Ухвала суду № 88059113, 04.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

04 березня 2020 рокуСправа № 280/1368/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт» до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №173119 від 10.12.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати Акт №173763 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перервезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2019, Акт №039511 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.11.2019 та розрахунок №039511 від 06.11.2019 на суму 44,00 євро, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 06.11.2019 №039511, складених Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог, виходячи з наступного.

З позовної заяви судом встановлено, що предметом судового оскарження в даній справі, серед іншого є Акти перевірки та розрахунок плати за проїзд великовагового та великогабаритного транспортного засобу на суму 44,00 Євро.

При цьому, позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує на безпідставність висновків співробітників Управління Укртрансбезпеки викладених в акті перевірки щодо порушення вимог законодавства України в частині перевищення вагових обмежень.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі – Порядок №1567), у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку (пункт 24 Порядку №1567).

Згідно пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Отже, суд зазначає, що акт перевірки є за своєю правовою природою документом, який складається посадовими особами органу контролю, що проводили перевірку та фіксує факт її проведення та результати.

В свою чергу, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт перевірки (ревізії) не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду, яка серед іншого викладена в постанові від 31.08.2018 у справі №826/11213/15.

Щодо оскарження розрахунку плати за проїзд великовагового та великогабаритного транспортного засобу на суму 44,00 Євро, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

За змістом частини п`ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, суд зазначає, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд зауважує, що аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18, а також постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №803/870/16.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування Акту №173763 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перервезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2019, Акту №039511 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.11.2019 та розрахунку №039511 від 06.11.2019 на суму 44,00 євро, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 06.11.2019 №039511, складених Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 21, 170, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/1368/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт» до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування Акту №173763 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перервезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2019, Акту №039511 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.11.2019 та розрахунку №039511 від 06.11.2019 на суму 44,00 євро, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 06.11.2019 №039511, складених Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Копію ухвали надіслати на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя І.В. Новікова