Рішення № 88060789, 05.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Київ № 640/14704/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 до третя особаМіністерства оборони України, Тернопільській обласний військовий комісаріатпро визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просять: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , викладене в пункті 2 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №75 від 07 червня 2019 року; зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що 14 грудня 2017 року під час проходження військової служби загинув їх син військовослужбовець військової служби за контрактом ОСОБА_3 . Позивачами було подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги, до якої додано всі документи, визначені пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Проте, відповідачем прийнято рішення №75 від 07 червня 2019 року, яким документи повернуто на доопрацювання. Позивачі вважають таке рішення протиправним з огляду на відсутність обставин, визначених пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський обласний військовий комісаріат та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 08 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача, посилаючись на приписи Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, стверджує про правомірність дій Міністерства оборони України щодо повернення документів на доопрацювання, оскільки під час загибелі ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком, та з огляду на відсутність висновків Національної поліції щодо наявності в діях ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху України (адміністративного правопорушення).

У письмових поясненнях представник Тернопільського обласного військового комісаріату вказує, що відповідно до висновку службового розслідування смерть ОСОБА_3 настала внаслідок особистої недисциплінованості та вживання алкогольних напоїв.

У відповіді на відзив представник позивачів вказує, що за фактом смерті ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження №12017140000000900 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, досудове розслідування за яким триває й досі. Доводи відповідача та третьої особи, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння та вчинив адміністративне правопорушення є припущенням.

В судове засідання 24 жовтня 2019 року жодна зі сторін не з`явились, хоча і були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку під час проходження військової служби (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2018 року).

За результатом поданих позивачами документів комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про повернення документів до Тернопільського обласного військового комісаріату на доопрацювання (протокол від 07 червня 2019 року №75).

Незгода позивачів із рішенням про направлення документів на доопрацювання зумовила їх звернення до суду з даним позовом., при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Приписами пункту 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок від 25 грудня 2013 року № 975).

Згідно пунктом 3 Порядку 25 грудня 2013 року № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 4 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

При цьому суд зазначає, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі нещасного випадку, що мав місце під час проходження служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №177 від 02 травня 2019 року) травма громадянина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) «множинні травми голови, грудей, хребта, тазу та кінцівок», яка підтверджена витягом наказу командира військової частини А0998 №38 від 20 лютого 2018 року, матеріалами спеціального розслідування командира військової частини А0998 від 19 лютого 2018 року, даними Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи №400 від 09 лютого 2018 року, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2018 року виданого Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області і довідки про причину смерті №163/2017 від 15 грудня 2017 року виданого КЗ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи Яворівськ районне відділення» явилось причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травми і причина смерті одержані в результаті нещасного випадку, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи, зокрема: документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Аналогічні підстави для відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги визначені у пункті 19 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975.

Подання зазначених у пункті 11 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у смерті внаслідок нещасного випадку, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-XII (зокрема, коли нещасний випадок є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання відповідної допомоги.

В контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до пунктів 13, 15 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 уповноважений орган за результатом розгляду поданих документів може прийняте одне з двох рішень або висновок про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову у виплаті такої допомоги.

Зі змісту оскаржуваного рішення (протокол від 07 червня 2018 року) вбачається, що відповідачем повернуто документи до Тернопільського обласного військового комісаріату зважаючи на відсутність інформації з органів Національної поліції щодо наявності в діях ОСОБА_3 порушення Правил дорожнього руху України.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідачем за результатом розгляду поданих позивачами документів та у встановлений Порядком від 25 грудня 2013 року № 975 строк не було прийнято жодного з визначених вказаним Порядком рішень, суд вбачає наявними підстави для зобов`язання Міністерство оборони України розглянути подані членами сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 документи для отримання одноразової грошової допомоги та прийняте рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Оскільки відповідачем не було відмовлено у виплаті позивачам одноразової грошової допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення позову в іншій частині. Задоволення позову у вказаний вище спосіб, на думку суду, з огляду на наявні матеріали справи є належним способом відновлення порушених прав позивачів.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав частково, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо прийняття за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

3.Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути подані членами сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 документи для отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) судовий збір в сумі 185 (сто вісімдесят п`ять) грн 20 коп.

6.Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) судовий збір в сумі 185 (сто вісімдесят п`ять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко