Рішення № 88060341, 06.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/148/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсійного забезпечення у 2019 році ОСОБА_1 із розрахунку 89% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити новий перерахунок пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення з урахуванням вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з січня 2018 року;

- перераховану недоплату до пенсії виплатити однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01 січня 2018 року без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів за рахунок бюджетних асигнувань органу пенсійного забезпечення (частина 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером Державної прикордонної служби України та йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із розрахунку 89% від суми грошового забезпечення.

Вважає, що йому протиправно при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач визначив розмір пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення, а не 89%. Наведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області порушено права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду 31.01.2020 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 з 12.12.2002 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2007 позивач перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі довідки, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, від 31.03.2018 №11/7139 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018, Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до чинної редакції статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідач вважає, що здійснюючи перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% від сум грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством, що регулює правовідносини у сфері перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

Вказав, що відсутні підстави для виплати пенсії однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 без будь-яких обмежень, оскільки ОСОБА_1 перерахунок та виплата пенсії проводяться відповідачем відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян". Іншого порядку виплати, ніж встановлено вказаними постановами, законодавством не передбачено.

Звернув увагу на те, що перерахунок пенсії позивача проведено з дотриманням законодавчо встановлених строків, тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів.

У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Клопотання обґрунтоване складністю справи та необхідністю з`ясування всіх обставин справи.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд враховує, що ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, а також те, що відповідач не обґрунтував у чому полягає складність справи та які обставини можуть бути встановлені судом у судовому засіданні. Тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.

До суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в якому зазначено, що позивач з травня 2018 року знав про розміри виплачуваної йому пенсії. Проте, позивач до суду звернувся лише 10.01.2020, тобто, з порушенням строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказав, що згідно з постановою Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Оцінюючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Про причини обмеження пенсійних прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.12.2019 №177/02.26-11.

Враховуючи викладене, позивач не пропустив строк звернення до суду, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 12.12.2002 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір пенсії становив 89% відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом від 28.12.2019 №177/02.26-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі довідки, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, від 31.03.2018 №11/7139 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

При цьому, пунктом 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зазначеного положення, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Пунктом 2 Постанови №103 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Положеннями частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, яка чинна на час розгляду спору, визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з частиною 2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

При цьому, частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Проте, саме така, змінена редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії в 2018 році йому пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз`яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/58/18), яке набрало законної сили, і є зразковим рішенням.

При цьому, справа №560/148/20, враховуючи суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, є типовою по відношенню до адміністративної справи №240/5401/18.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Суд вважає, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності ОСОБА_1 , гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 89% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018.

Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача перераховану недоплату до пенсії виплатити однією загальною сумою за період з 01.01.2018 без будь-яких обмежень, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Постановою №103, на момент виникнення спірних правовідносин, було змінено механізм реалізації прав на перерахунок пенсії, зокрема, здійснено поетапне підвищення пенсій протягом трьох років через неможливість повного фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Тому суд зазначає, що не має підстав зобов`язувати відповідача перерахувати недоплату по пенсії однією загальною сумою в повному обсязі без будь-яких обмежень, оскільки Постанова №103 передбачала поетапну виплату перерахованих пенсій.

Щодо позовної вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У цьому випадку, недоплачені суми пенсії, за які позивач просить стягнути компенсацію, йому взагалі нараховані не були, а тому, і здійснити обчислення суми компенсації з недоплаченої позивачу пенсії, яка не нараховувалась не є можливим. Зазначене свідчить про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та не належить до задоволення.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 420,20 грн судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 89% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Г.В. Лабань