Рішення № 88060453, 05.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1582/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - АТ "Креді Агріколь Банк" про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0009041304 від 24.07.2019 р., №0009061304 від 24.07.2019 р., №0009071304 від 24.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про протиправність податкових повідомлень – рішень від 24.07.2019 р. №0009041304, №0009061304, №0009071304, у зв`язку із порушенням процедури проведення невиїзної перевірки, зокрема, позивач вказує про неотримання наказу про проведення вказаної перевірки та не отримано акт, складений за результатами проведеної перевірки. Крім того, позивач не погоджується з результатами проведеної перевірки та вказує, що виявлені порушення є надуманими. Так, позивач вказав, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень є часткове прощення позивачу боргу АТ "Креді Агріколь Банк" в сумі 33025,19 доларів США за кредитним договором №052-іп від 31.08.2006 року. Вказана сума податковим органом віднесена до додаткового блага платника податку, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, однак позивач вказує, що курсова різниця, яка виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податків та не підлягає оподаткуванню згідно положень пп.165.1.59 п. 165.1 мт. 165 ПК України та відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Також позивач вказує, що податковий орган під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень не врахував правовий статус прощеної заборгованості за кредитом позивача, оскільки вказана сума може включати, як тіло кредиту, так і відсотки, що зумовлює настання різних правових наслідків. Позивач зазначив, що основна сума боргу в гривневому еквіваленті станом на 27.07.2017 р., із врахуванням курсової різниці на момент прощення боргу складає 1887553,50 гривень. Таким чином, позивач стверджує, що на виконання умов кредитного договору, укладеного з АТ "Креді Агріколь Банк" від 31.08.2006 р., позивачем повернуто банку суму коштів, яка в еквіваленті до національної валюти України гривні, станом на день погашення кожного чергового платежу перевищує суму одержаного кредиту, в еквіваленті до національної валюти України гривні, а тому позивачем не отримано доходу, як додаткового блага, яким збільшено його майновий стан.

З вказаних підстав, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0009041304 від 24.07.2019 р., №0009061304 від 24.07.2019 р., №0009071304 від 24.07.2019 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області у відзиві на позов заперечувало проти задоволення позову. Відповідач зазначає, що листом ГУ ДФС у Чернівецькій області № 489/1/24-13-13-04 від 24.05.2019 року на адресу Іордакі ОСОБА_2 були направлені наказ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 372 від 24.05.2019 р. та повідомлення за № 75 від 24.05.2019 р., які були вручені позивачу 04.06.2019 р., а тому ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про проведення з 07.06.2019 року документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відповідач вказує, що за результатами проведеної перевірки було складено акт за № 122/24-13-04-19/ НОМЕР_1 від 25.06.2019 р., який вручено позивачу 06.07.2019 року. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення - рішення були направлені та вручені позивачу 29.07.2019 р., а тому податковий орган зазначає, що відповідачем дотримано процедуру проведення невиїзної перевірки.

Відповідач зазначає, що про безпідставність позовних вимог, оскільки сума боргових зобов`язань по кредитному договору, яка прощена (анульована банком) за основною сумою кредиту в розмірі 32576,75 доларів США, у еквіваленті на момент отримання таких доходів становить 843244,61 гривень. З вказаної суми не включається до оподаткованого доходу 800 грн, у зв`язку із чим податковим органом розраховано суму податку на доходи фізичних осіб, з 842444,61 грн основної суми прощеної (анульованої) боргу, в сумі 151640,03 гривень.

Крім того, податковий орган вказує, що в межах кредитного договору позивача з АТ "Креді Агріколь Банк" від 31.08.2006 р. банком здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) в розмірі 32576,75 доларів США, а не суми у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що спростовує обґрунтування позовних вимог позивача.

З вказаних підстав, податковий орган вказує про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання по справі на 03.02.2020 року.

В судовому засіданні 03.02.2020 р. за участі сторін по справі замінено ГУ ДФС України в Чернівецькій області його правонаступником - ГУ ДПС в Чернівецькій області. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - АТ "Креді Агріколь Банк" в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. Після закінчення розгляду справи по суті спору, представник позивача підтримав заявлений позов, в той час як представник відповідача заперечував проти його задоволення. На підставі заяв сторін по справі, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку із вказаним, суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

31.08.2006 р. між ОСОБА_1 та АТ "Індустріально – Експортний Банк" (правонаступник АТ "Креді Агріколь Банк") укладено кредитний договір №052-іп в сумі 180000 доларів США на термін з 31.08.2006 р. по 31.08.2018 р. на оплату за нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 13-18).

29.03.2017 р. між ОСОБА_1 та АТ "Креді Агріколь Банк" укладено договір про внесення змін та доповнень №4 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору №052-іп від 31.08.2006 р., відповідно до якого сторони встановили, що станом на 29.03.2017 р. сума заборгованості позивача перед банком становила 77534,63 доларів США. Сторони домовились, що у випадку погашення позивачем не менше 60% мід вказаної суми заборгованості (46520,78 доларів США), банк припинить зобов`язання ОСОБА_1 щодо погашення залишку заборгованості за кредитним договором, шляхом прощення боргу. (а.с. 19-20).

27.07.2017 р. АТ "Креді Агріколь Банк" надіслав позивачу повідомлення про прощення (анулювання) боргу в сумі 33025,19 доларів США, в тому числі за основною сумою кредиту 32576,75 доларів США та за процентами 448,44 доларів США. Також, у вказаному повідомлені вказано, що сума прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню. (а.с. 21).

24.05.2019 р. ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняло наказ №372 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. тривалістю 10 робочих днів з 07.06.2019 року. (а.с. 37).

Крім того, 24.05.2019 р. податковим органом направлено позивачу копію наказу №372 від 24.05.2019 р. та повідомлення №75 від 24.05.2019 р. про проведення документальної позапланової перевірки, які були вручені позивачу 04.06.2019 року. (а.с. 38-39).

25.06.2019 р. відповідачем складено акт №122/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , в якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства: не подано ОСОБА_1 до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік; занижено суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 151640,03 грн; не нараховано та не утримано військовий збір з загального річного оподатковуваного доходу за 2017 рік на суму 12636,66 гривень. Вказаний акт вручено позивачу 06.07.2019 року. (а.с. 42-54).

На підставі акта №122/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 від 25.06.2019 р. податковим органом 24.07.2019 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: №0009041304, в якому збільшено грошові зобов`язання з податку на дохід фізичних осіб в сумі 189550,04 грн; №0009061304, в якому застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн; №0009071304, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору в сумі 15795,83 гривень. Вказані податкові повідомлення-рішення вручені позивачу 29.07.2019 року. (а.с. 22-24, 55-62).

Згідно повідомлення АТ "Креді Агріколь Банк" від 12.10.2018 р. №10451/4025/1 вказано про виконання підприємством вимог пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, за кредитним договором №052-іп від 31.08.2006 року. (а.с. 64).

Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають в перевірці дотримання податковим органом вимог чинного законодавства під час прийняття податкових повідомлень – рішень №0009041304 від 24.07.2019 р., №0009061304 від 24.07.2019 р., №0009071304 від 24.07.2019 року.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Щодо обґрунтувань позивача про порушення податковим органом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. пп. 20.1.4, 20.1.19 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що в силу ст.62 Податкового кодексу України є способом здійснення податкового контролю.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.79.3. ст.79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Позивач у позові вказує про неотримання наказу №372 від 24.05.2019 р. про проведення вказаної перевірки та не отримано акт, складений за результатами проведеної перевірки від 25.06.2019 р. №122/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 . Однак, податковим органом до матеріалів справи додано рекомендовані повідомлення та інформацію УДППЗ «Укрпошта» про вручення 04.06.2019 р. поштового відправлення з наказом №372 від 24.05.2019 р. та повідомлення №75 від 24.05.2019 р., а також про вручення 06.07.2019 р. акта від 25.06.2019 р. №122/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 .

З вказаних підстав, суд робить висновок про правомірність дій податкового органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 року.

Щодо змісту виявлених відповідачем порушень вимог податкового законодавства та перевірки наявності підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0009041304 від 24.07.2019 р., №0009061304 від 24.07.2019 р., №0009071304 від 24.07.2019 р., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, визначений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України та є вичерпним.

Згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Норми пп.165.1.55 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України визначають, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності; сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. При цьому, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Як встановлено судом, 31.08.2006 р. між ОСОБА_1 та АТ "Індустріально – Експортний Банк" (правонаступник АТ "Креді Агріколь Банк") укладено кредитний договір №052-іп в сумі 180000 доларів США на термін з 31.08.2006 р. по 31.08.2018 року.

29.03.2017 р. між ОСОБА_1 та АТ "Креді Агріколь Банк" укладено договір про внесення змін та доповнень №4 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору №052-іп від 31.08.2006 р., відповідно до якого сторони встановили, що станом на 29.03.2017 р. сума заборгованості позивача перед банком становила 77534,63 доларів США. Сторони домовились, що у випадку погашення позивачем не менше 60% від вказаної суми заборгованості (46520,78 доларів США), банк припинить зобов`язання ОСОБА_1 щодо погашення залишку заборгованості за кредитним договором, шляхом прощення боргу.

27.07.2017 р. АТ "Креді Агріколь Банк" надіслав позивачу повідомлення про прощення (анулювання) боргу в сумі 33025,19 доларів США, в тому числі за основною сумою кредиту 32576,75 доларів США та за процентами 448,44 доларів США. При цьому, у вказаному повідомлені вказано, що сума прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню.

Як вбачається з акта проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 25.06.2019 р. №122/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 , грошові зобов`язання з податку на дохід фізичних осіб, внаслідок прощення (анулювання) боргу нараховані податковим органом за основною сумою кредиту в розмірі 32576,75 доларів США, у еквіваленті на момент отримання таких доходів, що станом на 27.07.2017 р. становило 843244,61 грн (курс НБУ станом на 27.07.2017 р. – 25,884860 грн за 1 долар США). З вказаної суми не включається до оподаткованого доходу 800 грн, згідно вимог пп.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим податковим органом правомірно розраховано суму податкових зобов`язань на доходи фізичної особи ОСОБА_1 з 842444,61 грн основної суми прощеної (анульованої) боргу, яка склала 151640,03 гривень податку.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження позивача про відсутність у нього обов`язку оподаткування прощеної (анульованої) суми боргу, відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, з наступних підстав.

З 07.05.2015 р. підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Відповідно до що положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Суд наголошує, що положення п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, однак підлягає застосуванню у разі зімни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №052-іп від 31.08.2006 р. укладений в іноземній валюті – 180000 доларів США та сума прощеного (анульованого) боргу, відповідно до повідомлення від 27.07.2017 р., за тілом кредиту склала 32576,75 доларів США. При цьому, договір від 29.03.2017 р. про внесення змін та доповнень №4 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору №052-іп від 31.08.2006 р., визначено умовою прощення боргу сплата менше 60% від суми заборгованості, що становило - 46520,78 доларів США.

Таким чином, грошові зобов`язання за кредитним договором №052-іп від 31.08.2006 р. та грошові зобов`язання внаслідок прощення (анулювання) боргу за вказаним кредитним договором, не призвели до зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та не передбачали прощення вказаної суми боргу у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає доведеними висновки податкового органу про порушення позивачем абзацу «д» пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, у зв`язку із не оприбуткування доходу, отриманого внаслідок прощення (анулювання) кредитного боргу, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача про нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, де базою оподаткування визначено тіло кредиту, та як результат - нарахування податкових зобов`язань зі сплати військового збору. Зазначені обставини вказують на правомірність податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0009041304 від 24.07.2019 р., №0009061304 від 24.07.2019 р., №0009071304 від 24.07.2019 року.

У зв`язку із вказаним, суд відмовляє задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Під час вирішення справи, судом застосовано правові висновки Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, зокрема: постанова від 10.05.2018 р. (справа №802/142/17-а), постанова від 15.05.2018 р. (справа № 821/1594/17), постанова від 24.01.2019 р. (справа №810/4200/16), постанова від 19.07.2019 р. (справа №826/4240/18), постанова від 25.11.2019 р. (справа №500/2252/18).

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність дій та прийнятих рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін та учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 43143196).

третя особа: АТ "Креді Агріколь Банк" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14361575).

Суддя Т.М. Брезіна