Ухвала суду № 88060898, 05.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/196

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні виконання рішення суду

05 березня 2020 року м. Київ № 640/3279/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення суду в порядку частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №640/3279/19 за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 про забезпечення виконання рішення суду в порядку частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №640/3279/19 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію індивідуального акта - перерахунку пенсії (пенсійна справа №N/A3769-МВС) від 05 вересня 2019 року, здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення суду від 10 травня 2019 року №640/3279/19 щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи з загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум в частині «з урахуванням максимального розміру пенсії: 10740,99» зменшення (обмеження) максимального розміру перерахованої суми пенсії з 21176,64 грн до 10740,99 грн;

- заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві приймати рішення, які зупиняють виконання рішення суду від 10 травня 2019 року №640/3279/19 в частині виплати перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи з загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, обмежуючи перераховану пенсію максимальним розміром поза межами судочинства.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаною заявою в порядку частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства є, за твердженнями останнього невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2019 року у справі №640/3279/19, яким його позовні вимоги задоволені.

Також, ОСОБА_1 зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження здійснено перерахунок пенсії в порядку, встановленому рішенням та нараховано різницю пенсії за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2015 року в сумі 35090,83 грн, також управлінням повідомлено, що виплату якої буде проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості за рішеннями суду» № 649 від 22 серпня 2018 року та Порядку ведення обліку рішень суду в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

При цьому, як вказує ОСОБА_1 , на його звернення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило, що перерахунок пенсії здійснено з урахуванням максимального розміру пенсії 10740,99 грн, що, за доводами ОСОБА_1 , свідчить про перегляд управлінням змісту резолютивної частини рішення шляхом внесення в неї доповнень щодо обмеження максимального розміру пенсії.

Більш того, ОСОБА_1 наголосив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено перерахунок пенсії, але зобов`язання щодо виплати перерахованої суми пенсії не здійснено.

Фактично, за твердженнями ОСОБА_1 , управлінням зменшено розмір його пенсії та на теперішній час продовжується виплата пенсії не в повному обсязі, що, як вважає останній, свідчить про виплату пенсії з 01 січня 2016 року на власний розсуд, тобто обмежуючи її максимальним розміром поза межами судочинства.

Також, у заяві ОСОБА_1 послався й на те, що у постанові державного виконавця від 26 грудня 2019 року зазначено про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві рішення суду.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаною заявою.

Розглянувши заяву про забезпечення виконання рішення суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення виконання рішення, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення виконання рішення суду бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення виконання рішення суду суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на стадії виконання рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення виконання рішення суду є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на стадії виконання рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення виконання рішення суду можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення виконання рішення суду, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовних вимог, які були розглянуті судом.

Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначає про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2019 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на підставі довідки Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2012 року №15/5-3769 з 01 липня 2012 року, та у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з 01 січня 2016 року на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 21 березня 2018 року №22/6-3769, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

В той же час, суд зауважує, що предметом спору в адміністративній справі №640/3279/19 було саме зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% сум грошового забезпечення до 80% та до 70%, проте, позивачем не ставилось питання щодо обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві виплати пенсії максимальним розміром у грошовому співвідношенні.

Такі обставини, зокрема, обмеження пенсії її максимальним розміром у грошовому значенні 10740,99 грн виникли вже після здійснення перерахунку пенсії на підставі вказаного вище рішення суду та не були предметом розгляду судом, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в цій частині є підставою для звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 , у разі його незгоди з ними, з окремою позовною заявою, але аж ніяк не з заявою про забезпечення виконання рішення суду, оскільки, як вже зазначалось судом, вжити заходів забезпечення виконання рішення суду можливо виключно в межах предмета позову, який перебував на розгляду та за наслідками якого ухвалено відповідне рішення суду.

Більш того, суд зазначає, що застосування судом обраних ОСОБА_1 заходів забезпечення не може ґрунтуватись лише на незгоді останнього з діями відповідача щодо виконання рішення суду.

Відтак, на переконання суду, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам після ухвалення рішення у справі, а викладені у заяві про забезпечення виконання рішення суду обставини свідчать про наявність підстав для звернення до суду з самостійним позовом з інших підстав, ніж ті, що були покладені в основу рішення суду від 10 травня 2019 року у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. У рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення суду в порядку частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями).

Суддя Н.В. Клочкова