Рішення № 88058615, 25.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Справа № 160/10820/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В., за участі секретаря судового засідання Федуркіної А.В., представника позивача представника відповідача третя особа Савченка І.В., Биваліна О.В., не зявився (повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20298303) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, у якому позивач просить:

- визнати протиправним, скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи від 03.10.2019 року №27/ДПВ-19 та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області повторно розглянути скаргу стосовно адвоката ОСОБА_2 з урахуванням обставин встановлених судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 подана скарга до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

Пзивач вважає, що відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката Бразалук Олексія Олексійовича, КДКА Дніпропетровської області у своєму рішенні від 03.10.2019 року №27/ДПВ-19 порушила право позивача на об`єктивний розгляд його скарги щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, оскільки ним була подана скарга та докази до неї, але вони не були розглянуті дисциплінарною палатою належним чином, обмежившись формальним підходом до розгляду скарги, внаслідок чого було зроблено хибні висновки по суті скарги.

Зазначає, що кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області було невірно оцінені обставини викладені в скарзі, а саме: повноваження адвоката Бразалук О.О. регулювались умовами договорів №01 від 13.05.2008 року та 01/п від 04.12.2008 року, що були укладені в інтересах позивача та інтересах його брата від імені їх матері ОСОБА_3 .

Адвокат ОСОБА_2 порушив умови договору стосовно того, що “адвокат погоджується повідомляти Кліенту про всі важливі дії в развитку справи та в разі необхідності консультуватися з Кліентом”.

Крім того, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 , в якій він просив суд виправдати позивача, суперечить правовій позиції позивача, яка полягає в направленні справи на додаткове розслідування.

Крім того, вказує, що згідно з поясненнями ОСОБА_2 , яке було відібрано від нього при розгляді скарги, прийняті КДКА та відображені в рішенні, ОСОБА_2 узгоджував подачу апеляції зі ОСОБА_4 , то він не мав права цього робити, бо ОСОБА_4 не є його підзахисною.

Тому, ОСОБА_1 вважає, що перевірка відомостей за його скаргою проведена КДКА неналежним чином, матеріали перевірки є не об`єктивними, а висновки не обгрунтованими та хибними.

На думку позивача, оскаржене рішення є протиправним, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/10820/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження суддею Ніколайчук С.В. одноособово з призначенням підготовчого засідання на на 03 грудня 2019 року о 11:30 год.

В подальшому розгляд справи перенесено на 12.12.2019 р., 19.12.2019 р.

19 грудня 2019 року здійснено допит свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 16 січня 2020 року об 13 год. 00 хв.

Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до участі у справі № 160/10820/19.

В подальшому розгляд справи перенесено на 28.01.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/10820/19 та розпочато розгляд справи по суті, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 25.02.2020 року.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року на адресу суду від відповідача 19 грудня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що дисциплінарна палата, дослідивши матеріали перевірки відомостей, викладених в заяві ОСОБА_1 , дійшла обгрунтованого висновку про те, що дії адвоката ОСОБА_2 не містять ознак дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є правомірним.

У задоволенні позову відповідач просив відмовити в повному обсязі.

Третьою особою надано письмові пояснення щодо позову, у яких зазначено, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про відмову ОСОБА_1 в порущшенні дисципланврної справи від 03.10.2019 року № 27/ДПВ-19 законне та не підлягає скасуванню.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

В судовому засідання за клопотанням представника позивача судом було допитано в якості свідка матір ОСОБА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не зявилася, заявивши клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 05.09.2019 року подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

03.10.2019 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області винесено рішення №27/ДПВ-19, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Позивач не погоджується із рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №27/ДПВ-19 від 03.10.2019, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 5076-VI, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Частиною 1 статті 33 Закону № 5076-VI, передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині другій цієї ж статті, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначено у статті 38 Закону № 5076-VI.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абзац перший частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (абзац п`ятий частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).

Частиною 1 статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є колегіальним рішенням, яке приймається більшістю голосів членів палати, що беруть участь у її засіданні та ґрунтується на власній суб`єктивній оцінці кожним таким членом обставин, викладених в заяві (скарзі) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, наданих на розгляд дисциплінарної палати.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи документів, в серпні 2019 року на адресу дисциплінарної палати КДКА ДО надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій вказано, що 17.07.2019 року працівниками поліції його було затримано на підставі вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.10.2009 року, згідно якого його було засуджено за ст.121 ч.2,2 96 ч.4, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з обчисленням строку відбування покарання з моменту його затримання та змінено міру запобіжного заходу підписки про невиїзд на тримання під вартою. Його захисником по справі був адвокат Бразалук Олексій Олексійович на підставі договорів № 01 від 13.05.2008 року та 01/п від 04.12.2008 року, які були укладені в його інтересах його матір`ю ОСОБА_3 . Пояснює, що на останньому судовому засіданні де він був присутній, його адвокат Бразалук О.О. висунув вимогу про додаткову сплату 4000,00 гривень для складання додаткової угоди стосовно подальшої участі у справі та подачі апеляційної скарги. У зв`язку з відсутністю грошових коштів, він відмовився від даної пропозиції. Крім того, пояснює, що дату наступного слухання йому оголошено не було та ніхто офіційно більше його не викликав. В подальшому до його затримання, він проживав за місцем мешкання. Після свого затримання, він дізнався, що перебував в розшуку, як засуджений вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.10.2009 року. Він не згоден з вироком суду, так як не отримував його копію та не був присутній при його оголошенні, хотів подати апеляційну скаргу, але після ознайомлення з матеріалами справи, дізнався, що апеляційна скарга на вирок вже подавалась його захисником ОСОБА_2 , причому подавалась без його відома.

На думку позивача, такими діями адвокат Бразалук О.О. використав свої повноваження на його шкоду. Повноваження адвоката Бразалук О.О. регулювалися умовами договорів № 01 від 13.05.2008 року та 01/п від 04.12.2008 року, що були укладені в його інтересах та інтересах його брата від імені його матері ОСОБА_3 .

Зазначає, що згідно умов даних договорів, передбачених розділом “З” адвокат уповноважений діяти в інтересах клієнта лише на складання заяв, скарг та інших документів правового характеру. Права на подачу зазначених документів, договором не передбачено, як і права діяти в суді апеляційної інстанції в його інтересах. Згідно умов договору адвокат не буде надавати інші види правової допомоги, крім тих які вказані в договорі без згоди клієнта. Згода клієнта, який уклав угоду, повинна бути викладено письмово, після укладення доповнення до даної угоди, що в свою чергу, теж зроблено не було.

Також вважає, що адвокат Бразалук О.О. порушив умови договору відносно того, що адвокат згоден повідомляти Клієнту про всі важливі дії в розвитку справи та у випадку необхідності консультуватися з клієнтом, так як не повідомив ні йому, ні його матері, про вирок та апеляційну скаргу. Крім того, вказує, що в апеляційній скарзі прохання адвоката виправдати його, суперечить його правової позиції, яка полягає в направленні справи на додаткове розслідування. Вважає, що адвокат таким чином вийшов за межі своїх повноважень, що порушують права скаржника на справедливий суд.

Таким чином, просив відповідача відкрити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_2 , поновити строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Долгову О.О.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки адвокат Бразалук О.О. надав пояснення стосовно викладених у скарзі ОСОБА_1 питань, в яких зазначив про те, що ним 13.05.2008 року було укладено угоду № 01 від 13.05.2008 р. з ОСОБА_3 про надання правової допомоги її синам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на період досудового слідства в СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ, відповідно якої він здійснював їх захист на досудовому слідстві в зазначений в угоді період часу. Коли кримінальна справа за звинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 була направлена до суду, ним з ОСОБА_3 була укладена 04.12.2008 року інша угода №01/п про надання правової допомоги її синам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , обвинуваченим за ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.4 КК України на період судового розгляду цієї кримінальної справи. Відповідно п.3.1. д) зазначеної вище угоди, адвокат виконує свої обов`язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства в процесі дізнання, досудового слідства та в суді. В той же час, у цій угоді не зазначено, що адвокат представляє інтереси своїх Клієнтів лише в суді першої інстанції, тобто лише в Заводському районному суді м. Дніпродзержинська. На період судового розгляду кримінальної справи Заводським районним судом у братів Штарових була міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд. Вони були присутні на всіх судових засіданнях. Також, були на судовому засіданні під час судових дебатів та останнього слова обвинувачених, але на проголошення вироку 23.10.2009 року ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_5 не з`явилися. Під час проголошення вироку, в суді була присутня лише мати Штарових, яка пояснила що їй не відомо де її сини, яким було відомо про час та місце проголошення вироку. Після проголошення вироку, ним дійсно зі ОСОБА_3 була розмова про апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду та він сказав, що це потребує додаткової оплати. Також, він пояснив, що строк апеляційного оскарження 15 діб з моменту проголошення. ОСОБА_3 попросила його, щоб він писав апеляцію на вирок, а гроші вона знайде. Коли він написав апеляцію через декілька днів, він знову зв`язувався по телефону зі ОСОБА_3 , яка пояснила що їй невідомо де її сини та вона не має з ними зв`язку, але просила щоб він направив апеляцію на вирок від 23.10.2009 року. Пояснює, що на участь в суді апеляційної інстанції йому не потрібна була інша угода, так як він мав, відповідно п.3.1. д) угоди № 01/ п від 04.12.2008 р. право представляти інтереси братів Штарових. Зміст апеляції на вирок був узгоджений зі ОСОБА_3 та їй надавалась копія апеляційної скарги.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що він діяв відповідно інтересів клієнта, з яким була укладена угода, а саме зі ОСОБА_3 . Ні зі ОСОБА_1 , ні зі ОСОБА_5 він не міг узгоджувати свої дії, оскільки з ними не було зв`язку і де вони знаходились йому не відомо. Зі слів ОСОБА_3 , вона не знала де знаходяться її сини і з ними вона також не мала зв`язку.

За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Долговим О.О. було складено відповідну довідку.

Дослідивши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_2 не містять ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарною палатою було встановлено, що наявні договори про надання адвокатом правової допомоги не містять умов щодо обмеження повноважень адвоката на подання апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції.

Навпаки, умови договору від 04.12.2008 року зобов`язують адвоката Бразалука О.О. “представляти та захищати права та інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_6 у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; складати заяви, скарги, клопотання та інші документи правового характеру в інтересах клієнта; виконувати свої обов`язки згідно з кримінально-процесуальним законодавством в процесі дізнання, досудового слідства і в суді”.

За даних обставин, дисциплінарною палатою не вбачалося в діях адвоката ОСОБА_2 перевищення повноважень при складанні апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції та при підтриманні скарги в апеляційному суді.

Окрім того, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що твердження скаржника про займання адвокатом позиції всупереч волі клієнта, про що свідчить прохання адвоката в апеляційній скарзі виправдати скаржника, замість прохання направити справу на додаткове розслідування, дисциплінарна палата вважає безпідставною, а дії адвоката такими що відповідають вимогам як Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” так і Правилам адвокатської етики.

З урахуванням викладеного та встановлених під час перевірки обставин, суд зробив висновок, що відповідачем були дотримані вимоги закону, з якими законодавець пов`язує можливість прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката. Зокрема, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, відповідачем була надана можливість адвокатові надати письмові пояснення та докази на їх підтвердження стосовно порушених у скарзі позивача питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складена довідка, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Скарга про дисциплінарний проступок ОСОБА_2 , довідка та всі матеріали перевірки надані на розгляд дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Обставини, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 наведені у рішенні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №27/ДПВ-19 від 03.10.2019 року.

У суді свідок ОСОБА_3 , матір ОСОБА_1 , стверджувала, що не давала вказівки адвокату на написання апеляційної скарги, однак факту присутності в судовому засіданні, де оголошувався вирок суду щодо її сина, і розмови з адвокатом не заперечувала.

Надані свідком відомості, враховані судом при вирішення справи по суті і визнанні судом такими, що не впливають на правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів про порушення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області вимог частини першої статті 39 Закону № 5076-VI під час голосування при прийнятті рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №27/ДПВ-19 від 03.10.2019 року є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону №5076-VI, а підстави для визнання його протиправним та скасування під час розгляду справи судом не встановлено.

Стосовно підстав позову, суть яких зводиться до протилежної кваліфікації позивачем обставин, які відповідачем були розцінені як такі, що не мають ознаки вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, суд звертає увагу на таке.

Так, на етапі проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення. Наведенні питання є предметом розгляду дисциплінарної справи по суті.

Зокрема, відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 року №203, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про поверхневість та необ`єктивність висновків дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та що ними безпідставно було не допитано в якості свідка матір засудженого ОСОБА_1 , оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не може бути ототожненим з юридичною кваліфікацією певного діяння як дисциплінарного проступку.

Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі ознайомлення зі скаргою виявлені певні обставини, які потенційно можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас, підтвердження або спростування таких обставин та їх юридична кваліфікація виходить за рамки перших двох стадій дисциплінарного провадження.

Суд також зазначає, що перша стадія дисциплінарного провадження «проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок» та друга стадія провадження «прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи» є проміжними процесуальними рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які по своїй суті не можуть порушувати права та свободи позивача, при умові дотримання процесуальних норм при їх прийнятті.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що після проголошення вироку, вона не укладала жодних угод з адвокатом Бразалук О.О. щодо складання апеляційної скарги на вищезазначений вирок.

Суд зазхначає, що для участі в суді апеляційної інстанції, адвокату Бразалук О.О. не була потрібна інша угода, оскільки, відповідно п.3.1. д) угоди № 01/п від 04.12.2008 р., він мав право представляти інтереси братів Штарових.

Зміст апеляції на вирок був узгоджений зі ОСОБА_3 та їйбула надана копія апеляційної скарги.

Отже, адвокат Бразалук О.О. діяв відповідно до інтересів клієнта, з яким була укладена угода, а саме зі ОСОБА_3 .

Разом з тим, на період, коли була укладена угода № 01/п від 04.12.2008 р. про надання правової допомоги зі ОСОБА_3 про надання адвокатом правової допомоги її синам ОСОБА_7 Дмитру ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , обвинуваченим за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.4 КК України, діяв Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року, тому посилання представника позивача на Закон України « Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є необгрунтованим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що дії по прийняттю оскаржуваного рішення віднесено до компетенції відповідача положеннями ст.ст. 33, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Між цим, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Окремо суд відзначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або навпаки, про порушення дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарного провадження суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Належних і достатніх доказів, які б свідчили про протиправність оскарженого рішення, позивач під час розгляду справи не надав.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини у даній справі, проаналізувавши приписи норм законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20298303) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 березня 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук