Рішення № 88059761, 04.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м. Рівне №460/544/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.10.2019 №113/03.15-24 про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком; визнати протиправною відмову у зарахуванні позивачу при обчисленні розміру пенсії заробітної плати на підставі довідок Державного унітарного підприємства міста Москви «Москортранс» Філіалу Південно-західний від 22.07.2019 №1335, №1336; зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пільгову пенсію за віком відповідноно до положень пп.8 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 24.06.2019, зарахувавши до загального та пільгового стажу період роботи водієм міського пасажирського транспорту на підставі довідки Державного унітарного підприємства «Мосгорстрой» філіалу Південно-західний від 03.06.2019 №01-10-218; зобов`язати відповідача обчислити позивачу пільгову пенсію за віком з урахуванням заробітної плати на підставі довідок Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» філіалу Південно-Західний від 22.07.2019 №1335, №1336 .

В обґрунтування позову зазначає, що має відповідний страховий стаж та спеціальний стаж для призначення пенсії за віком на підставі підпункту підпункту 8 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач відмовив йому у призначенні пільгової пенсії за віком з підстав відсутності стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту, не зарахувавши при цьому стаж роботи позивача у Російській Федерації з червня 2005 року по січень 2016 року. Позивач вважає рішення та відмову відповідача протиправними. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що немає підстав для призначення пенсії позивачу з урахуванням стажу роботи на Державному унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» Філіалу Південно-західний, оскільки відповідно до наданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату внески до Пенсійного фонду при виплаті заробітної плати не проводилися. Тому, несплата страхових внесків виключає можливість зарахування до страхового стажу позивача вказаний період. Таким чином, як стверджує відповідач, у позивача недостатньо стажу для призначення пільгової пенсії. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 04.02.2020 ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.09.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням від 29.10.2019 №113/03.15-24 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком з підстав відсутності стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту (а.с.25).

На заяву від 25.11.2019 щодо наявності/відсутності підстав для зарахування до стажу періодів роботи позивача із 08.06.2005 по 26.12.2016 на посаді водія міського пасажирського транспорту та зарахування заробітної плати за вказаний період для обчислення пенсії, відповідач листом від 26.12.2019 №П-4591/07.1-59 повідомив, що пільговий стаж роботи водієм міського пасажирського транспортного засобу становить 6 років 10 місяців 20 днів, а загальний страховий стаж становить 18 років 5 місяців 20 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області також вказало на неможливість зарахування страхового стажу та заробітної плати протягом періоду роботи водієм на лінійному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви із 08.06.2005 по 26.12.2016 у зв`язку з відсутністю доказів сплати страхових внесків вказаним підприємством (а.с.27-28).

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, тому звернувся з адміністративним позовом до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій та рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

Відповідно до абзаців 14, 19 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Таким чином, для призначення пільгової пенсії як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятого у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, позивачу слід відповідати певним критеріям, зокрема: досягнути 55 років, мати 27 років 6 місяців страхового стажу та 12 років 6 місяців – спеціального стажу на зазначеній роботі.

Згідно з вимогами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач працював:

на ВАТ «Рівненське автопідприємство – 15607»: з 19.12.1988 (наказ № 337 від 19.12.1988) по 22.07.1996 (наказ № 86 від 22.07.1996) — водієм автобуса; з 23.07.1996 (наказ № 86 від 22.07.1996) по 16.05.2005 (наказ №27 від 16.05.2005)- водієм автобуса міських маршрутів;

у філії 14-й автобусний парк Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс»: з 08.06.2005 (наказ № 531-к від 07.06.2005) по 29.09.2005 — водієм на лінійному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах; з 30.09.2005 (наказ № 888-к від 29.09.2005) по 29.06.2008 (наказ № 1086-к від 27.06.2008) — водієм-інструктором на навчальному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах;

з 01.07.2008 (наказ №1168-к від 30.06.2008) по 26.06.2009 (наказ №785-к від 25.06.2009), з 28.06.2009 (наказ №1047-к від 27.06.2009) по 09.09.2009 (наказ №1592-к від 10.09.2009) – водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 17.09.2009 (наказ №1601-к від 14.09.2009) по 30.09.2009 — у відділі експлуатації водієм-перегонщиком; з 01.10.2009 (наказ № 1675-к від 30.09.2009) по 28.06.2010 (наказ № 98І-к від 27.06.2010);

з 30.06.2010 (наказ № 1160-к від 29.06.2010) по 26.06.2011 (наказ № 782-к від 24.06.2011) водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 14.07.2011(наказ № 1045-к від 13.07.2011) по 29.05.2012 (наказ № 865-к від 29.05.2012) – водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 31.05.2012 (наказ № 876-к від 30.05.2012) по 12.04.2013 (наказ № 609-к від 12.04.2013) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 19.07.2013 (наказ № 1155-к від 18.07.2013) по 29.03.2014 (наказ № 387-к від 28.03.2014) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 21.06.2014 (наказ № 864-к від 20.06.2014) по 02.12.2014 (наказ №1921-к від 02.12.2014) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 06.12.2014 (наказ № 1950-к від 05.12.2014) по 21.03.2015 (наказ № 390-к від 20.03.2015) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 16.06.2015 (наказ № 777-к від 15.06.2015) по 12.09.2015 (наказ № 1370-к від 11.09.2015) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів;

з 12.12.2015 (наказ № 2016-к від 11.12.2015) по 26.12.2016 (наказ № 1634-к від 26.12.2016) працював водієм автобуса регулярних міських пасажирських маршрутів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підтверджує наявність у ОСОБА_1 загального страхового стажу – 18 років 5 місяців 20 днів, спеціального - 6 років 10 місяців 20 днів.

Таким чином, спірним питанням в межах розгляду даної справи є незарахування органом Пенсійного фонду до стажу позивача період роботи ОСОБА_1 водієм на лінійному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» з 08.06.2005 по 26.12.2016.

Відповідач вказує, що оскільки у довідках про заробітну плату, наданих позивачем одночасно з заявою про призначення пенсії, від 22.07.2019 вказано, що з усіх виплат заробітної плати відрахування до Пенсійного фонду не проводилися, то підстав для зарахування вказаного періоду до страхового стажу немає.

Суд не погоджується з позицією органу Пенсійного фонду України та зазначає наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

За приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.

13 березня 1992 року в місті Москві підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).

Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода), а саме статті 6 Угоди, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Вказана вище правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №459/955/15-а, від 27.02.2018 у справі № 361/4899/17, від 12.06.2018 у справі №686/4998/15, а також в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-457а14.

При цьому заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 подана вперше.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території Російської Федерації.

За наведених обставин, суд критично оцінює твердження відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи за межами України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 вказаного Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із положеннями пунктом 22 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення (до укладення відповідних двосторонніх угод).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для визначення трудового стажу є трудова книжка, а у разі її відсутності або відповідних відомостей у ній уточнюючі довідки або рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Отож, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Таким чином, суд відмічає, що трудова книжка, оформлена на ім`я ОСОБА_1 містить запис № 5 від 08.06.2005 про зараховування його на роботу водієм 2 класу на лінійний автобус категорії Д на Державне унітарне підприємство міста Москви «Мосгортранс» філіал 14-й автобусний парк.

Періоди роботи позивача водієм на лінійному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» з 08.06.2005 по 26.12.2016 відображені у трудовій книжці ОСОБА_1 .

На підтвердження роботи водієм автобуса позивача, окрім копії трудової книжки, надано довідки ДУП м. Москви «Мосгостранс» Південно-Західного філіалу (а.с. 29-32).

Довідкою державного унітарного підприємства «Мосгортранс», що уточнює особливий характер роботи або праці, необхідний для призначення пенсії у зв`язку з особливими умовами праці від 03.06.2019 №01-10-2018 стверджується, що позивач працював повний робочий день ГУП «Мосгортранс» філіалу Південно-Західного в колоні в якості водія лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах. Відповідно до п. 1.10 статті 27 Федерального закону «Про трудові пенсії в Російській Федерації» №173-ФЗ від 17.12.2001 – водій автобуса на регулярних міських пасажирських автобусах користується правом на дострокове призначення трудової пенсії. У довідці міститься застереження, що відповідно до статті 25 Закону РФ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» підприємство, організація, установа, громадянин несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначені в документах, виданих для призначення пенсії.

За наведених обставин, а також ураховуючи те, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, суд приходить до висновку, що наведеними відомостями в трудовій книжки стверджується факт роботи позивача водієм пасажирського тролейбуса, який є достатньою підставою для підтвердження вказаного стажу та зарахування періоду роботи під час призначення пенсії на пільгових умовах.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено наявними доказами, що ОСОБА_1 досягнув 55 років (23.06.2019), має загальний страховий стаж - 27 років 6 місяців та спеціальний стаж - 12 років 6 місяців, а відтак відповідає критеріям для призначення пільгової пенсії як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятого у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, на підставі підпункту 8 пункту 8 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.10.2019 №113/03.15-24 про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком та протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у зарахуванні при обчисленні пенсії позивача заробітної плати відповідно до довідок Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» Філіалу Південно-Західний від 22.07.2019.

Відновлення порушених прав свобод та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду, слід здійснити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити пільгову пенсію за віком відповідно до положень підпункту 8 пункту статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального та пільгового стажу період роботи водієм міського пасажирського транспорту на підставі довідки Державного унітарного підприємства «Мосгорстрой» філіалу Південно-Західний від 03.06.2019 №01-10-218 та шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обчислити та виплатити пільгову пенсію за віком з урахуванням заробітної плати згідно з довідками Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» Філіалу Південно-західний від 22.07.2019.

Щодо дати, з якої слід призначити пенсію, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Наведеним приписам Закону №1058-IV кореспондують положення п. «а» частини першої статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Враховуючи вищевикладені норми стосовно строків призначення пенсії, та наявне звернення до відповідача із такою заявою від 20.09.2019 (тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем 55 років - 23.06.2019), пільгова пенсія за віком позивачу повинна бути призначена з урахуванням стажу та пільгової роботи починаючи із дати набуття такого права – 24.06.2019 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

За таких обставин, позов підлягає до задоволення повністю.

За наведених обставин, оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи, тому, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 04.02.2020 було відстрочено позивачу сплату судового збору за одну немайнову вимогу, оскільки інші позовні вимоги прямо випливають з позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком.

Оскільки позов задоволено повністю, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України.

Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, то суд зазначає, що вона не підлягає до задоволення.

Так, предметом судового розгляду у вказаній справі є перевірка правомірності рішення та дій відповідача, які полягають у призначенні пенсії та зарахування стажу.

Натомість, пункт 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає негайне виконання рішень суду про присудження виплати пенсій. Тобто, застосування приписів пункту 1 частини першої статті 371 КАС України можливе у випадку, наприклад, коли пенсія взагалі не виплачувалася особі та така особа звернулася до суду з позовом про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду виплатити їй пенсію.

Крім того, на переконання суду, застосування положень пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України також передбачає необхідність встановлення судом конкретного розміру суми пенсійних виплат, які належить присудити до виплати позивачу, з подальшим визначенням суми стягнення за один місяць.

Разом з тим, в межах вказаної адміністративної справи позивачем не заявлено вимогу про визначення та присудження на його користь конкретних сум пенсійних виплат, а пенсія ще не призначалася.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.10.2019 №113/03.15-24 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у зарахуванні ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії заробітної плати на підставі довідок Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» Філіалу Південно-західний від 22.07.2019 №1335, №1336.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до положень підпункту 8 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 24.06.2019, зарахувавши до загального та пільгового стажу період роботи водієм міського пасажирського транспорту на підставі довідки Державного унітарного підприємства «Мосгорстрой» філіалу Південно-західний від 03.06.2019 №01-10-218.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обчислити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з урахуванням заробітної плати на підставі довідок Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» Філіалу Південно-Західний від 22.07.2019 №1335, №1336.

Стягнути на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 березня 2020 року.

Суддя Недашківська К.М.