Рішення № 88059591, 05.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6268/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання – Любімова О.Є.

за участі сторін:

представника позивача – Джулая Д.О. (адвокат, за ордером)

представника відповідача – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він обіймає посаду начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, згідно наказу ДФС від 03 березня 2018 року № 401-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді Копіци В.В.». На виконання вимог наказу Державної фіскальної служби України від 15 травня 2019 року № 377 «Про проведення тематичної перевірки», проведено виїзну позапланову перевірку стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області, за результатами якої складено Акт від 31 травня 2019 року. 30 липня 2019 року позивач отримав лист із повідомленням про те, що відносно нього відкрито дисциплінарне провадження, він має надати пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, а також роз`ясненням права на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи. 14 серпня 2019 року позивачем надано письмові пояснення стосовно відомих обставин, що встановлені за наслідком позапланової перевірки. Однак, наказом в.о. голови Державної фіскальної служби України від 01 жовтня 2019 року № 105-дс позивачу оголошено догану.

Позивач не погоджується із вищевказаним наказом, вважає його незаконним, складеним на підставі недостовірних даних, процедурними порушеннями, а отже таким, що порушує його права при проходженні державної служби.

Так, позивач стверджує про порушення його права на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи, гарантованого ст.ст. 73, 76 Закону України «Про державну службу», оскільки на звернення до в.о. голови ДФС України листом від 13 серпня 2019 року з проханням надати дозвіл на виїзд до ДФС (м. Київ) 16 серпня 2019 року з метою ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи, дозвіл на виїзд до ДФС (м. Київ) йому надано не було. При цьому, позивач акцентував увагу на тому, що як державний службовець, він не мав права без дозволу керівника залишити робоче місце в робочий час у власних справах.

Крім того позивач зазначив, що станом на дату звернення із цим позовом, він також з матеріалами дисциплінарної справи ознайомлений не був.

Також в обґрунтування неправомірності оскарженого наказу від 01 жовтня 2019 року №105-дс позивач зазначив про відсутність фактичних підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, щодо висновку про неналежний стан організації роботи юридичного управління в частині забезпечення оскарження рішень судів, винесених не на користь контролюючого органу по судовим справам № 803/1141/16, № 814/3707/13-а, № 814/172/17, № 814/901/17, № 814/839/17, № 814/729/17, № 814/2079/16,№ 814/2239/16, позивач зауважив, що судові рішення по наведеним судовим справам ухвалені судом до його призначення на посаду керівника ГУ ДФС у Миколаївській області, що свідчить про відсутність у позивача повноважень щодо організації роботи юридичного управління за період виявленого порушення. Стосовно недоліків у роботі комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивач зазначив, що відповідно до Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відповідальність за роботу комісії контролюючого органу покладена на Голову комісії, яким за посадою є перший заступник або заступник начальника ГУ ДФС. Таким чином, позивач, як начальник ГУ ДФС у Миколаївській області, не мав повноважень впливати у будь-який спосіб на членів комісії для прийняття ними будь-яких рішень. Відповідно, на позивача чинним законодавством не покладається відповідальність за прийняті комісією, як колегіальним органом, рішення.

Позивач також вказав на те, що з приводу неналежного виконання посадових обов`язків, ним були надані відповідачу письмові пояснення, які, як свідчать матеріали оскаржуваного наказу, не знайшли свого відображення та відповідного аналізу. Позивач стверджує, що у наказі відсутні посилання на обставини, викладені у поясненнях позивача, та які мали б бути досліджені та оцінені безпосередньо дисциплінарною комісією, з наведеними висновками за результатом їх розгляду.

Наведені обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що дисциплінарне провадження щодо нього проведено упереджено так без урахування всіх обставин, а отже наказ притягнення до дисциплінарної відповідальності є протиправним.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 листопада 2019 року - 11 год. 00 хв.

Ухвалою про витребування доказів від 29 жовтня 2019 року суд витребував від Державної фіскальної служби України належним чином засвідчені копії: - наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області; - наказу від 15.05.2019 року №377 “Про проведення тематичної перевірки” Головного управління ДФС у Миколаївській області; - матеріалів дисциплінарної справи стосовно начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 ; - акту про результати перевірки від 31 травня 2019 року №922/99-99-06-01-01-20; - доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 25 червня 2019 року №1098/99-99-06-01-01-20; - подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26 вересня 2019 року №1668/99-99-00-ДК-18; - пояснень ОСОБА_1 , наданих листом Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14.08.2019 року №4097/8/14-29-01-03-09; - листа ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18; - наказу від 01 жовтня 2019 року №105-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”; - Положення про Головне управління ДФС у Миколаївській області, затверджене наказом ДФС від 01.02.2019 року №80; - інформацію та докази ознайомлення ОСОБА_1 з результатами перевірки та матеріалами дисциплінарної справи, а також усі інші матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскарженого наказу.

Підготовче засідання 19 листопада 2019 року було відкладене на 16 грудня 2019 року – 11 год. 00 хв., у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення, а також через неявку відповідача, у якого не сплинув встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.

27 листопада 2019 року від відповідача через канцелярію суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 29 жовтня 2019 року, надійшло клопотання про надання до матеріалів справи акту про результати перевірки від 31 травня 2019 року №922/99-99-06-01-01-20 та доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 25 червня 2019 року №1098/99-99-06-01-01-20 (а.с. 1-382, том 2).

28 листопада 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (а.с. 74-76, том 1).

12 грудня 2019 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 79-84, том 1).

13 грудня 2019 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 16 грудня 2019 року – 11 год. 00 хв., у зв`язку із необхідністю підготовки додаткових пояснень та обґрунтування позиції ДФС з аналізом поданих документів.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі №420/6268/19 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 26 грудня 2019 року.

У підготовчому засіданні 26 грудня 2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу про витребування від Державної фіскальної служби України належним чином засвідчених копій документів, відповідно до ухвали про витребування доказів від 29 жовтня 2019 року, яка повторно направлена відповідачу до виконання.

У зв`язку із витребуванням у відповідача доказів, у підготовчому засіданні 26 грудня 2019 року було оголошено перерву до 23 січня 2020 року.

21 січня 2020 року від відповідача через канцелярію суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 29 жовтня 2019 року, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: - копії наказу ДФС України від 03.03.2018 року №401-о; - копії наказу ДФС України від 01.10.2019 року №105-дс; - копії наказу ДФС України від 05.05.2019 року №377; - копії дисциплінарної справи ОСОБА_1 №491 у 2-х томах; - копії довіреності представника ДФС України від 13.11.2019 року №99-99-10-03-33/47; - копії розпорядження Кабінету міністрів України від 17.07.2019 року №556-р (а.с. 24-229, том 3, а.с.1-36, том 4).

Ухвалою суду від 23 січня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 січня 2020 року об 11 годині 30 хвилин.

27 січня 2020 року до початку судового засідання через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування письмових доказів та поновлення строку на заявлення клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Суд витребував від Державної фіскальної служби України належним чином засвідчені копії: - протоколу засідання Дисциплінарної комісії Державної фіскальної служби України від 24.09.2019 року №23 щодо розгляду матеріалів дисциплінарної справи від 22.07.2019 року №41 стосовно начальника Головного управління ДФС України у Миколаївський області Копіци В.В.; - наказу голови Державної фіскальної служби України про затвердження складу Дисциплінарної комісії Державної фіскальної служби України, що здійснювала свої повноваження в період з 22.07.2019 року до 26.09.2019 року.

17 лютого 2020 року та 19 лютого від відповідача через канцелярію суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27 січня 2020 року, надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказу ДФС України від 11.07.2019 року №567 про склад дисциплінарної комісії та протоколу засідання Дисциплінарної комісії Державної фіскальної служби України від 24.09.2019 року №23.

У судове засідання, призначене на 24 лютого 2020 року з`явився представник позивача, який у вступному слові позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та вступному слові підстав.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд продовжив розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач вказує, що на виконання наказу ДФС України від 15.05.2019 року №377 «Про проведення тематичної перевірки» проведено виїзну позапланову перевірку стану організації роботи Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо залучення резервів наповнення бюджету, забезпечення виконання індивідуальних показників доходів та з інших питань. Матеріали перевірки засвідчили, що начальником ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_2 В.В ОСОБА_3 , який спрямовував та координував діяльність, зокрема управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем, а також юридичного управління, не забезпечено належної організації роботи та ефективного контролю, що призвело до недотримання вимог чинних нормативно-правових актів та наявності численних суттєвих недоліків і порушень у діяльності структурних підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області за напрямами, функціональне керівництво якими здійснює начальник ГУ ДФС. Внаслідок відсутності належної координації та контролю ГУ ДФС у Миколаївській області не забезпечено достовірності та своєчасного внесення інформації до переліку ризикових платних податків.

Також з посиланням на акт перевірки, відповідач зазначив про неналежну організацію роботи підпорядкованих підрозділів, що призвело до невнесення або несвоєчасного внесення до Переліку ризиковості показників за наявності ознак, визначених п.1.6 Переліку ризикових платних податків та одночасно наявності критеріїв ризиковості здійснення операції 20-ти суб`єктів господарювання, якими з моменту виникнення критеріїв ризиковості та до моменту внесення до реєстру ризикових платників податків, зареєстровано в ЄРПН податкові накладні обсягом податку на додану вартість у загальному розмірі 201 259,4 грн. Встановлено 16 суб`єктів господарювання, що за даними ЄРПН здійснюють придбання товарно-матеріальних цінностей виключно у платників податків, якими у податкових накладних, виписаних на суб`єктів оподаткування, що обліковуються ГУ ДФС у Миколаївській області, надана на реєстрацію протягом місяця сукупно обсягом не менше 500 тис. грн., ймовірно з метою виникнення автоматичного моніторингу відповідності податкових накладних критеріям ризиковості платників та реєстрації таких накладних в ЄРПН за відсікаючим критерієм. Такими суб`єктами зареєстровано в ЄРПН податкові накладні із обсягом ПДВ 28 136,6 грн. Начальником ГУ ДФС у Миколаївській області Копіцею В.В. неналежно організовано роботу та контроль, що призвело до незабезпеченості оскарження рішень судів, винесених не на користь контролюючого органу у 6 справах із загальною сумою позовних вимог 68 458, 45 грн. або прийняття рішень про недоцільність такого оскарження. З`ясовано, що ГУ ДФС у Миколаївській області неодноразово надходила до ДФС недостовірна інформація щодо наявних справ, вирішених на користь контролюючого органу та рішення, у яких набрали законної сили. Начальником ГУ ДФС у Миколаївській області Копіцею В.В. не забезпечено виконання доручення ДФС, а саме не включено до реєстру інвентаризації судові справи, рішення у яких винесено на користь контролюючого органу та набрало законної сили на загальну суму 3 378,87 грн.; не забезпечено внесення судових рішень винесених (частково винесених) на користь ГУ ДФС у Миколаївській області до системи АІС «Суди» ІС «Податковий блок», що унеможливлює здійснення будь-яких опрацювань для конкретного відображення даних за наслідками судового оскарження в інтегрованих картках платників податків.

На переконання відповідача, викладене вище свідчить про вчинене начальником ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків, що й стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності за наказом від 01 жовтня 2019 року №105-дс.

Заслухавши вступне слово представника позивача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач – ОСОБА_1 15.09.2014 року призначений на посаду начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, згідно наказу ДФС України від 12.09.2014 року №460-о.

Наказом ДФС України від 19.10.2015 року №807 звільнений з займаної посади, проте Наказом ДФС України від 03.03.2018 року №401-о поновлений на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області за рішенням суду (а.с. 25, том 3).

Вказані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 37-44, том 1).

Наказом в.о. голови ДФС України від 01.10.2019 року № 105-дс начальнику Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_4 за неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів оголошено догану.

Як зазначено в наказі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», підставами його прийняття є: акт про результати перевірки від 31.05.2019 року № 922/99-99-06-01- 01-20, доповідна записка Департаменту внутрішнього аудиту від 25.06.2019 року 1098/99-99-06-01-01-20, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.09.2019 року № 1668/99-99-00-ДК-18, пояснення ОСОБА_1 (а.с. 26-29, том 3).

Не погоджуючись із накладенням на нього дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що передумовою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали такі обставини.

Наказом в.о. голови ДФС України від 15.05.2019 року №377 «Про проведення тематичної перевірки» з метою вивчення стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області щодо залучення резервів наповнення бюджету, забезпечення виконання індивідуальних показників доходів та з інших питань призначено проведення з 20.05.2019 року по 31.05.2019 року тематичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області (а.с. 30-32, том 3).

На виконання наказу ДФС України від 15.05.2019 року №377 «Про проведення тематичної перевірки», у період з 20.05.2019 року по 31.05.2019 року робочою групою проведено виїзну позапланову тематичну перевірку ГУ ДФС у Миколаївській області.

За результатами перевірки складено акт від 31.05.2019 року №922/99-99-06-01-01-20 (а.с. 4-372, том 2).

25.06.2019 року від Департаменту внутрішнього аудиту на ім`я голови ДФС України надано доповідну записку № 1098/99-99-06-01-01-20 про результати тематичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області з окремих питань стану організації роботи, у якій з метою поліпшення стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області, а також посилення відповідальності посадових осіб за виконання покладених службових обов`язків, викладені пропозиції щодо доцільності притягнення винних посадових осіб до відповідальності у відповідності до вимог чинного законодавства, а також зобов`язати керівництво ГУ ДФС у Миколаївській області забезпечити усунення виявлених перевіркою недоліків та порушень, недопущення їх у подальшій роботі та вжиття відповідних заходів впливу (а.с. 374-381, том 2).

12.07.2019 року до доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 25.06.2019 року № 1098/99-99-06-01-01-20 в.о. голови ДФС України надав Доручення №322/99-99-01-25д(06) Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС з метою визначення ступеня вини, характеру в тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку здійснити дисциплінарні провадження за неналежне виконання службових обов`язків з організації роботи та контролю, координації діяльності підпорядкованих структурних підрозділів та територіальних органів стосовно, зокрема, начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Копіци ОСОБА_5 (а.с. 34, том 3).

19.07.2019 року директором та заступником директора Департаменту внутрішнього аудиту складено акт про ненадання пояснень, яким зафіксовано, що станом на 09.30 год. 19.07.2019 року пояснень начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Копіци В. не надано, з огляду на його перебування у відпустці (з 08 по 21 липня 2019 року), проте пояснень інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження також не надано.

Листом від 30.07.2019 року № 24564/99-99-00-ДК-17 начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Копіцу ОСОБА_5 повідомлено, що Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС відкрито дисциплінарне провадження стосовного нього, за фактом неналежного виконання посадових обов`язків, а також з метою з`ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, та, відповідно до ст. ст. 73, 75 Закону, запропоновано надати особисті пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Також цим листом позивачу повідомлено, що з усіма матеріалами дисциплінарної справи він може ознайомитись, звернувшись до секретаріату Дисциплінарної комісії за адресою: площа Львівська, 8, каб. 1815, м. Київ, у робочі дні з 9 години до 18 години (а.с. 8, том 4).

У відповідь на цей лист, 31.07.2019 року позивач надав на ім`я голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС заяву № 3839/8/14-29-01-03-09, у якій у зв`язку із тим, що лист від 30.07.2019 року № 24564/99-99-00-ДК-17 не містить інформації щодо передумов та встановлених фактів, якими зумовлено відкриття відносно нього дисциплінарного провадження, що унеможливлює надання пояснень відповідно до ч.2 ст. 75 Закону, просив, з метою забезпечення свого права на надання пояснень, надати вичерпну відповідь щодо обставин, які стали причиною відкриття дисциплінарного провадження та норми чинного законодавства, які відповідно до таких обставин було ним порушено (а.с. 9, том 4).

Листом від 05.08.2019 року за №25315/7/99-99-00-ДК-17 позивачу надана відповідь за підписом голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС про те, що в.о. Голови ДФС, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, було ініційовано дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_6 та відповідно Комісією відкрито дисциплінарне провадження. Доручення в.о. Голови ДФС від 12.07.2019 року до доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 25.06.2019 № 1098/99-99-06-01-01-20, яким ініційоване дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Копіци В., направлено на адресу ГУ ДФС у Миколаївській області 15.07.2019 за допомогою АІС «Управління документами».

Також у вказаному листі позивача поінформовано, що з усіма матеріалами дисциплінарної справи він може ознайомитись звернувшись до секретаріату Комісії за адресою: Львівська площа, 8, каб. 1501, м. Київ, а також повторно запропоновано надати особисті пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (а.с. 10, том 4).

08.08.2019 року начальник ГУ ДФС у Миколаївській області Копіца В. звернувся до голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС з пропозицією надати йому виклик на 12.08.2019 року, як підставу для оформлення відрядження з метою ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи (а.с. 12-13, том 4).

Вказане звернення надійшло до ДФС України за вхід. № 163989/7 від 08.08.2019 року.

09.08.2019 року Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДФС листом за № 25980/7/99-99-00-ДК-17 повідомила позивачу, що члени комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах та поінформовано, що з усіма матеріалами дисциплінарної справи він може ознайомитись, звернувшись до секретаріату Комісії за адресою: Львівська площа, 8, каб. 1501, м. Київ (а.с. 18-19, том 4).

Супровідним листом від 13.08.2019 року № 4097/8/14-29-01-03-09 начальником ГУ ДФС у Миколаївській області надіслано на адресу ДФС України та Департаменту внутрішнього аудиту пояснення (а.с. 20-28, том 4).

Вказаний лист надійшов до ДФС України за вхід. № 167514/7 від 14.08.2019 року.

24.09.2019 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 24.09.2019 № 23), Комісією складено Висновок про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме: встановлено неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до недотримання вимог чинних нормативно-правових актів та наявності численних та суттєвих недоліків і порушень у діяльності цих структурних підрозділів (а.с. 29-31, том 4).

26.09.2019 року голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС звернулась до в.о. голови ДФС України з Поданням №1668/99-99-00-ДК-18 «Про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_6 », яким рекомендовано застосувати до начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до недотримання вимог чинних нормативно-правових актів та наявності численних та суттєвих недоліків і порушень у діяльності цих структурних підрозділів (а.с. 32-34, том 4).

За таких обставин, на підставі акту про результати перевірки від 31.05.2019 № 922/99-99-06-01- 01-20, доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 25.06.2019 1098/99-99-06-01-01-20, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.09.2019 № 1668/99-99-00-ДК-18, пояснень ОСОБА_1 , відповідачем прийнято спірний наказ від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, правомірність якого є предметом спору у цій справі.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки позивач проходить державну службу, а цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну службу”, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, визначних частиною першою цієї статті.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з п.п. 3, 7 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну службу”, державна служба здійснюється з дотриманням принципів професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

У відповідності з п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну службу”, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

За змістом ч.ч. 7-8 ст. 11 Закону України “Про державну службу”, захист права на державну службу, порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Статтею 8 Закону України “Про державну службу”, визначені основні обов`язки державного службовця, а саме:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України “Про державну службу”, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначені ст. 65 Закону України “Про державну службу”.

Так, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу”, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

З аналізу наведених норм слідує, що дисциплінарна відповідальність державного службовця виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема у разі невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків.

За результатами дисциплінарного провадження відповідач на підставі результатів позапланової тематичної перевірки стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області дійшов висновку, що начальником ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_7 , який відповідно до наказів ГУ ДФС у Миколаївській області від 20.03.2018 № 600, від 24.04.2018 № 907 (зі змінами), від 11.09.2018 № 2002, від 16.05.2019 № 1103 «Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДФС у Миколаївській області» спрямовував та координував діяльність, зокрема, управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем, а також юридичного управління, не забезпечено належної організації роботи та ефективного контролю, що призвело до недотримання вимог чинних нормативно-правових актів та наявності численних та суттєвих недоліків і порушень у діяльності структурних підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області.

За змістом пункту 11 Положення про Головне управління ДФС у Миколаївській області, затвердженого наказом ДФС від 01.02.2019 № 80, начальник ГУ ДФС, зокрема, очолює та здійснює керівництво діяльністю ГУ ДФС, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

В якості порушень, які становлять склад дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання посадових обов`язків, в наказі від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що позивачем в порушення п. 2 Наказу ДФС від 03.08.2018 року №523 «Про затвердження Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС», яким керівникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України під персональну відповідальність наказано забезпечити безумовне виконання вимог Порядку, внаслідок відсутності належної координації та контролю ГУ ДФС у Миколаївській області, не забезпечено достовірності та повноти формування переліку ризикових платників податків.

З приводу наведеного порушення позивач у своїх поясненнях, наданих до Департаменту внутрішнього аудиту супровідним листом від 13.08.2019 року № 4097/8/14-29-01-03-09, пояснив, що відповідно до Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідальність за роботу комісії контролюючого органу покладена на Голову комісії, яким за посадою є перший заступник або заступник начальника ГУ ДФС. Таким чином, позивач, як начальник ГУ ДФС у Миколаївській області, не мав повноважень впливати у будь-який спосіб на членів комісії для прийняття ними будь-яких рішень. Відповідно, на позивача чинним законодавством не покладається відповідальність за прийняті комісією, як колегіальним органом, рішення.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523 затверджений Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Пунктом 2 Наказу ДФС України від 03.08.2018 № 523 керівникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України під персональну відповідальність наказано забезпечити безумовне виконання вимог Порядку.

Згідно п. 1 Порядку №523, Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок) є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня).

Відповідно до п. 6 Порядку № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п. 7 Порядку № 523, засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Відповідно до п. 10 Порядку №523, голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії (подані платником податку копії документів; інформація про платників податку, наявна в ДФС; дані, які містяться в базах даних ДФС), що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 затверджений Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

За п. 2 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно з п. 6 Порядку №117, до складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з п. 7 Порядку №117, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

За приписами п. 8 Порядку №117, голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до п. 11 Порядку №117, голова комісії контролюючого органу, зокрема, організовує роботу комісії та координує роботу її членів; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій.

На підставі викладеного, відповідальність за роботу комісії контролюючого органу несе голова цієї комісії, яким за посадою може були перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях.

Однак, відповідачем не надано оцінку вказаним обставинам, про які позивач зазначав у своїх поясненнях, залучених до матеріалів дисциплінарної справи, та покладено відповідальність за роботу комісії на позивача.

Також в наказі від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що позивачем належно організовано роботу та контроль, що призвело до незабезпечення оскарження рішень судів, винесених не на користь контролюючого органу у справах із загальною сумою позовних вимог 68 458,45 грн., або ж прийняття рішень про недоцільність такого оскарження.

З приводу наведеного порушення про неналежний стан організації роботи юридичного управління, а саме стосовно забезпечення оскарження рішень судів, винесених не на користь контролюючого органу по судовим справам № 803/1141/16, № 814/3707/13-а, № 814/172/17, № 814/901/17, № 814/839/17, № 814/729/17, № 814/2079/16,№ 814/2239/16, позивач обґрунтовано пояснив, що судові рішення по наведеним судовим справам ухвалені судом до призначення позивача на посаду керівника ГУ ДФС у Миколаївській області (також період коли Позивача було звільнено з займаної посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області - з 11 квітня 2016 року по 12 березня 2018 року включно (відповідно до запису у трудовій книжці).

Також в наказі від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що ГУ ДФС у Миколаївській області неодноразово надавалась до ДФС недостовірна інформація щодо наявних справ, вирішених на користь контролюючого органу та рішення у яких набрали законної сили.

З приводу наведеного порушення позивач обґрунтовано пояснив, що рішення по судовим справам, які були не внесені до системи АІС «Суди», - ухвалювались або не на момент перебування позивача на посаді начальника ГУ ДФС в Миколаївській області, або ж строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за таке невнесення у контексті ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» вже сплинув.

Згідно приписів статті 75 Закону України «Про державну службу», перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, супровідним листом від 13.08.2019 року № 4097/8/14-29-01-03-09 начальником ГУ ДФС у Миколаївській області надіслано на адресу ДФС України та Департаменту внутрішнього аудиту пояснення (а.с. 20-28, том 4).

Проте, як встановлено судом, не усі доводи позивача, у тому числі наведені вище, враховані відповідачем перед накладенням на позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Проте, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, позивачу не було надано реальної можливості ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, оскільки на звернення до в.о. голови ДФС України листом від 13 серпня 2019 року з проханням надати дозвіл на виїзд до ДФС (м. Київ) 16 серпня 2019 року з метою ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи, дозвіл на виїзд до ДФС (м. Київ) позивачу надано не було.

При цьому, позивач акцентував увагу на тому, що як державний службовець, він не мав права без дозволу керівника залишити робоче місце в робочий час у власних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України “Про державну службу”, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 67 Закону України “Про державну службу”, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України “Про державну службу”, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У відповідності з ч. 3 ст. 66 Закону України “Про державну службу”, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось за відсутності беззаперечного факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, водночас, з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме не забезпечено право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на дисциплінарного стягнення, з огляду на що наказ Державної фіскальної служби України від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким позивачу оголошено догану, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, обґрунтованості, пропорційності та прийняття на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8).

Повний текст рішення складено та підписано судом 05 березня 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.