Рішення № 88061458, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 826/13630/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Сенчишина О.В., представника відповідача Ходорича О.М., у відсутність представника третіх осіб, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні», про визнання незаконними окремих положень нормативно-правового акта,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з позовом до Київської міської ради (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про:

- визнання незаконним пункту 13.3 Порядку демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051;

- визнання незаконним пункту 1.3 рішення Київської міської ради від 28.05.2015 №566/1430 «Про внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051».

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що окремі положення нормативно-правового акта в оскаржуваній частині прийнято поза межами наданих Київській міській раді повноважень та в порушення норм чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2017 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 позовну заяву у зв`язку із пропуском, на думку суду, ОСОБА_1 строку звернення до суду, залишено без розгляду. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву з доданими документами, в якому висловлено прохання в задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на його безпідставність.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову), додаткових поясненнях та доказах, наданих у справу.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмово викладену позицію та все ж пропуск позивачем строку звернення до суду.

Представник третіх осіб підтримала позицію сторони позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є членом осередку політичної партії « 5.10» у місті Києві та в своєму володінні і розпорядженні згідно нотаріальної довіреності НАМ №44090 від 26.03.2015 має транспортний засіб марки ЗАЗ, моделі 110557, 2006 року випуску, білого кольору, тип пікап-В вантажний, державний номер НОМЕР_1 , який постійно залишав на вул. Грушевського у м. Києві.

22.11.2016 працівники Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») провели відносно даного автомобіля демонтаж.

Вважаючи такий демонтаж протиправним, а Правила благоустрою міста Києва, у відповідній частині, на підставі яких його проведено такими, що суперечать нормам чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті виходить з того, що згідно статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції

Частиною першою статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямування на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до частини першої статті 1 названого Закону благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів, згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту (Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання вказаних нормативно-правових актів рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 прийнятті Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з статтею 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішення Київської міської ради та розпорядження виконавчого органу Київради - Київської міської державної адміністрації нормативно-правового характеру, які стосуються прав та обов`язків громадян або мають загальний характер, набирають чинності відповідно до частини першої рішення Київської міської ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 04.02.1999 №138/239 (із змінами та доповненнями), з дня їх офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик», якщо самим рішенням та розпорядженням не встановлено пізніший термін введення їх в дію.

Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 «Правила благоустрою міста Києва» опубліковано в газеті «Хрещатик» №142 (575) 25.02.2009. Безпосередньо текст Правил благоустрою міста Києва (Додаток до рішення) опубліковано не було, про що в публічному виданні зазначено: «Додаток не друкується. Ознайомитися з ним можна в секретаріаті Київради».

В той же час, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).

Отже, вирішуючи спір про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги те, зокрема, чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача) та, відповідно, чи має право особа його оскаржити, у тому числі внаслідок його застосування до неї, а також у випадку, якщо особа є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 264 КАС України).

Як видно з позовних вимог, пояснень позивача, він оскаржує пункт 13.3 Порядку демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, тобто такий пункт у його первинній редакції.

Проте, вказаний пункт неодноразово доповнювався, змінювався та викладався у новій редакції відповідними рішеннями Київської міської ради, а відтак не є чинним у тій редакції, в якій позивач його оскаржує.

Крім того, в оскаржуваній редакції до позивача цей акт застосовано не було та, відповідно, застосовано не буде, оскільки він вже викладений у іншій редакції, а відтак позивач вже не може бути суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано такі норми.

Отже, у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, не обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовано (застосовується) або буде застосовано цей акт.

Окрім того, в контексті порушених прав позивача суд також зазначає, що позивач вважає їх порушеними саме внаслідок дій працівників КП «Київблагоустрій», які 22.11.2016 провели демонтаж відносно автомобіля ЗАЗ, моделі 110557, 2006 року випуску, білого кольору, тип пікап-В вантажний, державний номер НОМЕР_1 . В ході розгляду даної справи позивач наполягав, що підприємницькою діяльністю не займався, торгівлю на вулиці Грушевського у місті Києві не здійснював, а як наслідок, підстави для демонтажу транспортного засобу були відсутні. Однак, суд зазначає, що обставини наявності підстав для демонтажу є предметом розгляду в іншій адміністративній справі №826/7911/17 за його позовом до КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В свою чергу, рішенням Київської міської ради від 28.05.2015 №566/1430 «Про внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051» внесені зміни до Правил.

Так, пунктом 1.3 даного рішення пункт 13.3 розділу ХІІІ Привал викладено в наступній редакції:

«Порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

13.3.1 у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі мають бути демонтовані (переміщені) негайно після отримання припису.

У разі внесення припису власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі уповноважена особа, яка внесла припис, негайно повідомляє про це Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент промисловості та розвитку підприємництва).

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13.3.2 у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

У разі якщо власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, не здійснює демонтаж (переміщення) цього засобу в строки, зазначені в приписі, Департамент промисловості та розвитку підприємництва, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) негайно вживають заходів щодо організації демонтажу (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

У випадках, зазначених в абзацах першому і другому цього підпункту, всі витрати на проведення демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження, зберігання малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають відшкодуванню власником (користувачем або особою, яка здійснила розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

У випадках, зазначених в абзацах першому і другому цього підпункту, відновлення порушеного благоустрою здійснює власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі у дводенний строк з моменту демонтажу (переміщення) такого об`єкта (засобу) або відшкодовує балансоутримувачу території витрати на його відновлення.

13.3.3 Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Рішення про демонтаж (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом промисловості та розвитку підприємництва.

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

Для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках, які містять такі дані:

дата, час, адреса (місцезнаходження), підстави проведення демонтажу (переміщення);

прізвище, ім`я, по батькові та посади членів комісії, представника підприємства, яке проводить демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання, представника міліції та власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності);

опис малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання тощо), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов`язковою фотофіксацією.

Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

13.3.4 Після складання акта демонтажу (переміщення) мала архітектурна форма, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкт сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі опечатується (окрім об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі) та перевозиться на майданчик тимчасового зберігання, де передається відповідальній особі під розпис в акті демонтажу (переміщення).

Працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, працівники підприємства (що здійснює демонтаж тощо), які брали участь у проведенні демонтажу (переміщення), перевезенні малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, не несуть відповідальність за цілісність, неушкодженість та зберігання майна, що знаходиться в середині малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

13.3.5 Демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку.

Демонтовані (переміщені) засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) у присутності працівника міліції на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку.

У разі, якщо від власника (користувача) не надходить заява про повернення демонтованої (переміщеної) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі зазначене майно може бути реалізоване відповідно до законодавства України».

Суд вказує, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

З вищевикладеного вбачається, що регуляторний акт має нормативно-правовий характер і є обов`язковим до виконання.

Рішення Київської міської ради від 28.05.2015 №566/1430 «Про внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051» опубліковано в газеті «Хрещатик», 2015, 06, №87.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Згідно з статтею 39 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: проведення перевірок території; розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту. Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Крім того, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питання виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27.01.2011 №94, зі змінами затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2013 №711, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контрою за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва.

При цьому, відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.2014 №741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» та від 08.12.2016 №544/1548 «Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2017 №1635 «Про внесення змін до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано на Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У відповідності з Правилами благоустрою міста Києва право проведення перевірок території міста Києва, право винесення приписів належить уповноваженим особам.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об`єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з пунктом 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

Винесення припису є результатом проведеної перевірки в якому власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі) пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Відповідно до положень пунктів 3.1 та 3.2 статуту КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167, підприємство створено з метою здійснення заходів, які забезпечують дотримання фізичними та юридичними особами правил благоустрою у місті Києві, в тому числі шляхом винесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З аналізу викладеного вбачається, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення про демонтаж тимчасових споруд, а КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в свою чергу здійснювати заходи, які забезпечують дотримання прави благоустрою у місті Києві.

Суд дійшов висновку, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) тимчасової споруди пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди, в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Невиконання припису власником тягне відповідно демонтаж малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасової споруду торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності. Демонтаж у такому випадку є засобом реагування на допущене порушення, в той час, коли складення протоколу виключно правом відповідної уповноваженої особи та жодним чином не свідчить, як стверджує позивач, про наявність подвійного притягнення до відповідальності.

Крім того, Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що Київська міська рада має право визначати правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування.

Відповідно до пункту 13.3.5 Правил благоустрою міста Києва демонтована мала архітектурна форма, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повертається власнику (особі, яка здійснила встановлення) або його представнику на підставі акта приймання-передачі після відшкодування ним витрат на роботи з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відновлення благоустрою території, згідно з затвердженими тарифами.

Тобто, аналізуючи наведені норм, суд зазначає, що законом передбачено чіткий порядок повернення майна, вилученого під час демонтажу. Відтак, доводи ОСОБА_1 на його відсутність є необґрунтованим. Більше того, позивач і не звертався за поверненням йому транспортного засобу марки ЗАЗ, моделі 110557, 2006 року випуску, білого кольору, тип пікап-В вантажний, державний номер НОМЕР_1 , що додатково свідчить про відсутність порушеного права.

Щодо доводів позивача про те, що демонтаж тимчасових споруд відбувається виключно за рішенням суду, як того вимагає пункт 13.3 Правил благоустрою міста Києва, то суд вважає за потрібне зазначити, що рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням районних в місті Києві державних адміністрацій (підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Правил), а отже твердження позивача є таким, що не відповідає зазначеним нормам.

Суд вважає, що рішення Київської міської ради від 28.05.2015 №566/1430 «Про внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051» в оскаржуваній частині прийнято в межах наданої компетенції з дотриманням процедури прийняття регуляторних актів, у відповідності до чинного законодавства України.

Правила благоустрою міста Києва прийняті Київською міською радою у межах наданих їй повноважень, належним чином доведені до населення та є чинними.

В той же час, позивачем не надано жодного допустимого доказу невідповідності оскаржуваного рішення правовим актам вищої юридичної сили, перевищення відповідачем повноважень при його прийнятті, що в сукупності свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» та в роз`ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, що підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів суб`єктів правовідносин, на регулювання яких видано спірний акт.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини».

У рішенні від 17.10.1986 у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

Cуд також враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04), в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Поряд з цим, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення відповідачем витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255, 264 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні», про визнання незаконними окремих положень нормативно-правового акта, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Київська міська рада (місцезнаходження юридичної особи: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 22883141).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер - невідомий; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» (місцезнаходження юридичної особи: 04210, місто Київ, вулиця Малиновського, будинок 25-А; квартира 62; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39479976).

Повний текст рішення складено 06.03.2020.

Суддя О.М. Чудак