Ухвала суду № 88060355, 06.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1278/20

УХВАЛА

іменем України

06 березня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігіда-С" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/223 від 08 жовтня 2019 року винесену Управлінням Держпраці у Хмельницькій області на товариство з обмеженою відповідальністю «Сігіда-С» в розмірі 1126710,00 грн.

Ухвалою від 02.03.2020 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігіда-С" та надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, суду необхідно було надати: копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача; оригінал документу про сплату судового збору в сумі 16900,65 грн, за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

05 березня 2020 року, на адресу суду від позивача надійшла заява про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігіда-С" від сплати судового збору, та копія позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, проте зазначені положення не стосуються юридичних осіб.

Зокрема, звільнення від сплати судового збору юридичних осіб не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України Про судоустрій і статус суддів та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору може розцінюватися як надання певної процесуальної переваги перед іншими учасниками судового процесу.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №552/6814/17 (К/9901/23570/18).

Статтею 5 закону України "Про судовий збір" визначений вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Позивач до жодної з пільгових категорій не належить.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище та неспроможність сплатити судовий збір в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", враховуючи, що позивачем є юридична особа.

Позивачем, як доказ відсутності коштів на рахунку останнього, до позовної заяви додано роздруківку залишку на рахунках в гривні Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігіда-С". Однак, суд не бере до уваги вказану роздруківку, як належний доказ відсутності коштів на рахунку позивача, оскільки остання повністю не відображає майнового стану позивача, а також не вбачається у якій саме фінансовій установі відкритий вказаний рахунок. Крім того, надана роздруківка не дає суду можливості достовірно визначити наявність чи відсутність рахунків у позивача в інших фінансових установах (банку).

Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Таким чином, вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.03.2020, в частині надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 16900,65 грн, за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду не виконані, недоліки позову не усунені позивачем.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачеві в зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігіда-С" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяП.М. Майстер