Рішення № 88059979, 03.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа №480/3287/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Бикової Р.Ю.,

представника відповідача - Матюхи Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №480/3287/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Сумській області до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення та припису, -

В С Т А Н О В И В:

Служба автомобільних доріг у Сумській області звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області, та просить суд визнати протиправними і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Сумській області від 16.08.2019 №495-П "Про проведення позапланової перевірки" та направлення Державної екологічної інспекції у Сумській області на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 16.08.2019 №475/07.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства здійснено не на підставі та не у спосіб, визначених чинним законодавством України, оскільки згідно з частиною 4 статті 2 Закону та частиною 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідач не визначений органом, на який поширюється дія норм цих нормативно-правових актів. Відтак, на думку позивача, наказ та направлення, винесені відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.09.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.20-23), у якому відповідач проти позовних заперечує у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що на виконання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), відповідач видав оскаржуване позивачем направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства № 475/07 від 16.08.2019.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що норми Закону № 877-V не розповсюджується на відповідача під час здійснення ним заходів державного нагляду (контролю) по дотриманню вимог природоохоронного законодавства. Разом з цим, статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 передбачається, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652 передбачено що Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції у Сумській області поширюються на територію Сумської області.

Отже, Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом, який діє від імені центрального органу та на виконання його функцій, покладених Державою, та не є самостійним окремим суб`єктом державного управління, і який здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до порядку встановленого Законом № 877-V.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 495-П від 16.08.2019 «Про проведення позапланової перевірки» Державна екологічна інспекція у Сумській області зазначає наступне.

Пунктом 1 оскаржуваного наказу було визначено провести позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства позивачем у термін з 19 серпня 2019 по 26 серпня 2019 року. Відповідач звертає увагу на той факт, що посадовими особами відповідача на виконання п.1 оскаржуваного наказу було здійснено позапланову перевірку відповідача у строк визначений наказом, тобто, на момент звернення позивачем до суду оскаржуваний наказ є виконаним та таким, що вичерпав свою дію, а тому не може створювати настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Аналогічні правові висновки містяться у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7, зокрема, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Щодо визнання протиправним та скасування направлення на проведення позапланової перевірки № 475/07 від 16.08.2019, то відповідач зазначає, що частиною 4 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Тобто, направлення на перевірку є інформаційним документом, який складається перед здійсненням планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) та за своїм змістом не містить імперативних вимог щодо суб`єкта господарювання.

Направлення на перевірку не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) у розумінні ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, за своїм змістом не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків, не встановлює відповідальності і тому не може бути предметом адміністративного спору. Відсутність спірних відносин, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

19.09.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив (а.с.48-53), у якій заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначає наступне.

Зазначає, що фактично, доводи відповідача зводяться виключно до порядку утворення та функціонування центральних органів виконавчої влади, яким відповідач не являється. У той же час, користування повноваженнями центрального органу виконавчої влади без спеціального уповноваження власних територіальних органів на виконання певного обсягу його компетенції, якою його наділено законом, являється нічим іншим як виходом відповідача за межі наданих йому повноважень.

Таким чином, згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V та частиною 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідач не визначений органом, на який поширюється дія норм цих нормативно-правових актів, тому проведення позапланової перевірки додержання позивачем вимог природоохоронного законодавства згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії відбувалось не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством.

Зауважує, що відповідач безпідставно зазначає, що оскаржуваний наказ на момент звернення позивача до суду був виконаний і такий, що вичерпав свою дію, а тому не міг створювати настання для позивача будь-яких негативних наслідків, оскільки оскаржуваним наказом визначалось проведення перевірки у термін з 19.08.2019 по 26.08.2019, тому звернення позивача до суду 22.08.2019 відбулося до закінчення строку його дії.

Крім того, наголошує, що зважаючи на те, що оскаржуване позивачем направлення має строк дії - з 19.08.2019 по 26.08.2019, стосується прав та інтересів визначеної у ньому особи - позивача, є документом, що надає підстави для вирішення питання про допуск відповідного органу до здійснення перевірки і за його відсутності надає право відмови у такому допуску, тому цей документ у повній мірі відповідає наведеному в пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України визначенню та є індивідуальним актом, що підлягає оскарженню.

Ухвалою суду від 05.11.2019 задоволено клопотання Державної екологічної інспекції у Сумській області та об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 480/3287/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Сумській області до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу і направлення з адміністративною справою № 480/3800/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Сумській області до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач з урахуванням об`єднання справ, просить суд визнати протиправними і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Сумській області від 16.08.2019 №495-П "Про проведення позапланової перевірки", направлення Державної екологічної інспекції у Сумській області на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 16.08.2019 №475/07, а також припис від 29.08.2019 №342/07.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо оскарження припису позивач зазначає, що земельні ділянки, якими користується позивач, не належать до земельних ділянок лісогосподарського призначення, тому перевірка додержання Службою автомобільних доріг у Сумській області вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів на ділянках смуг відведення автодоріг, а також оскаржуваний припис є незаконними, оскільки Служба автомобільних доріг у Сумській області не є суб`єктом правовідносин у сфері лісового господарства.

У відзиві на позовну заяву щодо оскаржуваного припису від 29.08.2019 №342/07, відповідач зазначає, що актом позапланової перевірки позивача від 19.08-26.08.2019 зафіксовані факти порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, в п.8 розділу VI (опис виявлених порушень) встановлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства:

1. Рубка дерев в кварталі 4 виділи 1,2,3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району відбулась на підставі Проекту організації та розвитку лісового господарства не затвердженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 48,69 Лісового кодексу України;

2. Під час проведення вибіркової санітарної рубки в кварталі 4 виділи 1, 2, З Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району на кутах поворотів не встановлені лісогосподарські знаки (пікетні кілки), відмежування лісосіки від не експлуатаційної ділянки лісу, шляхом прорубуванням візирів не проведено, що є порушенням пунктів 3.2, 3.5 Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9 «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України»;

3. Під час відбору дерев в рубку по кварталу 4 виділи 1, 2, 3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району не було проведено клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м, що є порушенням п. 4.2 Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9 «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України»;

4. Під час відведення насаджень для проведення вибіркової санітарної рубки в кварталі 4 виділи 1,2,3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району не було проведено нумерацію дерев, що підлягали вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, не складені нумераційні відомості дерев призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх в рубку, що є порушенням п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 року.

На усунення вище перерахованих порушень вимог природоохоронного законодавства, відповідачем був наданий позивачу припис № 342/07 від 29.08.2019.

На думку відповідача, позивачем не враховано, що пунктом 3 ч.2 ст. 19 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Частинами 1-3 ст. 48 Лісового кодексу України встановлено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Відповідач звертає увагу на той факт, що у позивача є наявний Проект організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області за інв. № 47, розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2016 році.

Однак, в порушення вимог ч.4 ст. 48 Лісового кодексу України, наявний у позивача Проект організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області за інв. № 47, розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2016 році в установленому порядку є незатвердженим та не погодженим.

На усунення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства, відповідачем п.2 оскаржуваного припису № 342/07 від 29.08.2019 зобов`язано позивача затвердити та погодити наявний у нього Проект організації та розвитку лісового господарства.

Крім того, наголошує, що в акті позапланової перевірки позивача від 19.08-26.08.2019 зазначається, що Служба автомобільних доріг у Сумській області видала лісорубний квиток № 3 серія 02 ЛКБ № 552150 від 06.05.2019.

З урахуванням того, що позивач здійснює лісокористування на підставі Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області інв. № 47, розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2016 році та видає спеціальні дозволи (лісорубні квитки) для спеціального використання лісових ресурсів - він є постійним лісокористувачем, що спростовує його доводи про зворотнє.

Так, в акті позапланової перевірки позивача від 19.08-26.08.2019 встановлено, що Служба автомобільних доріг у Сумській області у кварталі 4 виділ 1,2, 3 (Горобівська сільська рада Білопільського району) проводила лісогосподарський захід - вибіркову санітарну рубку.

Під час проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 4 виділ 1,2,3 (Горобівська сільська рада Білопільського району) на кутах поворотів не встановлені лісогосподарські знаки (пікетні кілки), відмежування лісосіки від не експлуатаційної ділянки лісу, шляхом прорубуванням візирів проведено не було, у зв`язку з чим на усунення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем п.3 оскаржуваного припису № 342/07 від 29.08.2019 зобов`язано позивача в кварталі 4 виділ 1,2, З (Горобівська сільська рада Білопільського району) на кутах поворотів встановити лісогосподарські знаки (пікетні кілки) за розміром і формою відповідно ДСТУ 3534-97 та здійснить відмежування лісосіки шляхом прорубування візирів.

В акті позапланової перевірки позивача від 19.08-26.08.2019 встановлено, що Службою автомобільних доріг у Сумській області під час проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 4 виділ 1,2,3 (Горобівська сільська рада Білопільського району) не проводилось клеймування дерев відведених у рубку біля шийки кореня і не позначалась категорія технічної придатності на висоті 1,3 м, у зв`язку з чим на усунення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем п.4 оскаржуваного припису № 342/07 від 29.08.2019 зобов`язано позивача в кварталі 4 виділ 1,2,3 (Горобівська сільська рада Білопільського району) провести клеймування дерев відведених у рубку біля шийки кореня і позначити категорію технічної придатності на висоті 1,3 м.

Крім того, актом позапланової перевірки від 19.08-26.08.2019 встановлено, що позивачем не був складений та не затверджений Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2019 рік, у зв`язку з чим на усунення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем п.6 оскаржуваного припису № 342/07 від 29.08.2019 зобов`язано позивача скласти та погодити Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2019 рік.

Відповідач зауважує, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису по виявленням порушенням природоохоронного законодавства під час здійснення лісогосподарських заходів посилається на вимоги Державного стандарту України 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» та Стандарту організації України «Класифікація робіт з експлуатації утримання автомобільних доріг загального користування» (СОУ 42.1-37641918-105:2013).

Частиною 1 ст. 3 Лісового кодексу України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, відповідач звертає увагу на той факт, що Державний стандарт України 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» та Стандарт організації України «Класифікація робіт з експлуатації утримання автомобільних доріг загального користування» (СОУ 42.1-37641918-105:2013) не є нормативно правовими актами та не регулюють спірні правовідносини у лісовій сфері які і складають предмет доказування по даній справі.

З урахуванням вище викладеного, відповідач вважає, що припис Державної екологічної інспекції у Сумській області № 342/07 від 29.08.2019 є правомірним та таким, що винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 167-172, том 1).

З урахуванням об`єднання справ позивачем 05.12.2019 подано до суду відповідь на відзив (а.с.207-214, том 1), у якій обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що позивач не є тим суб`єктом господарювання, у віданні якого знаходились би ліси та землі лісогосподарського призначення, тому проведення відповідачем перевірки процесу приведення земель транспорту до вимог державних стандартів здійснено з перевищенням повноважень.

Також звертає увагу суду, що відповідачем у відзиві зазначається, що рубка дерев у смузі відведення автомобільної дороги відбувалася на підставі Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області, копію якого приєднано до відзиву. Однак, позивач звертає увагу суду на те, що даний Проект не надходив на адресу позивача від ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», оскільки не містить штампу вхідної кореспонденції.

Разом з тим, зазначає, що пунктом 1.1. цього Проекту визначається «Місцезнаходження і площа «Сумиоблавтодор», пунктом 2.1. «Вивченість лісового фонду «Сумиоблавтодор», у пункті 2.3. вказується, що охорона лісу від пожеж та самовільних рубок здійснюється інженерами служби «Сумиоблавтодор». в абзаці 2 розділу IV зазначено, що фонди насаджень по рубках догляду в лісосмугах «Сумиоблавтодор» не виявлені, в пункті 4.3. вказується розподіл площі лісів «Сумиоблавтодор» за класами пожежної небезпеки, а безпосередню керівництва роботами по виконанню лісогосподарських заходів, відпуску лісопродукції та охороні лісу здійснює керівництво підприємства, а пункт 4.5. визначає, що відповідальність за охорону лісів, своєчасне їх відновлення і правильне ведення господарства несе керівництво підприємства. Тимчасова допомога і контроль за станом лісів повинні здійснювати ДП «Сумське лісове господарство».

Тобто, зміст Проекту не містить жодного твердження про належність лісів на будь- якому праві позивачеві - Службі автомобільних доріг у Сумській області, а усі вказані у ньому відомості стосуються іншої юридичної особи - Дочірнього підприємства «Сумиоблавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». При цьому зауважує, що Служба автомобільних доріг у Сумській області з початку її утворення за своєю організаційно-правовою формою не є підприємством.

09.12.2019 відповідачем подано заперечення по справі (а.с.221-223, том 1), у яких зазначає, що позивач у листі № 04/1420 від 22.11.2019, адресованому Сумському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, зазначає, що земельна ділянка автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів км 34+718- км 36+722 з правового боку (Горобівська сільська рада Білопільського району) перебуває у нього в постійному землекористуванні згідно з державним актом.

Відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 2 ст. 79 Земельного кодексу України передбачається, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства у листі від 25.11.2019 № 02-16/891 адресованому позивачеві повідомило, що зелені насадження в межах смуги відведення автодоріг належать до лісового фонду України.

Звертає увагу на той факт, що предметом доказування по даній справі є правомірність винесення відповідачем припису на усунення виявлених порушень вимог саме лісового законодавства.

Крім того на позивача, який є постійним землекористувачем земельної ділянки автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів км 34+718- км 36+722 (Горобівська сільська рада Білопільського району) з розташованими на ній лісовими ресурсами покладаються обов`язки, визначені ст. 96 Земельного кодексу України.

Також, звертає увагу на той факт, що на копіях витягу з Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області по Білопільському району 2016 року стоїть штамп "копія", "згідно з оригіналом" та "скріплено печаткою" Служби автомобільних доріг у Сумській області, що є свідченням перебування у позивача оригіналу Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області, який за твердженням позивача не надходив на його юридичну адресу.

Ухвалою суду від 11.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2020.

У судовому засіданні 16.01.2020 задоволено клопотання представника позивача про витребування документів, та ухвалою суду від 16.01.2020 зобов`язано Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства у строк до 27.01.2020 надати суду інформацію щодо того, ким і коли було подано до Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Проект організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області, який у подальшому, листом від 11.06.2019 №02-16/482, було направлено на погодження до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, а також надати належним чином завірену копію Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області та копію супровідного листа про направлення його до Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

27.01.2020 представником позивача подано до суду додаткові пояснення (а.с.4-8, том 2), у яких зазначає, що надані відповідачеві від ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» договори № 103-16 та № 104-16 від 03.06.2016 не містять підписів та печаток сторін, що свідчить про подання до суду та приєднання до матеріалів справи лише проектів документів, що не мають жодної юридичної сили та відповідно не мають доказового значення. При цьому, перевіривши реєстр наявних договорів позивача за 2016 рік, виявлено відсутність підписаних договорів із вказаними реквізитами.

03.02.2020, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 16.01.2020, Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило суду (а.с.65-67), що листом від 17.10.2019 №5/4-15/11094-19 Міністерство енергетики та захисту довкілля погодило виправлений "Проект організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області по Лебединському та Недригайлівському районах. Вказаний проект зберігається у постійного лісокористувача - Служби автомобільних доріг у Сумській області, а тому надати копію даного проекту у Управління не має можливості.

17.02.2020 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення (а.с. 82-85), у яких зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652 Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом, який діє від імені центрального органу та на виконання його функцій, покладених державою та не є самостійним окремим суб`єктом державного управління і який здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до порядку встановленого Законом № 877-V.

Аналогічні правові висновки, щодо повноважень Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V викладені в постанові Верховного Суду від 15.07.2019 по справі № 820/11047/15 та в постанові Верховного Суду від 21.06.2018 по справі № 815/3598/15.

Зазначає, що частиною 1 статті 4 Лісового кодексу України встановлено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до п. 1.1 Пояснювальної записки до Проекту організації та розвитку лісового господарства Служби автомобільних доріг у Сумській області інв. № 47, розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2016 році, ділянки лісосмуг розташовані вздовж автомобільної дороги Р-44, Суми-Путивль-Глухів-Автодорога на території Білопільського району, Нововирківської, Горобівської, Вирівської, Коршачинської сільських рад. Загальна площа лісових смуг становить - 19,0 га.

Тобто, на думку відповідача позивач є користувачем лісових захисних ділянок лінійного типу площею - 19,0 гектарів, які належать до лісового фонду України, що спростовує доводи позивача про зворотнє.

Отже, відповідач вважає, що позивач - як постійний лісокористувач вчиняв дії в порядку вимог ст.ст. 19, 48 Лісового кодексу України спрямованих на отримання Проекту організації та розвитку лісового господарства, що підтверджується листами ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 631 від 18.12.2019, ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 54 від 21.01.2020, листом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 1.4-13-13832 від 02.12.2019, листом Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства № 07-11/84 від 31.01.2020, що спростовує доводи позивача.

19.02.2020 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.93-106), у яких обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідача не наділено повноваженнями здійснювати заходи державного нагляду (контролю) на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877-V).

Крім того, наголошує, що письмові пояснення відповідача від 17.02.2020 головним чином містять аргументацію можливості використання відповідачем повноважень контролюючого центрального органу виконавчої влади (Держекоінспекції), але не містять вказівки на конкретний закон (чи навіть підзаконний нормативно-правовий акт), який би визначав конкретні повноваження саме Держекоінспекції під час здійснення державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Також зауважує, що виходячи із того, що зелені насадження у смузі відведення автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів не перебувають на балансі позивача як ліс (лісова ділянка), а також не перебувають в статусі «ліс» чи «лісова ділянка» на балансі в жодної іншої організації, яка веде лісове господарство, а також не значаться в зазначеному статусі Державному лісовому кадастрі України та в Публічній кадастровій карті України, тому зазначене являється підтвердженням незаконності проведеної у позивача перевірки на предмет дотримання вимог природоохоронного (зокрема, лісового) законодавства.

Зазначає, що нормами Лісового кодексу України та територіальним органом Держлісагентства підтверджується те, що позивач не є постійним лісокористувачем і не має у своєму віданні лісів, тому наведені у відзиві доводи щодо порушення Службою вимог Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995, також спростовуються у повному обсязі.

Щодо оскаржуваного направлення на проведення перевірки представник позивача зазначає, що зважаючи на те, що направлення стосується прав та інтересів визначеної у ньому особи - позивача, і є документом, наявність якого стала підставою для здійснення заходів держнагляду, а відсутність якого навпаки надає право відмови у такому допуску, тому цей документ у повній мірі відповідає наведеному у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України визначенню та являється індивідуальним актом, що підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та подані учасниками справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на адресу відповідача від гр. ОСОБА_1 надійшло звернення від 08.07.2019 щодо проведення перевірки законності здійснення Службою автомобільних доріг у Сумській області вирубки дерев у захисній смузі автодороги Білопілля - Суми.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.

Так, абзацом 4 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

На виконання вказаної норми Закону № 877-V, відповідач звернувся за погодженням до відповідного центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Міністерство екології та природних ресурсів України надало відповідне Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № 1572/0/45-19ПЗ від 24.07.2019 стосовно позивача.

Частиною 1 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На виконання вказаної норми Закону, відповідач видав оскаржуваний позивачем наказ "Про проведення позапланової перевірки" №495-П від 16.08.2019 (а.с.14).

Частиною 2 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На виконання вказаної норми, відповідач видав оскаржуване позивачем направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства № 475/07 від 16.08.2019 (а.с.33).

Пунктом 1 оскаржуваного наказу було визначено провести позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства позивачем у термін з 19.08.2019 по 26.08.2019.

Посадовими особами відповідача в період з 19.08.2019 по 26.08.2019 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем під час здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 7 Закону № 877-У встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Актом позапланової перевірки позивача від 19.08-26.08.2019 зафіксовані факти порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, в п.8 розділу VI (опис виявлених порушень) встановлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства :

1. Рубка дерев в кварталі 4 виділи 1,2,3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району відбулась на підставі Проекту організації та розвитку лісового господарства не затвердженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 48,69 Лісового кодексу України;

2. Під час проведення вибіркової санітарної рубки в кварталі 4 виділи 1, 2, З Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району на кутах поворотів не встановлені лісогосподарські знаки (пікетні кілки), відмежування лісосіки від не експлуатаційної ділянки лісу, шляхом прорубуванням візирів не проведено, що є порушенням пунктів 3.2, 3.5 Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9 «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України»;

3. Під час відбору дерев в рубку по кварталу 4 виділи 1, 2, 3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району не було проведено клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м, що є порушенням п. 4.2 Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9 «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України»;

4. Під час відведення насаджень для проведення вибіркової санітарної рубки в кварталі 4 виділи 1,2,3 Служби автомобільних доріг у Сумській області в межах території Горобівської сільської ради Білопільського району не було проведено нумерацію дерев, що підлягали вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, не складені нумераційні відомості дерев призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх в рубку, що є порушенням п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 року.

На усунення вище перерахованих порушень вимог природоохоронного законодавства, відповідачем було видано припис № 342/07 від 29.08.2019.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.

Абзацом 4 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V передбачається, що підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною 1 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Разом з цим, статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина 1 ст. 20.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Статтею 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що у разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства, центральний орган виконавчої влади утворюється як інспекція.

Згідно з положеннями статті 21 цього ж Закону центральні органи виконавчої влади можуть утворювати територіальні органи як юридичні особи публічного права за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України, або як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 передбачається, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 передбачається, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652 передбачається, що Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції у Сумській області поширюються на територію Сумської області.

Отже, Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом, який діє від імені центрального органу та на виконання його функцій, покладених Державою та не є самостійним окремим суб`єктом державного управління і який здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до порядку встановленого Законом № 877-V.

Враховуючи положення наведених норм, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ "Про проведення перевірки" прийнято відповідачем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо визнання протиправними і скасування наказу Державної екологічної інспекції у Сумській області від 16.08.2019 №495-П "Про проведення позапланової перевірки", а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування направлення на проведення позапланової перевірки, суд відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Підпунктом 19 п.2 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, у судовому порядку можуть бути оскаржені та скасовані, саме рішення суб`єктів владних повноважень, які є документами розпорядчого характеру та за своїм змістом зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків.

Направлення на перевірку не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) у розумінні ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, за своїм змістом не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків, не встановлює відповідальності і тому не може бути предметом адміністративного спору.

Аналогічні правові висновки встановлені у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 по справі № 21-334а15.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходить з того, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок або підстави призначення позапланової перевірки щодо нього, має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Вказана можливість для суб`єкта господарювання передбачена Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У разі якщо ж допуск до перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таким чином, позов, спрямований на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. В іншому разі у задоволенні відповідного позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав суб`єкта господарювання, оскільки після проведення перевірки права такого суб`єкта порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову та для визнання протиправними і скасування оскаржуваних у даній справі наказу та направлення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису № 342/07 від 29.08.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.08.2019 до Служби автомобільних доріг у Сумській області надійшов Акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за № 475/07 від 21.08.2019. Згідно вказаного акта початок перевірки відбувся о 10 год.30 хв. 19.08.2019, а закінчився - о 15 год.00 хв. 26.08.2019.

Ознайомившись із вищезазначеним актом, 27.08.2019 позивачем складено заперечення № 04/1042, які 02.09.2019 вручено під розписку старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняку Я.В.

У той же час, одночасно з отриманням заперечень позивача на акт, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняком Я.В. пред`явлено припис від 29.08.2019 № 342/07 з вимогами вжити вказані у ньому заходи та проінформувати відповідача про їх виконання.

У оскаржуваному приписі зазначається, що його видано «з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки, проведеної в Службі автомобільних доріг у Сумській області в період з 19.08.2019 по 26.08.2019». У той час, як в дійсності перевірка була позаплановою та фактично проводилась у період з 19.08.2019 по 20.08.2019, адже на початку робочого дня 21.08.2019 акт про проведення перевірки було вручено завідувачу канцелярією Служби автомобільних доріг України.

За вказаних обставин суд зауважує, що оскаржуваний припис видано 29.08.2019 на підставі акта про проведення перевірки без розгляду та врахування заперечень позивача на цей акт, наданих відповідачеві 02.09.2019.

Також, судом встановлено, що припис містить терміни виконання вказаних у ньому заходів, які передують даті його врученню, що завчасно створює умови неможливості їх виконання.

Так, припис передано до канцелярії Служби автомобільних доріг України 02.09.2019, у той час як вказані у ньому заходи під № 3, 4 та 5 містять строк виконання «до 01.09.2019».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, в ході проведення перевірки відповідачем не вжито всіх заходів та не зібрано достатніх доказів, які б давали можливість об`єктивно встановити факт того, що зелені насадження у смузі відведення автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів перебувають на балансі позивача як лісокористувача як ліс (лісова ділянка) чи значаться в зазначеному статусі Державному лісовому кадастрі України та в Публічній кадастровій карті України.

Суд зауважує, що при прийнятті оскаржуваного припису про усунення позивачем саме як лісокористувачем встановлених під час перевірки порушень природоохоронного законодавства, висновки відповідача щодо того чи є Служба автомобільних доріг у Сумській області лісокористувачем та повинна вживати вказані у приписі заходи, спрямовані на усунення порушень природоохороного законодавства, були передчасними і зробленими без урахування всіх обставин.

У той же час, суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, доводи відповідача щодо наявності у позивача статусу постійного лісокористувача з посиланням на наявні у матеріалах справи докази (зокрема, листи ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 631 від 18.12.2019, ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 54 від 21.01.2020, лист Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 1.4-13-13832 від 02.12.2019, лист Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства № 07-11/84 від 31.01.2020) відхиляються судом як такі, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення, оскільки вказані докази є суперечливими та надані суду лише під час судового розгляду справи у суді.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо визнання протиправним та скасування припису від 29.08.2019 №342/07, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області суму судового збору в розмірі 1921 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Служби автомобільних доріг у Сумській області до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення та припису – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Сумській області від 29.08.2019 №342/07.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути на користь Служби автомобільних доріг у Сумській області (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 24014538) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37970834) суму судового збору у розмірі 1921 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 06.03.2020.

Суддя Н.В. Савицька