебував на території України не більше 90 днів.

Отже, відповідач порушив правила перебування на території України, а тому згідно пункту 14 статті 1 Закону № 3773 він нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземці або особи без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідач веде антисоціальний спосіб життя, рішення про примусове повернення № 15 від 11 лютого 2020 року, коштів для повернення на батьківщину не має, відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», є обґрунтовані підстави вважати, що він і надалі ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить примусово видворити за межі території України громадянина Вірменії ОСОБА_2 ; затримати його строком на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також звернути рішення до негайного виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого до нього позову, зазначивши, що в міграційній службі йому повідомили про те, що йому до 21 лютого 2020 року необхідно сплатити штраф, а не про те, що він має самостійно виїхати за межі держави. Просить надати йому час для можливості придбати квиток для самостійного виїзду до країни походження.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані суду докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 11 лютого 2020 року, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на території України без документів на право проживання, а саме являючись громадянином країни з безвізовим порядком в`їзду перевищив дозволений термін перебування 90 днів на протязі 180 днів, тобто з 20 грудня 2019 року незаконно перебуває на території України. Місце скоєння правопорушення: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, буд. 27 (а.с.6).

11 лютого 2020 року заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Сумській області відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с.9).

В матеріалах справи наявна копія паспорту AS0560094 з фотокарткою ОСОБА_2 , з якої вбачається що він є громадянином Вірменії (а.с.7). Вказану обставину відповідач не заперечував і в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно до п. п. 2, 7, 10 Розділу І Загальних положень Інструкції Про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, що затверджена наказом МВС України, Адміністрацією ДПС України, Службою безпеки України №353/271/150 від 23 квітня 2012 року, у цій Інструкції терміни «примусове повернення» та «примусове видворення» означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є:

невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;

наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави.

З обставин встановлених під час судового розгляду вбачається, що відповідач не був належним чином поінформований щодо змісту постановленого відносно нього рішення про примусове повернення на зрозумілій йому мові. В судовому засіданні при пред`явленні копії зазначеного рішення від 11 лютого 2020 року на а.с. 12-13 відповідач зазначив, що підпис, який там міститься, належить йому, але він вважав, що підписує документи стосовно штрафу, та категорично заперечує факт перекладу цього документу.

Всупереч вимог ст. 77 КАС України позивачем не спростована вказана позиція відповідача та представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення перекладу рішення про примусове повернення відповідача на зрозумілій йому мові.

Вказані обставини дають підстави стверджувати, що відповідач у відведений термін для добровільного виконання рішення про примусове повернення з поважних причин був позбавлений можливості в добровільному порядку залишити територію України, оскільки про наявність такого обов`язку йому не було доведено на зрозумілій для нього мові.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 77, 78, 241-246, 289 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Вірменії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців з метою забезпечення примусового видворення відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27, код ЄДРПОУ 37846270.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий.

Суддя А.П.Сидоренко