Рішення № 88063533, 27.02.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/923/20

пр.№ 2-а/464/54/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова в особі судді Рудакова І.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління безпеки міста Львівської міської ради, інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Віталія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЛВ 10-3224 від 11 січня 2020 року, винесену інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосуром Віталієм Миколайовичем щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

В обґрунтування позову покликається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності як керівника ПП «Львівметалпродукт» за порушення знаку 3.34 «Зупинка заборонена», внаслідок чого порушено п. п. 8.4 в, 15.3, 33.3.34 ПДР України. Вважає, що зупинка, стоянка не створювала перешкод дорожнього руху або загрозі безпеки руху, адже інспектором не надвело жодного для цього випадків, передбачених ст. 265-4 КУпАП, а відтак відсутнє порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП. Фіксування правопорушення здійснювалась за допомогою відеореєстратора моделі DMT1, який повинен відповідати законодавству про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не внесена до реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. У зв`язку із наведеним вище, просить позов задовольнити повністю.

26 лютого 2020 року на адресу суду відповідачем Управління безпеки міста Львівської міської ради подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи, що дія знаку «Зупинку заборонено» діє на той бік дороги, на якому він встановлений та поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій. Так позивачем, було здійснено зупинку за адресою – місто Львів, вулиця Гавришкевича,10 в зоні дії спірного знаку, чим порушено ПДР. Дані обставини підтверджено поданими доказами. Додатково зазначив, зупинку було здійснено на проїзді частині на смузі руху, створюючи перешкоди транспортним засобам для об`їзду спірного автомобіля. Щодо покликання позивача на ст. 265-4 КУпАП вважає безпідставним, адже така стосується суттєвого перешкоджання, що є підставою для затримання транспортного засобу. При вчинення інкримінованого правопорушення було лише перешкоджання дорожньому руху по вулиці Гавришкевича, що призвело до зменшення пропускної спроможності. Також, вказана вулиця входить до переліку ділянок вулично-дорожньої мережі, на яких паркування транспортних засобів призводить до зменшення пропускної спроможності, що затверджено ухвалою ЛМР від 07.12.2017 № 2683.

18 лютого 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату цього засідання, а відтак їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

На підставі ч. 9 ст. 205 цього Кодексу справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини, суд прийшов наступного.

11 січня 2020 року інспектором з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В. М. винесено постанову № ЛВ10-3224, якою на керівника ПП «Львівметалпродукт» ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. З даної постанови вбачається, що позивач 11 січня 2020 року о 11 год. 38 хв. у місті Львові по вулиця Гавришкевича,10, керуючи автомобілем марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дорожнього знаку 3.34 «Зупинку Заборонено», що перешкоджає дорожньому руху, чим порушив вимоги п.п.8.4в, 3.34 (розділ 33), 15.3, 33.3.34 ПДР України.

З даною постановою позивач не погодився відтак звернувся в суд з позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією (пункт 8.2 ПДР).

Відповідно до пункту 8.2-1 ПДР дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху.

Згідно з пунктом 8.4 «в» заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

До заборонних знаків віднесено знак 3.34 «Зупинку заборонено» - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до ПДР дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому такий встановлений. Знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4 - позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів, наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру. Зона дії знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого го перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.10 ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до пунктів 15.1-15.3 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 3 статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно з ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки) цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Згідно з частиною 1 статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд встановив, що ухвалою Львівської міської ради № 2683 від 07 грудня 2017 року вулицю Гавришкевича, парна сторона, визначено як ділянку вулично-дорожньої мережі, зупинка та стоянка на яких призводить до зменшення пропускної здатності та суттєво перешкоджає або може суттєво перешкоджати дорожньому руху, або створювати загрозу безпеці руху. Цією ж ухвалою районним адміністраціям, Львівському комунальному підприємству «Львівавтодор» та іншим балансоутримувачам вулично-дорожньої мережі у м.Львові протягом 2018 року: доручено забезпечити наявність технічних засобів організації дорожнього руху (дорожніх знаків, дорожньої розмітки, обмежувальних стовпців тощо), які забороняють зупинку або стоянку транспортних засобів на ділянках вулично-дорожньої мережі відповідно до затвердженого переліку.

Як убачається з наявних в матеріалах справи фотознімках на них зафіксовано транспортний засіб позивача в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» на парній сторін вудці Гавришкевича,10 у місті Львові.

Відтак, зупинка автомобіля позивача в недозволеному місці на ділянці дороги по вул. Гавришкевича,10 значно звузила проїзну частину, зупинка та стоянка на яких призводить до зменшення пропускної здатності, а відтак, позивач створив перешкоди дорожньому руху, а тому дії позивача вірно кваліфіковані за ч.3 ст.122 КУАП в частині здійснення перешкоди дорожньому руху.

Таким чином, аргументи позивача щодо не порушення вимог ПДР суд оцінює критично, а тому приходить висновку, що оскаржувана постанова винесена правомірно, а відтак відсутні підстави для її скасування, а отже, у позові відмовити повністю.

Посилання позивача на аргументи щодо невідповідності технічного засобу марки DMT1 законодавству про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, суд не приймає до уваги, адже такий виготовлений у відповідності вимог ДКПП, УКТЗЕД, артикул 85258099, згідно з поданими відповідачем висновком державної санітарно-епідемілогічної експертизи від 05.2.2016 № 602-123-20-3/2479.

Доводи позивача щодо невнесення спірної постанови до реєстру адміністративних правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, суд оцінює критично, адже не спростовує вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Разом із тим, суд не встановив підстав для застосування ст. 265-4 КУпАП до спірних правовідносин, адже така регулює відносини, які є відмінними від наявних.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. ст. 6, 9 77, 205, 241, 244-246, 250, 251, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до управління безпеки міста Львівської міської ради, інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Віталія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В. М. винесено постанову № ЛВ10-3224, якою на керівника ПП «Львівметалпродукт» ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено, згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно з ст. 272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКППФО НОМЕР_2 ;

відповідач управління безпеки міста Львівської міської ради, місцезнаходження – міст Львів, вулиця місто Львів, вулиця Зелена, будинок № 9, код ЄДРПОУ 20819015;

відповідач інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Віталій Миколайович, місцезнаходження місця праці – місто Львів, вулиця Зелена, будинок № 9.

Повне судове рішення складено, що вважається днем його проголошення, 27 лютого 2020 року.

Суддя І. П. Рудаков