Ухвала суду № 88060517, 28.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

28 лютого 2020 року м. Київ № 826/16374/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Малого приватного підприємства «Традиція-98» про стягнення коштів з рахунків у банку,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Малого приватного підприємства «Традиція-98» про стягнення коштів з рахунків у банку в розмірі 3 102 957,27 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2014 задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, стягнуто з малого приватного підприємства «Традиція-98» кошти у розмірі 3 102 957,27 грн. з рахунків платника податків у банках.

Мале приватне підприємство «Традиція-98» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 19.11.2014 у справі №826/16374/14 за нововиявленими обставинами та скасувати її.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 залишено заяву Малого приватного підприємства «Традиція-98» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, зокрема, у зв`язку з тим, що заявником пропущено процесуальний строк, передбачений статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду з такою заявою.

Представником заявника подано заяву про усунення недоліків, в якій, окрім іншого, зазначив, що причиною пропуску строку із зверненням до суду із вказаною заявою стало те, що про існування постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №К/9901/4116/18 Мале приватне підприємство «Традиція-98» дізналось випадково, оскільки суд касаційної інстанції жодного разу не повідомляв про розгляд справи та не викликав в судові засідання.

Дослідивши подані клопотання заявника про усунення недоліків та додані до них матеріали, суд зазначає наступне.

Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає підстави перегляду судових рішень за нововиявленими, якими є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Мале приватне підприємство «Традиція-98» звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 19.11.2014 у справі №826/16374/14 за нововиявленими обставинами та її скасування, у зв`язку з тим, що постановою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №826/3200/14 скасовані судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволені позову Малого приватного підприємства «Традиція-98», а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Частиною третьою статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви додаються: у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (пункт 4).

Заявник у заяві посилається на те, що суд касаційної інстанції розглядав касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Традиція-98» п`ять років та про наявність постанови дізнався випадково лише 24.12.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанову Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №826/3200/14 оприлюднено 25.06.2019.

Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Таким чином, про наявність зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції заявник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 25.06.2019.

Отже, зазначені у клопотанні причини пропуску строку в зіставленні з відомостями про дату постановлення судового рішення, датою оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень і значний проміжок часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання заяви за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими та неповажними для поновлення строку.

Суд не бере до уваги посилання заявника на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі №640/3200/14, оскільки підставою для перегляду судового рішення у справі №826/16374/14 зазначає саме про постанову Верховного Суду від 20.06.2019.

Водночас, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі №640/3200/14 може бути підставою для перегляду судового рішення у справі №826/16374/14 на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» Європейський суд зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи положення пункту 3 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що заявником пропущений тридцятиденний строк для подання заяви перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та не доведено поважності такого пропуску, а тому відсутні підстави для його поновлення.

Частиною третьою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті викладених норм чинного законодавства та дослідивши подані матеріали, оскільки заявником не усунуто в повному обсязі недоліки, встановлені ухвалою суду від 27.01.2020, а саме не надав клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів підтвердження поважності причин такого пропуску, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно повернути заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 363-366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Малого приватного підприємства «Традиція-98» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 19.11.2014 у справі №826/16374/14 за нововиявленими обставинами повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя В.П. Шулежко