Рішення № 88059766, 04.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м. Рівне №460/3396/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., за участю секретаря судового засідання Самкова Т.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Кулай О.І., Форманюк А.В.,

відповідача: представники Азізова Т.А., Година О.М. ,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "П`ятигірське" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «П`ятигірське», (далі - позивач), звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 № 00000700501; № 00000720501; № 00000710501. В обґрунтування позову, зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. Свої заперечення мотивує тим, що під час проведення перевірки позивача, був встановлений факт реалізації сільськогосподарської техніки, яка перебувала на балансі менше одного року нижче залишкової вартості (нижче ціни придбання), а також факт реалізації транспортних засобів по залишковій вартості, яка не збільшена на вартість проведених ремонтів. Крім того, позивачем здійснено реалізацію вирощеної сільськогосподарської продукції за цінами, що с нижчими за звичайні (ринкові) ціни, що вплинуло на визначення податкових зобов`язання з податку на додану вартість та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Вказує, що контролюючим органом правомірно були прийняті податкові повідомлення-рішення. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Позовна заява надійшла до суду 15.11.2019 року.

20.11.2019 ухвалою суду позов залишений без руху.

29.11.2019 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позову.

04.12.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.12.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати підготовче зсідання відкладено.

03.02.2020 ухвалою суду призначено наступне підготовче засідання.

14.02.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

17.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

24.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи по суті відкладений.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву з підстав викладених у її змісті.

Представники відповідача підтримали позицію, викладену у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд враховує наступне.

Фермерське господарство «П`ятигірське» зареєстроване Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області 08.05.1997 за № 218. У періоді, що перевірявся контролюючим органом був платником: єдиного податку 4 групи, податку на додану вартість, ПДФО, ЄСВ, військового збору, орендної плати за землю, екологічного податку.

У вересні 2019 року посадовими особами контролюючого органу була проведена у позивача документальна планова виїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року, за наслідками якої складений акт № 218/17-00-05-01/24170468 від 21.10.2019.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема,:

- пп. 14.1.71, пп. 14.1.138, 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, розділу III Податковою кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 447597грн, в т.ч. січень 2018р. - 247279грн, вересень 2018р. - 31381грн, жовтень 2018р. - 4557грн, грудень 2018р. - 24369грн, червень 2019р. - 140011грн та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019р. на 255773грн;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ФГ «П`ятигірське» не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов`язаннях на суму 703370грн в т.ч. січень 2017 – 524грн, лютий 2017 – 427грн, березень 2017 – 36348грн, травень 2017 – 108059грн, червень 2017р. - 10000грн, серпень 2017р. - 54636грн, вересень 2017р. - 41712грн, жовтень 2017р. - 4833грн, травень 2018р. - 12315грн, серпень 2018р. - 10001грн, вересень 2018р. - 4362грн, грудень 2018р. - 254844грн, січень 2019р. - 14253грн, лютий 2019р. - 844грн, березень 2019р. - 34250грн, квітень 2019р. – 34914грн, червень 2018р. - 81048грн.

На підставі наведених висновків акту перевірки 06.11.2019 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. № 00000710501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019р. на 255773грн;

2. № 00000720501, яким до позивача застосований штраф у розмірі 50% на суму 351685грн за не складення та не реєстрацію в єдиному державному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов`язаннях на суму 703370грн;

3. № 00000700501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 447597грн основного платежу та штрафних санкцій в сумі 111899грн (25% від суми основного платежу).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд виходить з огляду на таке.

Як стверджує відповідач, позивач здійснив реалізацію сільськогосподарської техніки, яка перебувала на балансі менше одного року, нижче залишкової вартості (нижче ціни придбання), що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 46042грн, в т. ч. за червень – 10000грн, за жовтень 2017 року – 4833грн, за червень 2019 року на суму 31209грн.

Також в ході перевірки встановлено, що реалізовані основні засоби, які обліковувалися на 104рах., переведені на 286рах. бухгалтерського обліку для реалізації. При цьому реалізовані основні засоби нижче їх залишкової вартості, а також реалізація транспортних засобів по залишковій вартості, не збільшена на вартість проведених ремонтів. Звертає увагу на те, що техніка, зокрема, трактор, обліковувався як товар на 281рах. і витрати на проведення ремонтів якого, не враховано при визначенні вартості при реалізації. Наведене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 112845грн, в т.ч. березень 2017р. - 36348грн, квітень 2019р. - 26658грн, червень 2019р. - 49839грн та завищення від`ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 26658грн.

Крім того, позивач у перевіряємому періоді здійснював реалізацію вирощеної сільськогосподарської продукції за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни, чим занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 544483грн та завищено від`ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 229115грн.

Суд частково погоджується із наведеними висновками відповідача, зважаючи на наступне.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 № 00000700501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 447597грн основного платежу та штрафних санкцій в сумі 111899грн (25% від суми основного платежу) та № 00000710501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019р. на 255773грн.

Щодо реалізації сільськогосподарської техніки, яка перебувала на балансі менше одного року, нижче залишкової вартості (нижче ціни придбання).

В судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивачем було придбано та у перевіряємому періоді реалізовано наступну сільськогосподарську техніку:

Трактор John Deer 8530, № RW8530D024110, 2008р., придбано 30.11.2016 за ціною 2100000грн, реалізовано 02.06.2017 за 2050000грн;

Жатка Claas V750 7,5м № 71608774, 2008р., придбано 06.07.2017 за ціною 466666,7грн, реалізовано 04.10.2017 за 459166,7грн;

Комбайн Claas Lexion 560 № 58405365, 2008р., 40138ВК, придбано 06.07.2017 за ціною 2891667грн, реалізовано 04.10.2017 за 2875000грн;

Жатка John Deer 630F № H00630F706661,2004р., придбано 09.01.2019 за ціною 512500грн, реалізовано 27.06.2019 за 491145,9грн;

Жниварка зернозбиральна Claas V900 9,0м, № 71608833, 2008р., придбано 08.01.2019 за ціною 517500грн, реалізовано 27.06.2019 за 495937,5грн;

Комбайн Claas Lexion 580, № 58601932, 2008р., придбано 20.11.2018 за ціною 2620000грн, реалізовано 27.06.2019 за 2510833грн;

Транспортний візок Claas № 71921980, 2008р., придбано 08.01.2019 за ціною 75000грн, реалізовано 27.06.2019 за 71875грн;

Транспортний візок John Deer № ТР286142748301, 2002р., придбано 09.01.2019 за ціною 20000грн, реалізовано 27.06.2019 за 19166,65грн.

Із наведеного вбачається, що сільськогосподарська техніка перебувала у позивача у використанні менше одного року та була реалізована за ціною, меншою від ціни придбання.

Також матеріалами справи стверджується, що в бухгалтерському обліку реалізована сільськогосподарська техніка відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 361 Кт 70 – здійснено реалізацію сільськогосподарської техніки за вартістю зменшену на суму нарахованої амортизації; Дт70 Кт643 – нараховано податкові зобов`язання на вартість сільськогосподарської техніки, зменшену на суму нарахованої амортизації; Дт90 Кт286 – віднесено на собівартість вартість сільськогосподарської техніки зменшених на суму нарахованої амортизації. Отже позивач, перевів наведену вище сільськогосподарську техніку до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

За змістом пп. 14.1.138. п. 14.1 ст. 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно із п. 4 ПСБО 7 «Основні засоби», основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

Таким чином, якщо матеріальний актив передбачається використовувати протягом періоду менше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року), то він не може вважатися об`єктом основних засобів для цілей бухгалтерського обліку, а отже, його вартість амортизації не підлягає.

За правилами п. 6 ПСБО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.

Пунктом 8 ПСБО 27 визначено, що придбані (отримані, у т.ч. безкоштовно) активи, які визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу, зараховуються на баланс за вартістю придбання, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246 ( z0751-99 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Отже, у даному випадку, суд уважає, що база оподаткування операцій позивача з реалізації сільськогосподарської техніки, яка перебувала у користуванні позивача не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тобто, придбана сільськогосподарська техніка ФГ «П`ятигірське», яка перебувала на балансі підприємства менше одного року, не може бути реалізована за ціною меншою за вартість її придбання з огляду на вимоги пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Слід звернути увагу і на те, що трактор John Deer 8530, № НОМЕР_1 , 2008р., придбаний 30.11.2016 та реалізований 02.06.2017 на облік в Держпродспоживслужбі поставлений 02.06.2017р. та знятий 14.06.2017р.; комбайн Claas Lexion 580, № 58601932, 2008р., придбаний 20.11.2018 та реалізований 27.06.2019, на облік в Держпродспоживслужбі поставлений 15.01.2019р. та знятий 20.08.2019р.; трактор John Deer 8530, № НОМЕР_2 , 2008р., реалізований 01.04.2019, на облік в Держпродспоживслужбі поставлений 27.03.2019р. та знятий в той же день - 27.03.2019р.

Наведене свідчать про те, що на обліку у позивача вказана техніка не могла обліковуватися як основний засіб відповідно до пп. 14.1.138. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, вартість яких поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом, оскільки реєстрація та зняття з обліку в Держпродспоживслужбі здійснювалося в одному звітному періоді.

Тому, висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобов`язання на суму 46042грн, в т.ч. за червень 2017 - 10000грн, за жовтень 2017 року – 4833грн, за червень 2019 року на суму 31209грн є правомірними.

Щодо віднесення на реалізацію основних засобів та товарів нижче залишкової вартості.

В ході судового розгляду встановлено, та не заперечується позивачем, що останній у перевіряємому періоді здійснював реалізацію основних засобів та товарів, зокрема:

Комбайн Claas Lexion 480, № 54600661, 2003р., реалізовано 03.03.2017 за 566666,70грн, залишкова балансова вартість на дату реалізації з врахуванням вартості ремонтів 653154,30грн;

Комбайн Claas Lexion 480, № 54600030, 2002р. з жаткою Vario № 71200163, 2002р. 7,5м, реалізовано 14.03.2017 за ціною 583333,30грн, залишкова балансова вартість на дату реалізації з врахуванням вартості ремонтів 678588грн;

Трактор John Deer 8530, № RW8530D020183, 2008р., реалізовано 01.04.2019 за ціною 2508333,33грн, залишкова балансова вартість на дату реалізації з врахуванням вартості ремонтів 2641623,78грн;

Комбайн John Deer 9770, № STS H09770S728102, 2008р., реалізовано 27.06.2019 за ціною 2413125грн, залишкова балансова вартість на дату реалізації з врахуванням вартості ремонтів 2662318,56грн.

В бухгалтерському обліку реалізована сільськогосподарська техніка відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 286 Кт104 – переведення основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу; Дт 361 Кт 70 – здійснено реалізацію транспортних засобів за вартістю, меншою за залишкову; Дт70 Кт643 – нараховано податкові зобов`язання на вартість транспортних засобів, меншу за залишкову; Дт 90 Кт 286 – віднесено на собівартість залишкову вартість основних засобів.

Спірним є питання щодо включення вартості ремонтів до залишкової балансової вартості на дату реалізації.

Судом встановлено, що позивачем проведені ремонтні роботи: трактора John Deer 8530, № RW8530D020183, 2008р. на суму 133290,45грн; комбайна John Deer 9770 STS № Н09770S728102, 2008р. на суму 249193,56грн.

По трактору John Deer 8530, № НОМЕР_2 , 2008р. проведення ремонтних робіт на суму 133290,45грн оформлені:

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 237 від 13.11.2018р. на суму 64095,45грн, ПДВ - 12819,09грн, загальна сума 76914,54грн.;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 38 від 29.03.2019р. на суму 69195грн, ПДВ - 13839грн загальна сума 83034,0 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наведений транспортний засіб обліковувався позивачем на 281рах., як товар, а не як основний засіб, тому незалежно від здійснення капітального чи поточного ремонту, вартість такого ремонту мала б бути включена до залишкової балансової вартості на дату його реалізації.

По комбайну John Deer 9770, № STS H09770S728102, 2008р, проведення ремонтних робіт на суму 249193,56грн оформлені наступними документами:

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 10 від 28.02.2018р. на суму 139245,72грн, ПДВ - 27849,14грн, загальна сума 167094,86грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 28.02.2018р. на суму

48955,20грн, ПДВ - 9791,04грн, загальна сума 58746,24грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) ) № 6 від 14.02.2018р. на суму

60992,64грн, ПДВ - 12198,53грн, загальна сума 73191,17грн (а. с. 52-58 т. 1).

Згідно наведених актів вбачається, що позивачем був проведений фактично капітальний ремонт, оскільки такий ремонт виконувався для відновлення справності або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових, причому у одному звітному місяці – лютий 2018 року. Також суд зауважує, що це сільськогосподарська техніка, яка використовується в силу свого призначення і здійснення такого ремонту, згідно наведених вище актів є фактично близьким до повного відновлення її ресурсу.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що такі основні засоби які обліковувалися на 104рах. переведені на 286рах. бухгалтерського обліку для реалізації. Реалізовані основні засоби нижче їх залишкової вартості, до того ж, реалізація транспортних засобів по залишковій вартості не збільшена на вартість проведених ремонтів, які зазначені вище.

Так, положенням п. 14 ПСБО 7 «Основні засоби», первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація,добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Пунктом 15 цього ж ПСБО встановлено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Оскільки позивач провів фактично капітальний ремонт комбайну John Deer 9770, № STS H09770S728102, 2008р, то вартість ремонту мала б бути включена до його залишкової балансової вартості на дату реалізації.

Крім того, п. 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Отже, висновки відповідача про реалізацію позивачем основних засобів та сільськогосподарської техніки, які обліковувались як товари нижче їх залишкової вартості, наслідком якого стало заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 112845грн, в т.ч. березень 2017р.- 36348грн, квітень 2019р. - 26658грн, червень 2019р. - 49839грн та завищення від`ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 26658грн, підтверджені належними та допустимими доказами і відповідають вимогам податкового законодавства, тому є правомірними.

Щодо здійснення реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції.

Судом встановлено, що ФГ «П`ятигірське» у перевіряємому періоді здійснювало реалізацію власно вирощеної продукції, зокрема, кукурудзи 3 класу та пшениці 3 і 6 класів.

Відповідач, посилаючись на дані дослідження об`єктивних ринкових умов, стверджує, що вказану продукцію позивач реалізував за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни. На підтвердження таких висновків, відповідач посилається на аналітичні дані аграрної біржі. Здійснено аналіз та моніторинг ринкових цін на зернові культури на території Рівненської області; дані про закупівельні ціни ПАТ «Аграрний фонд» в розрізі видів культур (в т.ч. по класах) у відповідних періодах по регіонах. Базис поставки Західний торгово-промисловий дім ПрАТ, Нива СП ТзОВ, Радивилівський КХП ДП, Рівне Борошно ПрАТ. Обумовлено також і показники якості зерна пшениці; дані ДП «Держзовнішінформ» про закупівельні оптові ціни на зернові культури.

З такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.

Як слідує із матеріалів справи, 16.03.2018р. ФГ «П`ятигірське» в особі керівника Казмірчука Ю.В. (Постачальник) та ТОВ «ТРАДЄКС» в особі директора Меткого В.В. (Покупець) укладений Договір поставки № 16-03-18-ФД.

За змістом п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором передати у власність Покупцеві зернові та олійні культури (товар), визначені цим договором та специфікаціями до нього, які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями до нього.

Товар поставляється окремими партіями. Найменування та інші характеристики Товару визначаються для кожної партії окремо, у відповідній специфікації на таку партію товару. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію товару (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 2.1 Договору, якість кожної партії товару повинна відповідати державним стандартам та технічним мовам, для відповідних видів культур і класів та умовам цього Договору. Товар повинен бути без ГМО, в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати нормальний запах та колір, властивий здоровому зерну.

Крім того, вологість не більше 14%, смітна домішка не більше 2%, та інші вимоги до якості передбачені по кожній культурі окремо.

Розмір партії визначається у метричних тонах, у специфікації на кожну партію товару окремо (п. 2.2 Договору).

Згідно із п. 3.1 Договору, Покупець оплачує товар за ціною, визначеною специфікацією на кожну партію окремо. Оплата проводиться в гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. При поставці застосовуються правила ІНКОТЕРМС в редакції 2010р. (п. 4.1 Договору).

Відповідно до Специфікації № 2 від 02.05.2018. сторони домовились про поставку пшениці 3 класу 2018 року урожаю в кількості 3500т. Поставка товару має бути здійснена у строк до 20.08.2018р. на умовах ЕXW Франко склад (м. Здолбунів вул. І. Гонти,3 ТОВ «Традекс Агрі» (Інкотермс 2010).

Відповідно до Специфікації № 4 від 22.08.2018, сторони домовились про поставку пшениці 6 класу 2018 року урожаю в кількості 1000т. Поставка товару має бути здійснена у строк до 31.08.2018р. на умовах ЕXW Франко склад (Здолбунівський р-н с. Уїздці) (Інкотермс 2010).

Відповідно до Специфікації № 6 від 06.09.2018, сторони домовились про поставку кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю в кількості 4000т. Поставка товару має бути здійснена у строк до 30.10.2018р. на умовах FСА Франко перевізник (Здолбунівський р-н с. Уїздці) (Інкотермс 2010).

Відповідно до Специфікації № 7 від 17.12.2018, сторони домовились про поставку кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю в кількості 3000т. Поставка товару має бути здійснена у строк до 28.02.2019р. на умовах FСА Франко перевізник (Здолбунівський р-н с. Уїздці) (Інкотермс 2010).

26.03.2019 між ФГ «П`ятигірське» в особі голови Казмірчука Ю.В. (Постачальник) та ТОВ «Орас» в особі директора Прит М.І. (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу с/г продукції № 26/03/1.

За змістом п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором передати у власність Покупцеві товар (найменування, вага та ціна вказуються у специфікаціях до даного договору).

Пунктом 3 Договору визначено, що передача товару здійснюється на складі Продавця.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.80. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник;

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (пп. 14.1.218. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В силу вимог пп. 14.1.219. п. 14.1 ст. 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності ( пп. 14.1.131 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В силу вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Отже, ринковою ціною вважається передача товарів (робіт, послуг):

- між сторонами, що є взаємно незалежними юридично та фактично;

- при відсутності примусової реалізації, отже тільки на основі добровільних договірних відносин;

- з актуальних, на момент проведення передачі, цінами на ринку таких або однорідних товарів, робіт або послуг.

Таким чином, Податковий кодекс України: визначає, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін; прирівнює звичайну ціну до ціни договору, а ринкову ціну до ціни передачі (постачання), тобто теж до ціни договору (при відповідності ціни постачання ціні договору), тим самим встановлює зв`язок між договірною, звичайною та ринковою цінами; встановлює ряд обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; передбачає можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін звичайної ціни, що відповідає договірній.

В судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем, під час визначення звичайної ціни на пшеницю 3, 6 класів у перевіряємому періоді, неправильно зазначена ціна такого товару.

Так, відповідачем зазначені ціни на кукурудзу 3 класу станом на 17.12.2018 в сумі 4700грн, в той час, як витяг із сайту agrex.gov.ua свідчить, що на 17.12.2018р ціна на кукурудзу 3 класу 3800грн.; станом на 20.12.2018р., ціна на кукурудзу 3 класу також 3800грн. (а. с. 89-91, 202 т. 1).

Отже, сума грошового зобов`язання за 17.12.2018р. та 20.12.2018р.в розмірі 176026,28грн, яка наведена у додатку 17 до акту перевірки є недостовірною (а. с. 202 т.1).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що для встановлення відповідності ринковим цінам реалізації кукурудзи 3 класу та пшениці 3 та 6 класів, було використано аналітичні дані по сайтах https://agrex.gov.ua … agrofond.gov.ua…www.PriceReview.com.ua. Разом з тим, дані сайту agrofond.gov.ua не дають цін на кукурудзу взагалі, тобто дані по цінах на кукурудзу на цьому сайті взяти не моє можливості. А сайт www.PriceReview.com.ua не надає ціни по конкретних днях, а лише за місяць в цілому, тому цей сайт також не можна використовувати для аналізу цін. В той же час, ціни на agrex.gov.ua вказані з умовами доставки на франко-завод покупця, тобто продавець має доставити свою продукцію до місця, що вказав покупець.

Судом же встановлено, що позивач зареєстрований на електронній зерновій біржі України (сайт graintrade.cjm.ua), і всі ціни на час реалізації пшениці 3 та 6 класів і кукурудзи 3 класу, взято позивачем саме з цього сайту. Так, за період з 18 грудня 2018 року по 22 грудня 2018 року, дані електронної зернової біржі України - ціна на кукурудзу становила 4 170грн за 1 тонну.

При цьому, суд звертає увагу, що ФГ «П`ятигірське» продавало свою продукцію з урахуванням умов доставки франко-склад.

Термін «Франко-перевізник» означає, що зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті.

Термін «Франко склад» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Тобто позивач, за умовами доставки франко-склад, не поніс витрат по транспортуванню та витрати на послуги елеваторів, і відповідно, ціни на зерно будуть меншими, оскільки в їх ціну не входить такі витрати.

Слід також зауважити, що у додатку 17 до акту перевірки в табличній частині по пшениці в рядку 14 (а. с. 202 т.1), вказані недостовірні дані, зокрема: 26.05.2017 року була зареєстрована податкова накладна на суму попередньої оплати 6570000грн згідно специфікації № 2 до договору поставки № 25-05-17-ФД від 25.05.2017р. 25.08.2017р. в додатковій угоді № 2 до договору поставки № 25-05-17-ФД від 25.05.2017р. була встановлена ринкова ціна за пшеницю 3 класу в розмірі 4156,30грн і, відповідно, зроблено розрахунок коригування згідно встановленої ціни (розрахунок коригування № 1 від 25.08.2017р.). Відповідач не звернув уваги на це та вказав, що сума податкового зобов`язання складає 108059,26грн, що не відповідає дійсності (а. с. 86-88 т. 1).

З врахуванням наведеного вище, суд уважає, що позивач у перевіряємому періоді не здійснював реалізацію власно вирощеної продукції (кукурудзи 3класу, пшениці 3 та 6 класу) за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни.

Отже, збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ по даній господарській операції в сумі 315368грн та застосування штрафних санкцій в сумі 78842грн і як наслідок встановлення відповідачем завищення позивачем від`ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 229115грн є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019 № 0000072050.

Судом встановлено, що відповідачем застосовані штрафні санкції до позивача за не складення та не реєстрацію в єдиному державному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов`язаннях на суму 703370грн у розмірі 351685грн (50% від суми ПДВ).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із наведених норм слідує, що у разі виникнення податкових зобов`язань, у платника податків на дату їх виникнення виникає також обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладу в єдиному державному реєстрі податкових накладних. У разі недотримання такого обов`язку, наступає відповідальність, передбачена ст. 120-1 ПК України.

Як наведено вище по тексту, суд уважає висновки відповідача щодо реалізації позивачем власно вирощеної продукції (кукурудза 3 класу, пшениця 3 класу та пшениця 6 класу) за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни, неправомірними, отже заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 544483грн відсутнє, тому нарахування штрафних санкцій у розмірі 272241грн (50% від суми заниження ПДВ) за не складення та не реєстрацію податкових накладних в єдиному державному реєстрі податкових накладних також є неправомірним (детальний розрахунок а. с. 89-91 т. 2).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи та висновки відповідача, викладені у акті перевірки є частково підтвердженими, отже відповідачем частково доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги позивача належать до часткового задоволення.

За правилами ч. 3 т. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що за подання позову майнового характеру, позивачем сплачено 17504,32грн судового збору згідно платіжного доручення № 5648 від 27.11.2019, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

Загальна сума по спірних податкових повідомленнях-рішеннях складає 1166954грн.

Судом визнано протиправність спірних рішень на суму 895566грн.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, позивачу належить до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 13433,49грн (895566х1,5%).

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000700501 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 394210грн (триста дев`яносто чотири тисячі двісті десять гривень, 00коп.), в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 315368грн (триста п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень, 00коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 78842грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні, 00коп.).

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000700501 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 165286грн (сто шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень, 00коп.), в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 132229грн (сто тридцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень, 00коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 33057грн (тридцять три тисячі п`ятдесят сім гривень, 00коп.), - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000710501 в частині визначення завищення від`ємного значення за платежем «податок на додану вартість», що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 229115грн (двісті двадцять дев`ять тисяч сто п`ятнадцять гривень, 00коп.).

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000710501 в частині визначення завищення від`ємного значення за платежем «податок на додану вартість», що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 26658грн (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень, 00коп.), - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000720501 форми "Н" в частині застосування штрафу за платежем «податок на додану вартість» в сумі 272241грн (двісті сімдесят дві тисячі двісті сорок одна гривня, 00коп.).

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 6 листопада 2019 року № 00000720501 форми "Н" в частині застосування штрафу за платежем «податок на додану вартість» в сумі 79444грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок чотири тисячі, 00коп.), - відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства «П`ятигірське» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 13433,49грн (тринадцять тисяч чотириста тридцять три гривні, 49коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Фермерське господарство "П`ятигірське" (35764, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. П`ятигори; код ЄДРПОУ 24170468);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).

Повний текст рішення складений 05 березня 2020 року.

Суддя Комшелюк Т.О.