Рішення № 88058903, 20.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12334/19

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - Трофімова А.В.,

представника відповідача - Федосюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: в.о. начальника Головногоу управління Держгеокадастру у Житомирській області Мельниченко Максим Анатолійович про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: в.о.начальника Головногоу управління Держгеокадастру у Житомирській області Мельниченко Максим Анатолійович у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати пункти 3,4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 873-к від 05.12.2019 про порушення дисциплінарного провадження стосовно мене та відсторонення мене від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що винесенню оскаржуваного наказу передувало порушення дисциплінарного провадження, підставою для якого є протокол виробничої наради з керівниками головний управлінь Держгеокадастру від 11.11.2019 та скарга директора філії Чернишова І. В. № 335 від 22.11.2019. Позивач вказує, що у скарзі директора філії Чернишова І.В. № 335 від 22.11.2019 відсутній виклад обставин з посиланням на документи або інші фактичні відомості необхідні для встановлення будь-яких фактичних обставин. Також, позивач посилається на відсутність у наказі про порушення дисциплінарного провадження викладу конкретних фактів у перелічених в наказі документах, підтверджених документально, виключає існування ознак дисциплінарного порушення які необхідні для порушення дисциплінарного провадження.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказано, що при винесенні оскаржуваних наказів було дотримано усіх норм визначених Законом України "Про державну службу" та встановленої ним процедури.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 11.11.2019 відбулась виробнича нарада ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру яка відбулась за участі керівників обласних управлінь, де розглядалось 9 питань, а саме: проведення зустрічі з представниками Ради ветеранів України, взяття під особистий контроль питання прискорення передачі у повному обсязі вихідних даних про проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, прискорення роботи щодо затвердження технічних документацій із землеустрою, вжиття заходів для збільшення земельних торгів на земельні ділянки, надання інформації про земельні ділянки, актуалізацію відомостей про земельні ділянки, відомості про передані в оренду земельні ділянки, забезпечення реєстрації документів інспекторського реагування в системі електронного документообігу, розібратися у ситуації щодо порушення законодавства про доступ до публічної інформації при розгляді запитів учасників АТО.

Крім того, до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшла скарга директора Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 22.11.2019 №335 у якій зазначено, що керівник міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Петренко О.А, при підготовці вихідних даних для проведення робіт з інвентаризації земель с/г призначення Житомирського району, допустила помилки в довідках з державної статистичної звітності та викопіюваннях. Після нашого повторного звернення довідки були перероблені але зазначена посадова особа знову не вказала цільове призначення земель, таким чином затягнувши процес виконання робіт по Житомирському районі.

Враховуючи результати виробничої наради та скаргу директора Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області 05.12.2019 було винесено наказ №873-к, п.3 якого вирішено порушити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 . Пунктом 4 цього ж наказу було відсторонено Петренко О.А. від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Вважаючи зазначений наказ протиправним позивач звернулась до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 68 Закону № 889-VIII, дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частиною другою статті 68 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Положеннями частин першої та другої статті 69 Закону №889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Приписами частин дев`ятої-одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 71 Закону №889-VIII, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Тобто, зі змісту вказаних норм вбачається, що недотримання державним службовцем службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням.

Разом з тим, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, гарантоване статті 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються розгляду питання правомірності наказу відповідача про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 та відсторонення її від посади на час такого провадження.

Слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Необхідно також зазначити що у суду існує обов`язок, під час вирішення спору, пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Водночас, винесення наказів про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від посади на час дисциплінарного провадження - це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими розпочинається дисциплінарне провадження, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Водночас, на слід зазначити, що розгляд питання правомірності винесення наказу про порушення дисциплінарного провадження в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого дисциплінарного провадження та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у адміністративній справі № 815/622/17, та від 12.02.2020 у адміністративній справі №160/7402/18.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами статті 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) третя особа: в. о. начальника Головногоу управління Держгеокадастру у Житомирській області Мельниченко Максим Анатолійович (вул. Довженка, 45, м.Житомир,10002, РНОКПП невідомий) про визнання протиправним та скасування пункту наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 05 березня 2020 року