Рішення № 88058699, 06.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа№200/171/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 15 682,19 грн.

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг в розмірі 15 682,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати у розмірі 15 682,19 грн.,який виник з причини несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань та донарахованих штрафних санкцій.У зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, було сформовано податкову вимогу №84 від 26.07.2012, яка була відправлена поштою та отримана відповідачем. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась, однак вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу.

Ухвалою від 10 січня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Судом, ухвалу про відкриття провадження направлено відповідачу на адресу зазначену в позові, яка повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення і з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа підприємець з 30.10.2014 року, про що міститься запис в ЄДР №22390000000004572, перебуває на обліку Волновасько-мангушського управління, Волноваської ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області.

23 липня 2007 року між Володимирівською міською радою та відповідачем було укладено договір оренди землі за умовами якого, передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка для обслуговування кафетерію, який належить орендарю (відповідачу) на праві власності.

Як підтверджено матеріалами справи, за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 15 682,19 грн., що утворилась в результаті несплати орендної плати з фізичних осіб у сумі 14 412,05 грн. за податковими деклараціями №1700006817 від 10.02.2017 року, №4742 від 06.02.2018 року та штрафні санкції у сумі 1270,14 грн., згідно податкових повідомлень-рішень №0117864811 від 08.07.2019 року в сумі 1205,93 грн., №0117874811 від 08.07.2019 року в сумі 64,21 грн., прийнятих на підстав акту камеральної перевірки від 17.05.2019 від 2535/05-99-48-11/ НОМЕР_1 .

Матеріали справи не містять доказів оскарження податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 39.14 ст. 39 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.72., п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок — обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. (14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу п.288.7 ст. 288 ПКУ).

У відповідності до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п 287.2. с.287 Податкового кодексу України, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7 ст. 288 ПК України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2. ст. 286 ПК України).

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4. ст. 286 ПК України).

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4. ст. 286 ПК України).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п.286.5 ст. 286 ПК України).

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п.287.2 ст. 287 ПК України).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПК України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст. 126 ПК України).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Вказані вище суми податкового зобов`язання не були сплачені позивачем у строк визначений Податковим кодексом України і тому згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України суми податкового зобов`язання визначені контролюючим органом набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1. ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою узгодженого зобов`язання позивач прийняв податкову вимогу форми “Ф” від 26.07.2012 №84 на суму земельного податку у розмір 285,10 грн., що була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку сторонами до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу у сумі 15 682,19 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) в сумі 15682 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 19 копійок на н/р(IBAN): UA798999980000033211815005182, ЄДРПОУ: 37980308, отримувач: Волноваське УК/смт.Володимирівка/18010900, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: *; 140; НОМЕР_1 ; сплата заборгованості з орендної плати з фізичних осіб).

Повний текст судового рішення прийнятий в письмовому провадженні 06 березня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко