Рішення № 88059828, 06.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2020 року м. Рівне №460/667/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з Постановою КМУ №162 від 11 березня 1994 року, починаючи з 25.11.2019, із зарахуванням пільгового стажу з 20.06.1984 по 13.03.1986, з 14.03.1986 по 12.05.1986 та з 02.01.1991 по 29.05.2000; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 25.11.2019, зарахувавши до пільгового стажу період роботи стажу з 20.06.1984 по 13.03.1986, з 14.03.1986 по 12.05.1986 та з 02.01.1991 по 29.05.2000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.11.2019 вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до списку № 1. В призначенні пенсії було відмовлено, через відсутність доказів зайнятості повний робочий день на посадах, що дають право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах. Також, період роботи на пільгових умовах не підтверджений належними первинними бухгалтерськими документами. Разом з тим, позивач вважає, що всі необхідні документи для призначення пенсії були надані для відповідача. Не погоджуючись з такими діями та вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснити розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк до 06.03.2020.

На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що підстав для призначення позивачу пільгової пенсії немає, оскільки первинними документами не підтверджено, що позивач має необхідний стаж роботи. Відповідно до наданих позивачем документів загальний стаж становить 32 роки 5 місяців 9 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку №1 складає лише 2 роки 10 місяців 23 дні, що не дає право на призначення пенсії. Тому, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного за списком № 1, як склеювальниця гумових виробів цеху вулканізації з 20.06.1984 по 13.03.1986, пресувальником вулканізаторником в цеху вулканізації з 14.03.1986 по 12.05.1986, з 02.01.1991 по 29.05.2000 склеювальниця гумових виробів цеху вулканізації.

Відповідно до листа №17/02.7-23 від 06.12.2019 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії, обґрунтовуючи це відсутністю первинних документів щодо підтвердження роботи позивача з 1992 року. Тобто, загальний стаж позивача становить 32 роки 5 місяців 9 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку №1 – 2 роки 10 місяців 23 дні, що не дає права на призначення пенсії (а.с.10).

Не погоджуюсь з правомірністю такої відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон України №1058-ІV від 09.07.2003) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (частина третя статті 4 Закон України №1058-ІV від 09.07.2003).

За приписами частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до пункту «а» статті 13 № 1788-XII та підпункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

З системного аналізу норм законодавства вбачається, що для призначення пенсії на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах позивачу, необхідним є настання наступних умов: - досягнення 50 років; - стаж роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, що дають право на пільгову пенсію; - підтвердження шкідливих і особливо важких умов праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

В обґрунтування заперечень Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зазначило, що з наданих позивачем документів, його загальний трудовий стаж становить 32 років 5 місяців 9 днів, стаж роботи на пільгових умовах за наявних документів складає 2 роки 10 місяців 23 дні. Зважаючи на те, що виключно записами в трудовій книжці не може бути підтверджено, був зайнятий працівник на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці протягом повного робочого дня, а довідка про фактичне відпрацювання пільгового стажу після 01.01.1992 року не надана у зв`язку з відсутністю первинних, інших документів, що підтверджують пільговий стаж не надано, тому відсутні підстави для призначення пенсії за віком по Списку №1.

Проте, суд із наведеними твердженнями відповідача, які стали підставою для відмови у призначенні пенсії, не погоджується з наступних підстав.

Вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за N 1451/11731 (далі - Порядок №383) визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Так, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати: трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи; виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці; у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, позивач з 20.06.1984 прийнята у ВАТ “Дубенський завод гумово-технічних виробів” склеювальницею І-го розряду в цеху вулканізації. В період з 14.03.1986 по 12.05.1986 працювала пресувальником- вулканізаторником в цеху вулканізації. В період з 02.01.1991 по 29.05.2000 працювала склеювальницею в цеху вулканізації (а.с.6-9).

Відповідно до наведених записів у трудовій книжці відповідачем встановлено відсутність відомостей, що визначають право на пенсію позивача на пільгових умовах, оскільки, відсутні відомості про роботу особи у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, не зазначено характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменвання списків або їх номери, до якого включається цей період.

Відтак, необхідним є подання позивачем уточнюючої довідки, в якій зокрема, повинна бути наявна інформація про характер роботи, має бути зазначено період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана ця довідка.

Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу, що відомості щодо періодів роботи, які дають позивачу право на призначення пільгової пенсії зазначено в трудовій книжці.

Стосовно характеру виконуваних робіт у спірний період, то суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України № 1058 та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України №1058-XII - є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Відповідно пункту 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пункт 4 передбачає, що згідно з пунктом 4 Порядку № 383 проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно підпункту 4.2 п. 4 Порядку № 383 проведення атестації робочих місць за умовами праці результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Підпунктом 4.3 п. 4 Порядку № 383 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 4.5 п. 4 Порядку № 383 передбачено, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто, до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Аналізуючи наведені законодавчі норми Закону України №1058 та Порядку № 383 суд дійшов висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України №1058 - є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як стверджується уточнюючою довідкою, ОСОБА_1 дійсно працював в ПАТ “Дубенський завод гумово-технічних виробів” (раніше Дубенськтй завод гумотехнічних виробів; ВАТ “Дубенський завод гумово-технічних виробів”). В тому числі на роботах, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: з 20.06.1984 (наказ №46-к від 19.06.1984) працювала склеювальницею в цеху вулканізації. Виконувала роботи по склеюванню деталей, підготовці клею, завантаженню клею в резервуар, промазуванню склеюваних деталей клеєм; з 14.03.1986 (наказ №20-к від 24.03.1986) по 12.05.1986 (наказ №34-к від 12.05.1986) працювала пресувальником-вулканізаторником в цеху вулканізації. Виконувала роботи по пресуванню - вулканізації технічних виробів формовим способом на вулканізаційних пресах з електричним нагріванням плит. Працюючи на даній роботі інших робіт не виконувала; з 02.01.1991 ( наказ №1-к від 02.01.1991) по 29.05.2000 (наказ №19-к від 29.05.2000) працювала склеювальницею в цеху вулканізації. Виконувала роботи по склеюванню деталей, підготовці клею, завантаженню клею в резервуар, промазуванню склеюваних деталей клеєм, зайнятою на даній роботі з повним робочим днем до 31.12.1991 року. Працюючи на даній роботі інших робіт не виконувала. Довідка видана для пред`явлення Управлінню Пенсійного фонду для призначення за віком на пільгових умовах по Списку № 1, згідно Постанови Ради Міністрів № від 11.03.1994 року, Розділ УШ, Хімічне виробництво. Довідка видана на підставі Книг наказів по особовому складу (а.с.11).

Поміж тим, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу «Про затвердження переліку робочих місць і професій, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці» від 25.07.1995 за №155 ВАТ «Дубенський завод гумово - технічних виробів» наказано, на підставі атестації робочих місць та списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, затверджених Поставною №162 від 11.03.1994 року, затвердити робочі місця, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення заводу, в тому числі посаду, яку займала ОСОБА_1 - склеювальниця (а.с.13-14).

Спростування протилежного відповідачем надано не було, в тому числі того, що позивач не займав робоче місце за Списком №1 у ВАТ «Дубенський завод гумово - технічних виробів», які відповідають переліку робочих місць і професій, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення та відсутності результатів атестації відповідного робочого місця.

Слід зазначити, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19).

Разом з тим, аналізуючи підстави відмови в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, викладені відповідачем у відзиві, суд зазначає, що особа не може нести тягар відповідальності за відсутність у роботодавця відповідних первинних бухгалтерських документів, необхідних для призначення пенсії, так як вона не може їх самостійно усунути, виправити, вплинути на їх зміст чи в інший спосіб довести своє право на призначення пенсії.

Більше того, суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату звернення із заявою про призначення пенсії досягнуда 50 річного віку, характер виконуваних робіт підтверджує шкідливі і особливо важкі умови праці - за списком № 1, стаж роботи позивача складає не менше 20 років, що відповідачем не заперечується, також наявний не менше 7 років 6 місяців стаж роботи на зазначених роботах, що дають право на пільгову пенсію.

Отже, позивач маючи станом на дату звернення (25.11.2019) до відповідача із заявою про призначення пенсії, необхідний загальний стаж роботи та стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України № 1058.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 – протиправними та зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 , з 20.06.1984 по 12.05.1986 та з 02.01.1991 по 29.05.2000.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 , з 25.11.2019, то суду необхідно звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.11.2019 позивачем подано заяву про призначення пенсії.

А тому, пенсія за віком на пільгових умовах повинна бути призначена з дня звернення за пенсією, тобто з 25.11.2019.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, твердження відповідача про те, що позивач звернувся із заявою відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а не із заявою про призначення пенсії, суд вважає безпідставними. Вказана заява не містить жодних посилань на норми Закону України “Про звернення громадян”, а прохальна частина заяви позивача містить чітке формулювання про призначення пенсії. Позивачем до вказаної заяви додано повний перелік документів необхідний для призначення пенсії.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати у розмірі 840,80грн., сплачених згідно з квитанцією №4 від 04.02.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 28).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 25.11.2019, зарахувавши до пільгового стажу період роботи стажу з 20.06.1984 по 13.03.1986, з 14.03.1986 по 12.05.1986 та з 02.01.1991 по 29.05.2000.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 06 березня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.