Рішення № 88059580, 05.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7886/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанови № 257 від 12.12.2019 року та припису від 11.11.2019 року, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 257 від 12.12.2019 року;

визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019 року.

Ухвалою від 28.12.2019 року Одеським окружним адміністративним судом дану справу залишено без руху.

03.01.2020 р. (вх. № 480/20) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 13.01.2020 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

09.12.2019 року (вх. № 46461/19) представником позивача до канцелярії суду подано уточнену позовну заяву.

06.02.2020 року (вх. № 5384/20) ОСОБА_2 до канцелярії суду подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи.

06.02.2020 року (вх. № 5378/20) ОСОБА_2 до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.02.2020 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

19.02.2020 року (вх. №7481/20) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

03.02.2020 року (вх. № 4603/20) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

25.02.2020 року (вх. № 8669/20) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

26.02.2020 року (вх. № 8738/20) третьою особою до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16.12.2019 року по пошті позивачем отримана постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №257 від 12.12.2019 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 6800 грн. Позивач вважає, оскаржувані рішення відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілими, на досягнення яких спрямоване це рішення, без дотримання принципу верховенства права.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто жодними нормами чинного законодавства України у сфері містобудівної діяльності не передбачено обов`язок посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю попереджати суб`єкта містобудування про намір проведення позапланової перевірки. За таких обставин, відповідач вважає доводи позивача безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання 26.02.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно, від позивача та його представника надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, від інших сторін по справі жодних клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.

Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі заяви власників квартир будинків за адресою: АДРЕСА_1 від 02.10.2019 року № 40-1827-К, направлення для проведення позапланового заходу від 23.10.2019 року № ЯФПП-2310/1, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 року № 976, було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_3 Василівною вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті (будівництво житлового будинку) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Паркова 32-В.

Так, листом від 23.10.2019 року № 1015-01/11-9464 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області повідомив позивача про здійснення заходів по проведенню позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Паркова, 32В, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755300:02:005:0272, який було отримано позивачем про що останнім зазначено в позовній заяві (а.с. 13-14).

Під час зазначеної перевірки було відповідачем встановлено порушення, а саме не допущено посадову особу до об`єкту будівництва, у зв`язку з чим головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сєргєєвим Олександром Євгенійовичем було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 11.11.2019 року. Зазначений акт вказує на те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 та не надала дозвільних та право установчих документів для здійснення державного архітектурно-будіельного контролю проведення позапланової перевірки, чим порушила положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 1 п. 11 та абз. 1 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельнго контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 554, від отримання примірника зазначено акту позивач відмовився, про що, головним інспектором зроблено відповідну відмітку в акті (а.с. 106-107).

За результатами перевірки, 11.11.2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від отримання яких позивач також відмовився, про що зроблено відповідні відмітки в протоколі та припису (а.с. 108-113).

В Протоколі про адміністративне правопорушення від 11.11.2019 року позивачу були роз`яснені його права та обов`язки, а також в тексті протоколу зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення – 22.11.2019 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 (а.с. 108-111).

Так, приписом, з метою усунення виявлених порушень, головний інспектор вимагає допустити посадових осіб Департаменту на зазначений об`єкт для проведення перевірки та надати до Департаменту необхідні дозвільні та правоустановчі документи, про що повідомити відповідача до 25.11.2019 року за адресою: м. Одеса, вул. Конатна, 83 (а.с. 112-113).

На виконання приписів п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Головним інспектором на адресу позивача рекомендованим листом від 11.11.2019 року № 1015-01/11-9991 було направлено матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, а саме: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 11.11.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2019 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019 року, які позивачем було отримано до початку розгляду справи, що підтверджується позивачем у позовній заяві, що свідчить про обізнаність останнього про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

22.11.2019 року головним інспектором винесено постанову № 241 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с. 139-141).

Також, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 олку № 554, з метою перевірки виконання вимог припису, на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 25.11.2019 року № ЯФПП-2511/1, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 року № 976, було здійснено позапланову перевірку виконання ОСОБА_3 вимог припису від 11.11.2019 року на об`єкті (будівництво житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 114).

У ході зазначеної перевірки було встановлено порушення, а саме не виконано суб`єктом містобудування Нетінгер Н.В. вимоги припису від 11.11.2019 року, у зв`язку з чим головним інспектором було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2019 року про невиконання ОСОБА_1 вимоги припису від 11.11.2019 року посадових осіб органу Державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Паркова, 32-В та не надала дозвільних та право установчих документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю проведення позапланової перевірки, чим порушила положення п.п. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельнго контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (а.с. 119-136).

Так, за результатами перевірки, 29.11.2019 року головним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 116-118).

В подальшому, головним інспектором на адресу позивача рекомендованим листом було направлено матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, а саме: акт та протокол від 29.11.2019 року, що свідчить про обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудування (а.с. 137).

12.12.2019 року головним інспектором винесено постанову № 257, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Перевіряючи дії відповідача щодо наявності підстав та правомірності проведення перевірки, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VІ, а саме статтею 41 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону №3038-VІ встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів частини третьої статті 6 Закону №3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Відповідно до пунктів 5-6 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 цього ж Порядку встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Абзацом 11 цього ж пункту Порядку №553 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Разом з цим, згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Водночас, згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженим Рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 року, основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 та частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено вичерпний перелік документів, що підлягають пред`явленню посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю. До таких документів законодавцем віднесено посвідчення та копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (надалі, також - Порядок №244).

Згідно із пунктами 3, 9, 13, 15 Порядку № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до пунктів 15, 16 та 22 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 17 вказаного Порядку також встановлено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення винесено постанову № 257 від 12.12.2019 року за порушення п.п. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, якою на позивача накладено штраф в розмірі 6800,00 грн. (а.с. 142-144).

Відповідно до п. 22 Порядку 553, перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Так, постанова була отримана позивачем засобами поштового зв`язку 16.12.2019р., про що вказує останній в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 257 від 12.12.2019 року та визнання протиправним та скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.11.2019 року задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 37471912), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування постанови № 257 від 12.12.2019 року та припису від 11.11.2019 року - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина

.