Рішення № 88059078, 05.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1612/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Дисциплінарна комісія приватних виконавців – представник – не з`явився;

відповідач – Міністерство юстиції України – представник – Андращук Діана Степанівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) та Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд: "1. Визнати протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24.06.2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки; 2. Визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців; 3. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви представника приватного виконавця Риженка О.С. про відвід секретарю Комісії ОСОБА_2 за відсутності інших присутніх учасників засідання; 4. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду справи та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців за відсутності інших присутніх учасників засідання; 5. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду подання та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців; 6. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з ОСОБА_1 12.08.2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка; 7. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви ОСОБА_3 від 12.08.2019 року № 11 за відсутності інших присутніх учасників; 8. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині про розгляд подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відсутності приватного виконавця; 9. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; 10. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати Наказ Міністерства юстиції України 3238/5 від 23.10.2019 року про припинення діяльності приватного виконавця Крегула І.І ОСОБА_5 ; 11. Судові витрати по справі покласти на Міністерство юстиції України".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було постановлено витребувати адміністративну справу № 260/1127/19.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 січня 2020 року – закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 лютого 2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у відповідності до статті 223 КАС України, було відкладено розгляд справи на 28 лютого 2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у відповідності до статті 223 КАС України, було оголошено перерву до 05 березня 2020 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував, зокрема тим, що дії з проведення планової перевірки приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегул Івана Івановича,зокрема, щодо складання акта від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки є протиправними. Також позивач зазначає, як підстави позову, порушення, які були вчинені Дисциплінарною комісією приватних виконавців під час ухвалення рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 12 серпня 2019 року.

У відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях представник Міністерства юстиції України вказав на відповідність дій та рішень, що оскаржуються позивачем, Конституції України та законодавству України. Також представником відповідача у додаткових письмових поясненнях зазначено, що ряд обставин, на які посилається позивач, уже були встановлені Закарпатським окружним адміністративним судом у рішенні від 20 вересня 2019 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/1127/19 за позовом приватного виконавця виконавчою округу Закарпатської області ОСОБА_6 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, зокрема щодо наявності у позивача складу дисциплінарного проступку. Вказане рішення Восьмим апеляційним адміністративним судом постановою від 16 грудня 2019 року залишено в силі. Представник Міністерства юстиції України просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його позову.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в ньому.

Представник відповідача – Міністерства юстиції України – у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов та у додаткових письмових поясненнях.

Відповідач - Дисциплінарна комісія приватних виконавців – не забезпечив явку свого представника у судове засідання та не повідомив суд про причини неявки такого, хоча судом вживалися заходи щодо виклику вказаного відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв`язку, про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на адресу Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання була повідомлена про судові засідання призначені на 28 лютого 2020 року та 05 березня 2020 року, про що свідчить підпис про отримання поштового відправлення, на вказаних повідомленнях (Т. 2 а.с.а.с. 152, 195).

Крім того, судом вживалися заходи направлення Дисциплінарній комісії приватних виконавців повістки про виклик шляхом надсилання на електронну адресу останніх зазначену у позовній заяві (Т. 2 а.с.а.с. 139-141, 166, 167).

Таким чином, Дисциплінарна комісія приватних виконавців про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України їх неявка, зокрема, представника Дисциплінарної комісії приватних виконавців, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 19 грудня 2018 року директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О. Воробйовим затверджено Графік проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік (Т. 1 а.с. 229). Відповідно до цього графіка та на підставі наказу Міністерства юстиції України від 15 лютого 2019 року за № 491/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 " – планова перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області (далі по тексту – позивача) була призначена у період з 11 березня 2019 року по 15 березня 2019 року включно (Т. 1 а.с.а.с. 31, 32).

12 березня 2019 року членами робочої групи було складено акт про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки.

У відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року за № 1967/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 ", перенесено строки проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця, встановлені наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2019 № 497/7, та визначено проведення такої перевірки у період з 24 червня 2019 року по 27 червня 2019 року (Т. 1 а.с.а.с. 47-52).

Цим же наказом було утворено робочу групу з проведення планової перевірки діяльності позивача у складу згідно з додатком.

У відповідності з додатком до наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року за № 1967/7 (Т. 1 а.с. 56), робоча група з проведення планової перевірки діяльності позивача була створена у наступному складі: Мазур Ірина Миколаївна голова робочої групи, ОСОБА_7 член робочої групи, ОСОБА_8 член робочої групи.

24 червня 2019 року членами робочої групи було складено акт про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки. Акт підписано лише головою робочої групи ОСОБА_9 та членом робочої групи К. ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 . 1 а.с.а.с. 53-55).

Зокрема, в акті було зазначено, що 24 червня 2019 року робочою групою здійснено вихід за адресою офісу приватного виконавця, та встановлено, що приватний виконавець Крегул Іван Іванович не перебуває в офісі, на дзвінки за телефонними номерами, вказаними у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, не відповідає. ОСОБА_1 у період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 30 хв. до офісу не з`явився. Також у вказаному акті робоча група зафіксувала, що двері офісу позивача були відчинені і працює охоронна сигналізація. В подальшому прибула слідчо-оперативна група, внаслідок чого офіс приватного виконавця Крегула ОСОБА_12 опечатано.

У відповідності до статті 12 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII (далі по тексту – Закон України № 1403-VIII) (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

У відповідності до статті 34 частини 1 Закону України № 1403-VIII, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

На виконання вказаних положень наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року за № 3284/5 (далі по тесту – Порядок № 3284/5) (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) був затверджений Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців.

У відповідності до пункту 3 Порядку № 3284/5, планова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України. Наказ про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця має містити строк проведення перевірки, склад робочої групи з проведення планової перевірки.

Таким чином, відповідна перевірка діяльності приватного виконавця здійснюється робочою групою у складі, що затверджений відповідним наказом.

У відповідності до пункту 11 Порядку № 3284/5, ухиленнями приватного виконавця від проведення планової перевірки вважаються, зокрема, відсутність приватного виконавця в офісі у визначений строк проведення планової перевірки.

У відповідності до пункту 10 Порядку № 3284/5, у разі ухилення приватного виконавця від планової перевірки складається акт про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки, в якому зазначаються обставини, визначені пунктом 11 цього розділу. Акт про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки складається у двох примірниках, які підписують всі члени робочої групи з проведення перевірки. У разі складання акта про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки перевірка вважається закінченою.

Під час розгляду даної справи по суті, судом було встановлено, що акт від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки був підписаний не всіма членами робочої групи, як цього вимагає Порядок № 3284/5 (пункту 10), а саме – член робочої групи з проведення планової перевірки діяльності позивача, який увійшов до цієї групи на підставі наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року за № 1967/7, ОСОБА_8 взагалі не приймав участі у роботі групи з проведення планової перевірки діяльності позивача, а відтак й не підписував акт від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки.

Під час розгляду справи по суті було встановлено, що член робочої групи з проведення планової перевірки діяльності позивача – ОСОБА_8 – у період з 22 червня 2019 року по 25 червня 2019 року знаходився у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЖ № 722682 (Т. 2 а.с. 128).

Суду не було надано доказів, які б свідчили про зміни у складі визначеної робочої групи для проведення планової перевірки діяльності позивача.

У відповідності до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 частини 2 пункту 1 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, робоча група з проведення планової перевірки діяльності позивача діяла не у складі, що був визначений для такої перевірки, а відтак у такої були відсутні повноваження, що визначені, зокрема, Порядком № 3284/5, у зв`язку з цим діяльність такої групи не може вважатися правомірною.

Зазначені норми сформульовані таким чином, що робоча група з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця є повноважною, лише у складі (повному), що визначений наказом Міністерства Юстиції України про призначення планової перевірки діяльності приватного виконавця.

У зв`язку із вище викладеним судом резюмується, що дії членів робочої групи з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця Крегула І.І. від проведення перевірки не відповідають критеріям, зазначеним у статті 2 КАС України, зокрема у частині 2 пункті 1 цієї статті, а відтак є протиправними.

У відповідності до пункту 12 Порядку № 3284/5, акт про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки є підставою для внесення структурним підрозділом Міністерства подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

На адресу Дисциплінарної комісії приватних виконавців було скероване Подання Міністерства юстиції України від 22 липня 2019 року за № 1059/20.5.1/32-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. (посвідчення від 11 липня 2017 року № 0094) (Т. 1 а.с.а.с. 58-63) (далі по тексту – Подання).

Зазначене Подання було отримане та зареєстроване у Дисциплінарній комісії приватних виконавців 24 липня 2019 року за № 25455-33-19.

У поданні зазначалося, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року за № 1967/7 була призначена планова перевірка діяльності позивача. Період такої перевірки встановлений з 24 червня 2019 року по 27 червня 2019 року. За результатами такої перевірки складено акт від 24 червня 2019 року про ухилення позивача від проведення планової перевірки.

Порядок утворення, статус, завдання, функції та порядок діяльності Дисциплінарної комісії приватних виконавців визначаються Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року за № 3791/5 (далі по тексту – Положення № 3791/5) (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

У відповідності до статті 39 частини 1Закону України № 1403-VIII та пункту 1 Положення № 3791/5, Дисциплінарної комісії приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 2 Положення № 3791/5, у своїй діяльності Дисциплінарна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту.

Відповідно до пункту 3 Положення № 3791/5, основними завданнями Дисциплінарної комісії є розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 12 абзацу 3 Положення № 3791/5, секретар Дисциплінарної комісії не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання повідомляє членів Дисциплінарної комісії та осіб, що беруть участь у засіданні, про дату і час його проведення.

У відповідності до пункту 25 абзацу 2 Положення № 3791/5, дисциплінарна комісія зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця, стосовно якого Мін`юстом внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання.

Відповідно до пункту 25 абзаців 4 та 5 Положення № 3791/5, у разі неявки приватного виконавця на засідання Дисциплінарної комісії головуючий виносить на обговорення Дисциплінарної комісії пропозицію щодо можливості розгляду питання за відсутності приватного виконавця. Розгляд подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності може бути відкладено у разі неявки приватного виконавця з поважних причин.

Відповідно до статті 40 частини 3 пункту 1 Закону України № 1403-VIII, Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, зокрема, зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

02 серпня 2019 року секретарем Дисциплінарної комісії приватних виконавців на адресу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегул Івана Івановича було направлено запрошення прибути 12 серпня 2019 року о 12 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців у зв`язку з розглядом подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності (Т. 1 а.с.а.с. 64, 194).

Конверт з поштовим відправленням Дисциплінарної комісії отримано приватним виконавцем 07 серпня 2019 року у поштовому відділенні (Т, 1 а.с. 197). Відповідно до пункту 8 розділу II Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції України 07 червня 2017 року № 1829/5, зареєстровані в установленому цими Правилами документи розглядаються керівником органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після дня їх надходження. Зазначений лист (запрошення) зареєстровано позивачем 08 серпня 2019 року за вхідним № 3547 (Т. 1 а.с. 64).

Поштове відправлення надіслано секретарем Дисциплінарної комісії рекомендованим поштовим відправленням. Судом не здобуто доказів, які б свідчили про надіслання на електронну адресу позивача повідомлення (запрошення) від Дисциплінарної комісії приватних виконавців прибути 12 серпня 2019 року о 12 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців у зв`язку з розглядом подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 25 абзацу 3 Положення № 3791/5 (в редакції станом на час повідомлення позивача) приватний виконавець, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

До пункту 25 абзацу 3 Положення № 3791/5 було внесено зміни згідно з Наказом Міністерства юстиції України № 1922/5 від 21 червня 2019 року, а саме слова "рекомендованим листом з повідомленням про вручення" замінено словами "рекомендованим поштовим відправленням".

Дані зміни набули чинності лише 09 серпня 2019 року після публікації в Офіційному віснику України 2019, № 60, ст. 2116, код акта 95385/2019, а отже станом на 02 серпня 2019 року у секретаря Дисциплінарної комісії приватних виконавців був обов`язок надсилати повідомлення приватному виконавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Різниця між рекомендованим листом з повідомленням про вручення та рекомендованим поштовим відправленням полягає в тому, що у разі направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення відправник отримує підтвердження про отримання адресатом листа із зазначенням дати такого отримання.

Як зазначалося вище, у Дисциплінарної комісії приватних виконавців існує обов`язок повідомити приватного виконавця, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено під час судового розгляду секретарем Дисциплінарної комісії приватних виконавців відповідне повідомлення було лише направлено на адресу позивача 02 серпня 2019 року. Необхідно зазначити, що поняття "Повідомлення" означає, що приватний виконавець, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен бути вже обізнаний за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії. Тобто обов`язок, зокрема, Дисциплінарної комісії приватних виконавців не направити відповідне повідомлення у строк за 10 днів до відповідного засідання комісії, а вжити передбачених заходів у відповідності до який такий приватний виконавець буде повідомлений про засідання комісії не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії.

Таким чином судом резюмується, що граничний термін обізнаності позивача про проведення засідання Дисциплінарної комісії (12 серпня 2019 року) повинен був би становити 01 серпня 2019 року. Фактично позивачем отримане відповідне повідомлення 07 серпня 20189 року (Т. 1 а.с. 64), тобто за 4 дні до проведення засідання Дисциплінарної комісії. Тобто позивач був повідомлений про засідання комісії за 4 дні до проведення засідання Дисциплінарної комісії.

У відповідності до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 частини 2 пункту 1 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У зв`язку із вище викладеним судом резюмується, що дії Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України від 22 липня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 12 серпня 2019 року є такими, що не відповідають критеріям, зазначеним у статті 2 КАС України, зокрема у частині 2 пункті 1 цієї статті, а відтак є протиправними.

Під час засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 12 серпня 2019 року представником позивача Риженко О.С., крім інших, було озвучено клопотання щодо відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду, а також клопотання про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І ОСОБА_13 у зв`язку з викликом ОСОБА_1 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка (Т. 1 а.с.а.с. 66-89).

Крім того, під час судового розгляду було встановлено (оглянуто диск з відеозаписом засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року), що під час засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року представником позивача Риженко О.С. надано комісії повістку про виклик приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. на 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка. Головуючий на засіданні комісії звернув увагу, що така повістка про виклик не містить засобів комунікацій.

Вищезазначені клопотання представника позивача ОСОБА_3 . Дисциплінарною комісією приватних виконавців були відхилені.

Однак необхідно зазначити, що розглядаючи 10 травня 2019 року подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з ухиленням приватного виконавця від проведення планової перевірки 12 березня 2019 року – Дисциплінарною комісією приватних виконавців за аналогічних підстав (виклик позивача у якості свідка у кримінальному провадженні) було ухвалене рішення, яким задоволено заяву позивача та відкладено розгляд подання (Т. 1 а.с.а.с 41-46).

Надаючи правову оцінку діям Дисциплінарної комісії приватних виконавців з приводу розгляду зазначених вище клопотань про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України необхідно вказати таке.

Відповідно до пункту 25 абзацу 5 Положення № 3791/5, розгляд подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності може бути відкладено у разі неявки приватного виконавця з поважних причин.

Тобто, необхідною умовою відкладення розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є наявність поважних на те причин.

Суд вважає, що такі поважні причини на час розгляду подання були. Як зазначалося вище, Дисциплінарна комісія приватних виконавців не виконала свій обов`язок щодо повідомлення позивача, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії, що в свою чергу повинно було бути розцінено комісією як порушення права позивача приймати участь у процесі розгляду подання, а відтак наслідком такого порушення є відкладення розгляду подання.

Також у розпорядженні Дисциплінарної комісії приватних виконавців була наявна повістка про виклик приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. на 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка.

У відповідності до статті 66 частини 2 КПК України, свідок зобов`язаний, зокрема, прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. Таким чином, у позивача був законодавчо встановлений обов`язок з`явитися на допит до слідчого, що в свою чергу також свідчить про наявність поважної причини для відкладення розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

У відповідності до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 частини 2 пункту 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У зв`язку із вище викладеним судом резюмується, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців: щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду, а також щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. у зв`язку з викликом ОСОБА_1 . 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка, є такими, що не відповідають критеріям зазначеним у статті 2 КАС України, зокрема у частині 2 пункті 9 цієї статті, а відтак є протиправними.

Вирішуючи питання щодо: визнання протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, а також щодо визнання протиправним та скасувати Наказу Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця Крегула І.І. суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 41 частин 1, 2, 5 Закону України № 1403-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця. Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України. Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

У відповідності до пунктів 29 та 30 Положення № 3791/5, рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін`юсту. Дата видачі наказу Мін`юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Мін`юсту, може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законодавством.

Як зазначалося вище, у відповідності до пункту 2 Положення № 3791/5, у своїй діяльності Дисциплінарна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту.

Як було встановлено судом, про що зазначено вище у рішенні суду, під час розгляду подання Міністерства юстиції України робоча група з проведення планової перевірки діяльності позивача діяла протиправно, оскільки діяла не у складі, що був визначений відповідним наказом Міністерства юстиції України, а відтак визнано протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки.

Акт перевірки, не підписаний хоча б однією із посадових осіб контролюючого органу, є нечинним і на його підставі не можуть прийматися будь-які рішення.

Таку ж позицію було висловлено й Верховним Судом у постанові від 03 грудня 2019 року, що ухвалена у справі № 1440/1965/18.

Також судом було встановлено процедурні порушення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, а саме було встановлене протиправність дій щодо повідомлення позивача в порушення строків зазначених у Положенні № 3791/5, а також, у тому числі й у зв`язку з цим, права позивача на участь у процесі прийняття рішення щодо позивача.

Як наслідок встановлених судом зазначених вище порушень, зокрема, акт від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки з викладеними у ньому висновками є протиправним, а відтак не породжує правових наслідків, є доказом таким, що здобутий з порушенням закону (не на підставі закону), й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі будь-які, не можуть бути визнані правомірними.

Також необхідно вказати, що у зв`язку з порушенням права позивача приймати участь у процесі прийняття рішення щодо нього – прийняті рішення будь-якого характеру, не можуть вважатися такими, які прийняті у відповідності до Конституції України.

Зазначений правовий підхід відповідає закріпленому у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Відповідно до статті 6 частини 2 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, необхідність застосування судами при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, а також та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.

У відповідності до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позову у частині інших позовних вимог, суд виходить з того, що такі вимоги не спрямовані на захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із статтею 76 частинами 1, 2 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись 139, 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) та Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки.

Визнати протиправними дії Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України від 22 липня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 12 серпня 2019 року.

Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду.

Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. у зв`язку з викликом Крегула І.І. 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула Івана Івановича дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця Крегула І.І..

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 05 березня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 06 березня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко