Рішення № 88059985, 06.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа № 480/714/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 90% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, обмеживши при розрахунку її максимальний розмір;

2) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок підвищення розміру пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру ОСОБА_1 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, при перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18, обмежив розмір його пенсії максимальним розміром, без врахування Рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційною ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XIІ) в частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

Ухвалою суду від 05.02.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.24-27), в якому просив відмовити у задоволенні позову та вказав, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року у справі № 480/4012/18 зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення у січні 2019 року позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Рішення суду не містить зобов`язань щодо здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, вказав, що положення статті 43 Закону України При цьому, вказав, що положення статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-УІІІ від 06.12.2016, є діючими, рішенням Конституційного Суду України чи іншим законом скасовані не були. Тому підстав для здійснення перерахунку та виплати перерахованої пенсії без обмеження максимального розміру відсутні. “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-УІІІ від 06.12.2016, є діючими, рішенням Конституційного Суду України чи іншим законом скасовані не були. Тому підстав для здійснення перерахунку та виплати перерахованої пенсії без обмеження максимального розміру відсутні.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2005 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII, а з 01.01.2017 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії (а.с.26). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем склав 90% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 34 роки.

У березні та квітні 2018р. відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова КМУ №103) з визначенням основного розміру пенсії при вислузі 34 років - 70% грошового забезпечення, що вбачається з відзиву та протоколу про перерахунок пенсії (а.с.27).

Однак, позивач, не погодившись із вказаним перерахунком, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 29.11.2018 у справі №480/4012/18 його позовні вимоги було задоволено частково (а.с.8-10), зокрема, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

На виконання вказаного рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18 відповідачем 21.01.2019 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а.с.16). При цьому, як вбачається з вказаного протоколу та не заперечується представником відповідача у відзиві (зворот а.с.24), після перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду у справі №480/4012/18, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 був визначений з обмеженням максимальним розміром.

Не погодившись з обмеженням максимальним розміром пенсії з 01.01.2018, позивач звертався зі скаргою до ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.13-14), та на його звернення відповідач листом від 18.04.2019 №623/К-11 (а.с.15) повідомив, що відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262-XIІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також було вказано, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII в ч.7 ст.43 Закону №2262-XIІ внесено зміни, положення якого не визнавалися неконституційними, а також, що рішення суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18 не містить зобов`язань щодо здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-XIІ.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-XIІ, чинної на час призначеної пенсії відповідачем ОСОБА_1 , усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

На момент призначення пенсії позивачу норма ст.43 Закону №2262-XIІ не містила приписів щодо обмеження максимальним розміром призначених пенсій.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.10.2011 редакція даної норми була змінена Законом України від 08.07.2011 р. N3668-VI та частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.

Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016) : “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.

Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається саме на норми ст. 43 Закону №2262-XIІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У зв`язку з цим вказані доводи представника відповідача є необґрунтованими та суд не приймає до уваги.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XIІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію також посилався на Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII, положення якого не визнавалися неконституційними (а.с.15, зворот а.с.24).

Дійсно, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону №2262-XIІ слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року N1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XIІ відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що з 2017 року стаття 43 Закону №2262-XIІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року N 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Враховуючи, що пенсія позивачу була призначена ще в 2005 році, норми щодо обмеження її максимальним розміром до позивача не можуть бути застосованими.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі №127/4270/17 та від 09 вересня 2019 року у справі №463/925/17, та підлягає обов`язковому врахуванню судом при розгляді цієї справи згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що дії відповідача в даному випадку не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2. ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим, з урахуванням ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається необхідним визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо обмеження з 01.01.2018 максимальним розміром суми пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18 та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18, із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше проведених виплат.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження з 01.01.2018 максимальним розміром суми пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №480/4012/18, із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше проведених виплат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2020.

Суддя І.Г. Шевченко