Рішення № 88064420, 06.03.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/28/20

Номер провадження 2/573/105/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Терещенко О.І.,

за участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору від 02 листопада 2013 року ОСОБА_1 отримала у ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив назву на АТ КБ «ПриватБанк», кредит у розмірі 7 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28 листопада 2019 року у неї утворилася заборгованість у сумі 64191,29 грн, яка складається з наступного: 10240,57 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1390,63 – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит; 49027,17 грн - заборгованість за нарахованою пенею; а також штрафи: 500 грн – штраф (фіксована частина) та 3032,92 грн – штраф (процентна складова). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів, процентів та штрафів, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з останньої вказану суму боргу.

Ухвалою від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 50-51).

Представник позивача Гребенюк О.С. у судове засідання не з`явився, одночасно з позовом надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причин неприбуття не повідомила, хоча належним чином була сповіщена про день, час і місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та в заочному провадженні за згодою позивача.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02 листопада 2013 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. з. с. 16).

Зі змісту вказаної вище заяви вбачається, що відповідачка погодилася та засвідчила своїм підписом, що дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту Умови та Правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, та разом з пам`яткою клієнта і Тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона погодилася отримати шляхом самостійного роздрукування. ОСОБА_1 зобов`язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами у справі був укладений кредитний договір приєднання, згідно з яким позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором.

Пунктами 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.8 Умов та Правил визначено, що типом кредиту є відновлювальна кредитна лінія, яка передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії. Мета кредиту – споживчі цілі. Сторонами узгоджено, що позичальнику надається споживчий кредит – грошові кошти, що надаються на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Строк кредиту – 20 років. Протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Кредит надається шляхом встановлення банком кредитного ліміту на рахунку клієнта. Розмір кредиту, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту на дату укладення договору, усі припущення, використані для обчислення процентної ставки зазначені в Паспорті споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.1.6.1 Умов та Правил строк дії договору - 12 місяців з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання з автоматичним лонгуванням на той же строк у разі, якщо жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору.

Відповідно до пункту 1.1.6.4 Умов та Правил термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів, витрат банку складає 15 років (а. с. 18-34).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаної анкети-заяви ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив свою назву на АТ КБ «ПриватБанк», відкрив відповідачці кредитну лінію зі встановленням кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до пункту 1.1.2.1.2 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов`язаний вчасно здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів банку.

Основним обов`язком клієнта відповідно до п. п. 2.1.1.5.1 є обов`язок щодо погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених пунктами 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 договору.

Згідно з пунктами 2.1.1.2.10 – 2.1.1.3.1 Умов та Правил за користування кредитом клієнт сплачує банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у тарифах банку та паспорті споживчого кредиту. В разі прострочення зобов`язань за договором клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної процентної ставки від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. В разі неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений у п. п. 2.1.1.2.4 договору, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold», 74,4% - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.

Відповідно до пункту 2.1.1.3.5 Умов та Правил сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі.

Пунктом 2.1.1.6.1 визначено, що сторонами узгоджено, що у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п.2.1.1.3.1 договору, щонайменше на один календарний місяць банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов`язання за договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі (а. с. 18-35).

Судом встановлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість за кредитним договором. Станом на 31 грудня 2015 року заборгованість останньої становила 2601,62 грн, з яких 2510,13 грн – заборгованість за тілом кредиту, 91,49 грн- заборгованість за процентами, 91,47 грн – заборгованість за процентами на поточну заборгованість, 0,02 грн – заборгованість за процентами на прострочену заборгованість. Останній платіж було здійснено відповідачкою 22 червня 2017 року у розмірі 940 грн. Однак, внаслідок того, що щомісячні платежі за кредитним договором вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на 30 вересня 2019 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 64191,29 грн, яка складається з наступного: 10240,57 грн – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 10240,57 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 49027,17 грн - заборгованість за нарахованою пенею. Заборгованість за поточними вимогами становить 2582, 77 грн та заборгованість за простроченими вимогами складає 29738,18 грн. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28 листопада 2019 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 64191,29 грн, яка складається з наступного: 10240,57 грн – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 10240,57 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1390,63 – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625; 49027,17 грн - заборгованість за нарахованою пенею; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, 500 грн – штраф (фіксована частина) та 3032,92 грн – штраф (процентна складова) (а. с. 7-16).

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт надання банком кредитних коштів відповідачці та порушення останньою зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 60658,37 грн, яка складається із поточної заборгованості за тілом кредиту, а також заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, а також заборгованості за пенею.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача штрафів у загальному розмірі 3532,92 грн, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

З огляду на положення ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Тобто, з огляду на викладене, а також зважаючи на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15), з відповідачки не можна одночасно стягувати пеню та штрафи за порушення строків платежів, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку штрафів у сумі 3532,92 грн необхідно відмовити.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (94,5%) слід стягнути 1986,31 грн понесених і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 204, 207, 526, 549, 599, 610, 611, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 60658 (шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 37 копійок заборгованості за кредитним договором та 1986 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 31 копійку судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду або через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя