Рішення № 88058658, 05.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 р. Справа№200/1330/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Військової частини А2120, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2020 року №60703409, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі – відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Військової частини А2120, про:

- скасування постанови старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дмитренко Анастасії Павлівни від 29.01.2020 року про закінчення виконавчого провадження №60703409 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №200/4365/19-а;

- надання старшому державному виконавцю Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дмитренко Анастасії Павлівні роз`яснення щодо суми індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2016 року по 01.03.2018 року, яка належить до стягнення в рамках виконавчого провадження №60703409.

18 лютого 2020 року позивачем надана уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дмитренко Анастасії Павлівни від 29.01.2020 року про закінчення виконавчого провадження №60703409 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №200/4365/19-а (в подальшому – Спірна постанова).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача дії відповідача із закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4365/19-а від 25.07.2019 року та виконавчого листа в частині зобов`язання військової частини А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018, є незаконними, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня довідка-розрахунок індексації грошового забезпечення, а суму 18897,79 грн. виплачено в рамках двох виконавчих проваджень, а саме: № 60703409 та № 60703867, що є не достатньою, тому Спірна постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки рішення суду не виконано, а тому відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень з приводу заявленого адміністративного позову не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25 липня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 200/4365/19-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А2120 про внесення змін до наказу, стягнення коштів задоволено частково, визнано протиправними дії військової частини А2120 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 рік, зобов`язано військову частину А2120 Збройних Сил України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 рік, визнано протиправними дії військової частини А2120 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, зобов`язано військову частину А2120 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, визнано протиправною бездіяльність військової частини А2120 Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018 та зобов`язано військову частину А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018 (а.с. 4-9).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 200/4365/19-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року по справі №200/4365/19-а задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року по справі №200/4365/19-а скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А2120 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.09.2018 року по дату повного розрахунку або на час ухвалення рішення суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А2120 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.09.2018 року по дату повного розрахунку або на час ухвалення рішення суду задоволено частково, зобов`язано Військову частину А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 08.09.2018р. по дату прийняття судом рішення 25.07.2019р., в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року по справі №200/4365/19-а залишено без змін (а.с.39-42).

21 листопада 2019 року у наведеній адміністративній справі видані виконавчі листи, у відповідності до яких: зобов`язано військову частину А2120 Збройних Сил України (КОД ЄДРПОУ 26614998), виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 рік, зобов`язано військову частину А2120 Збройних Сил України (КОД ЄДРПОУ 26614998) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік та зобов`язано військову частину А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018.

26.11.2019 року постановою відповідача відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа №200/4365/19-а, виданий 21.11.2019 про зобов`язання військову частину А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018 (ВП № 60703409) (а.с. 10).

Постановою відповідача від 29.01.2020 року закінчено виконавче провадження № 60703409 з підстав виконання рішення суду згідно листа Військової частини А2020 вих №134 від 17.01.2020 року ОСОБА_1 17.01.2020 року нараховано та виплачено грошову компенсацію за індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018 (а.с. 11-12).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для висновку щодо виконання виконавчого листа від 21.11.2019 року у справі №200/4365/19-а виступили: лист Військової частини А2120 від 17.01.2020 року № 134 в якому зазначено, що нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018 та платіжне доручення №108 від 16.01.2020 року (а.с. 12, 16).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Позивач вважає дії відповідача щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження передчасними, оскільки державний виконавець не отримав від Військової частини А2120 розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 01.03.2018, а сума, яка була виплачена Військовою частиною А2120 в рамках виконання рішення суду у справі №200/4365/19-а, є недостатньою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вищезазначеного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону 1404).

Водночас, на підставі ч. 1,3,5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту отримання відповідної заяви стягувача (ч. 1 ст. 26 Закону 1404) та закінчується, в тому числі, фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9, ч. 1 ст. 39 Закону 1404).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Як вбачається з матеріалів справи, листом Військової частини А2120 від 17.01.2020 року №134 боржник повідомив відповідача про виконання рішення суду згідно виконавчому документу, а отже наведений виконавчий документ можливо вважати виконаним на день прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2020 року.

Таким чином, відповідачем фактично та у повному обсязі виконано судове рішення, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 року по 01.03.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №108 від 16.01.2020 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, відповідачем правомірно винесено спірну постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2020 року в рамках виконавчого провадження ВП №60703409.

Щодо посилань відповідача на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня довідка-розрахунок індексації грошового забезпечення, та виплачена сума є недостатньою, оскільки виплачена в рамках двох виконавчих проваджень, суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» на держаного виконавця під час виконання виконавчого документа зобов`язального характеру, яке здійснюється з урахуванням ст. 63 Закону № 1404 не покладено обов`язок з`ясування та встановлення правильності (повноти) здійснення відповідного розрахунку, щодо виплати будь-яких грошових коштів. Крім того, у виконавчому документі не зазначено конкретної суми, яка підлягала виплаті в рамках виконавчого провадження № 60703409.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, враховуючи відсутність протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Військової частини А2120, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2020 року №60703409 – відмовити повністю.

Судове рішення складено і підписано 05 березня 2020 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Чучко