Рішення № 88059509, 20.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 р. № 400/3525/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 12.09.2019 р. № 368 о/с в частині; поновлення на посаді; стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи з 09.09.2019 р.,

ОСОБА_1 (надалі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі-відповідач, ГУНП в Миколаївській області) про:

- визнання протиправною та скасування частини наказу ГУ НП в Миколаївській області від 12.09.19 №368 о/с щодо призначення майора поліції ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції з посадовим окладом 2500 грн. з 09 вересня 2019 року, та звільнення з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Миколаївській області;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Миколаївській області;

- стягнення з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи з 09.09.19 по дату прийняття судом рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно, всупереч рішенню суду, не провів відповідних процедур для підтвердження здатності позивача займати вказану посаду, та відповідно безпідставно відмовив позивачу в поновленні на попередньо займаній посаді.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі та зазначив, що рішення суду, на яке посилається позивач не поновлювало його на посаді, а тому давало відповідачу змогу на власний розсуд, виходячи з потреб комплектації штату, приймати рішення про призначення позивача на посаду, яку він займає на теперішній час. В зв`язку з цим відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Ухвалою від 25.10.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 23.12.2019 року суд залишив справу № 400/3525/19 без руху після відкриття провадження у справі в порядку положень ч. 13 ст. 171 КАС України.

Ухвалою від 13.01.2020 року суд продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ

З 2015 року позивач працював в Управлінні протидії наркозлочинності ГУ НП в Миколаївській області.

27.07.18 року наказом №200 о/с, позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Миколаївській області та з 28.06.18 призначено старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції №1 Доманівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції.

Не погоджуючись з вищевказаним наказом, позивач звернувся до суду, з позовними вимогами про його скасування та поновлення на посаді.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.19 по справі №1440/2317/18, цей наказ було скасовано, а у поновленні на посаді відмовлено.

12.09.19 відповідач, на виконання вказаної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.19 видав наказ №368 о/с, яким призначив майора поліції ОСОБА_1 , старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції, з посадовим окладом 2500 грн., звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, з 09 вересня 2019 року.

Стосовно позовної вимоги про скасування наказу №368 о/с від 12.09.19, суд зазначає наступне:

В наказі зазначено, що одночасно з призначенням на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції, позивач звільняється з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності.

Судом у даній справі встановлено, що станом на 12.09.19 позивач не працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, оскільки був звільнений з неї 27.07.18 наказом №200 о/с, і в поновленні на цій посаді йому було відмовлено судом.

Фактично з дати прийняття постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №1440/2317/18 – 13.08.19 по дату прийняття відповідачем наказу №368 о/с – 12.09.19, позивач взагалі не перебував ні на якій посаді.

Посилання відповідача на те, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.19 зазначено таке формулювання про звільнення позивача з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, суд вважає хибним, оскільки у вказаній постанові зазначалось формулювання з наказу №200 о/с від 27.07.18, який цією постановою скасовувався.

Отже, суд вважає, що наказ №368 о/с від 12.09.19 в частині «звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, з 09 вересня 2019 року.» підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що оцінка правомірності дій відповідача при прийнятті наказу №368 о/с в частині призначення позивача на посаду, буде надаватися судом в контексті приписів статті 65 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02.07.15 (далі Закон №580-VIII).

Як вже було вище встановлено судом, станом на 12.09.19, позивач взагалі не перебував ні на якій посаді, тому суд взагалі не бере до уваги доводи сторін щодо можливості проходження, в тому числі і за медичними показниками, позивачем служби на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності. Суд ще раз наголошує, що наказом №368 о/с від 12.09.19 позивача не могло бути звільнено з вказаної посади, оскільки фактично він був звільнений з неї наказом №200 о/с від 27.07.18 і постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.19 по справі №1440/2317/18 на неї не поновлювався.

Аналізуючи наказ №368 о/с від 12.09.19 суд зазначає, що відповідач посилається на п.2 ч.1 ст.65 Закону №580-VIII – переміщення поліцейського на рівнозначну посаду. При цьому вказаний п.2 містить сім підпунктів:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);

за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

На жодний з цих підпунктів відповідач у наказі не посилається, не зважаючи на те, що вони містять абсолютно різні підстави для здійснення переведення і характер подальшого проходження служби.

Крім того, у вказаному наказі зазначено посилання на ч.8 ст.65 Закону №580-VIII – переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення, при цьому у відзиві на позов відповідач зазначає, що наказ було винесено на виконання рішення суду, а саме постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.19 справі №1440/2317/18.

Суд погоджується з відповідачем, що він був зобов`язаний відреагувати на вказане рішення суду та визначитись з подальшим проходженням позивачем служби в поліції, але він мав це зробити з урахуванням підстав визначених п.2 ч.1 ст.65 Закону №580-VIII, з зазначенням конкретного підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови по справі №1440/2317/18 позивач рапортом від 14.08.19 звернувся до начальника ГУ НП в Миколаївській області та рапортом від 09.09.19 до начальника УКЗ ГУНП в Миколаївській області, суть яких зводилась допустити його до виконання обов`язків на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності. Рапорти були надані відповідачу до прийняття ним наказу №368 о/с від 12.09.19.

Суд вважає, що звернення позивача до відповідача з вказаними рапортами чітко узгоджується з приписами п.п.2 п.2 ч.1 ст.65 Закону №580-VIII – переміщення поліцейського на рівнозначну посаду за ініціативою поліцейського.

Суд зазначає, що оскільки рапорти були надані відповідачу до 12.09.19 він повинен був врахувати їх при прийнятті наказу №368 о/с від 12.09.19.

Отже, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відсутність у наказі №368 о/с від 12.09.19. чіткого посилання на відповідну норму, що є підставою для переміщення поліцейського на рівнозначну посаду, а також не врахування відповідачем рапортів позивача є порушення прав особи, що до проходження служби в поліції, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню і в частині «призначити: майора поліції ОСОБА_2 Олега ОСОБА_3 (№0070548), старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції з посадовим окладом 2500 грн.»

Що стосується поновлення позивача на посаді та стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, суд зазначає наступне:

Як вже було встановлено судом, наказ №368 о/с від 12.09.19 фактично не звільняв позивача з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, а тому скасування наказу не може бути підставою для поновлення позивача на вказаній посаді та відповідно не може бути підставою для стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12 вересня 2019 року №368 о/с, в частині щодо призначення майора поліції ОСОБА_1 (№0070548), старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції з посадовим окладом 2500 гривень звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності, з 09 вересня 2019 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар