Рішення № 88058384, 03.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Справа № 160/893/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Мерешка М.Л.

представника відповідача Кравченка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності за №2623 від 19.07.2019 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ”

В обґрунтування позову зазначено, що наказом №243 о/с від 30.07.2019 року позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення накладеного на позивача наказом №2623 від 19.07.2019 року за неприбуття до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування без поважних причин. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до нього крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби. Крім того, позивач вважає, що він не підлягає скеруванню на стажування в Луганську та Донецьку областей, оскільки позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у Положенні про організацію освіту працівників Національної поліції, які проходять стажування.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування, в якому було встановлено, що дільничний офіцер поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП лейтенант поліції Білоус В.А. без поважних причин не прибув 07.06.2019 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області. Відповідач зазначив, що при накладенні дисциплінарного стягнення було взято до уваги те, що позивач вже неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за вчинення аналогічних порушень. Таким чином, накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, враховуючи попередні накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, є правомірним та здійснено відповідачем з урахуванням вимог, визначених частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статут Національної поліції України. Також, відповідач звернув увагу на те, що наказ ГУНП від 03.06.2019 року №2020 “Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області” не скасований, є чинними, а тому підлягає виконанню відповідно до вимог статті 5 Дисциплінарного статут Національної поліції України. Крім того, представник відповідача просив позов залишити без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

26.02.2020 року в судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що копію оскаржуваного наказу позивач отримав лише 02.01.2020 року під час підготовчого провадження у справі №160/10411/19, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та не заперечується представниками сторін. До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 22.01.2020 року, тобто у межах строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 26.02.2020 року оголошено перерву до 03.03.2020 року.

В судовому засіданні 03.03.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має звання старшого лейтенанта поліції, з 06.03.2013 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справи України, з 07.11.2015 року по 29.07.2019 року проходив службу в підрозділах Національної поліції.

Наказом від 30.07.2019 року №243 о/с позивач був звільнений зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України) згідно із Законом України “Про Національну поліцію”.

Передумовою прийняття зазначеного наказу слугували наступні обставини.

Відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 1625 від 24.12.2015 року, та на виконання листа Національної поліції України №1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року “Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України” відповідачем видано наказ №2020 від 03.06.2019 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», яким, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничого офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП з 07.06.2019 року по 07.09.2019 року направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (а.с. 107-109).

Зі змістом вказаного наказу ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення, про що складено акт №45.7/15-2805 від 05.06.2019 року (а.с. 114) та доповідною запискою від 06.06.2019 року №45/20-1653 повідомлено т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Бахчева К.В. (а.с. 110).

Актом №45.7/15-2806 від 06.06.2019 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження стажування у ГУНП в Донецькій області без зазначення причин (а.с. 115).

07.06.2019 року ОСОБА_1 не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування.

У зв`язку з чим, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 03.07.2019 року №2424 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничим офіцером поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с. 112). З вказаним наказом позивач ознайомлений під підпис 11.07.2019 року, що підтверджується відміткою на наказі.

11.07.2019 року в ході службового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_1 , який пояснив, що не має можливості проходити стажування в Донецькій області, у зв`язку з сімейними обставинами (а.с. 116).

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП складено висновок від 19.07.2019 року, у якому зазначено, що факт порушення службової дисципліни вважати таким, що знайшов свого об`єктивного підтвердження, а в діях дільничого офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок вважати встановленим. Запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 та наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 03.06.2019 №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у не прибутті до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення для проходження стажування, враховуючи наявні дисциплінарні стягнення у виді: попередження про неповну службову відповідність, застосоване наказом ГУНП від 01.04.2019 року №1236, пониження у спеціальному званні на один ступінь, застосоване наказом ГУНП від 07.06.2019 року №2085, застосувати до дільничого офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби поліції (а.с. 120-126).

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничого офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 » від 19.07.2019 року №2623 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 та наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 03.06.2019 №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», що виразилося у не прибутті до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області, враховуючи наявні дисциплінарні стягнення, застосувати до дільничого офіцера поліції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с. 127).

Позивач, не погодившись з наказом від 19.07.2019 року №2623 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з цим позов про його скасування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580).

Відповідно до статті 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У пунктах 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону № 580 визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 року, поліцейський під час виконання службових обов`язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580, зобов`язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень (частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 1 статті 6 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

За приписами частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного проступку).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

У пункті 1 розділу V Порядку №893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).

Пунктом 1 розділу VII Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу ГУНП в Дніпропетровській області №2623 від 19.07.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 19.07.2019 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув 07.06.2019 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення на стажування до ГУНП в Донецькій області згідно наказу ГУНП від 03.06.2019 року №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відмовився від ознайомлення з наказом ГУНП від 03.06.2019 року №2020 та від проходження стажування, про що складені відповідні акти.

Також, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 07.06.2019 року позивач не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області, про причини неприбуття не повідомив.

З доводів позивача, які викладені у позовній заяві, вбачається, що фактично позивач оспорює правомірність включення його до наказу ГУНП від 03.06.2019 року №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», оскільки, він не відноситься до переліку осіб, які мають проходити стажування.

Тобто, позивач вважає, що оскільки його протиправно включено до наказу ГУНП від 03.06.2019 року №2020, то підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення відсутні.

Однак, суд не погоджується з такими твердженням позивача та зазначає, що матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що наказ ГУНП від 03.06.2019 року №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», позивачем виконано не було.

В той же час, матеріали справи та матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів звернення позивача до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області щодо протиправності наказу від 03.06.2019 року №2020 або письмового інформування старшого прямого начальника з цього питання. В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.06.2019 року №2020 позивачем в судовому порядку оскаржено не було.

Отже, станом на 07.06.2019 року та на день розгляду справи наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.06.2019 року №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» є чинним та підлягав виконанню.

Суд звертає увагу на вимоги Дисциплінарного статуту, якими визначено, що накази повинні виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Висновком службового розслідування встановлено, що 07.06.2019 року позивач без поважних причин не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для стажування. Про причини такого неприбуття повідомив вже під час проведення службового розслідування, а не безпосередньо до або 07.06.2019 року.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що позивачем було порушено службову дисципліну, а саме не виконано вимоги наказу ГУНП від 03.06.2019 року №2020 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» без поважних причин.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Частиною 9 статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

З Послужного списку ОСОБА_1 за №М-189483 (а.с. 98-104) видно, що на позивача раніше були накладені дисциплінарні стягнення за аналогічні порушення (невиконання наказів), а саме:

1) наказ ГУНП №3227 від 23.07.2018 року, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, що виразилась у невиконанні наказу начальника ГУНП, неприбутті до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відрядження до Донецької та Луганської області;

2) наказ ГУНП №360 від 29.01.2019 року, яким до позивача застосовано сувору догану за порушення службової дисципліни, що виразилось у неприбутті до ГУНП для проходження стажування у ГУНП в Донецькій області;

3) наказ від 01.04.2019 року №1236, яким позивача попереджено про неповну службову відповідність за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП, неприбутті до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування та безпідставній відмові від проходження стажування;

4) наказ №2085 від 07.06.2019 року, яким позивача понижено у спеціальному званні на один ступні за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП, неприбутті до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування.

Зазначені накази ГУНП в Дніпропетровській області не оскаржені позивачем та є чинними.

Отже, досліджені в ході розгляду справи докази та матеріали дають підстави для висновку, що позивач безпідставно ухилявся від виконання наказів про направлення на стажування та допустив порушення службової дисципліни під час виконання своїх службових обов`язків. Беручи до уваги раніше накладені на позивача дисциплінарні стягнення за аналогічні порушення, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, про що винесено наказ ГУНП у Дніпропетровській області №2623 від 19.07.2019 року, керівник ГУНП у Дніпропетровській області врахував суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби, а тому, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем було доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу №2623 від 19.07.2019 року, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 06 березня 2020 року.

Суддя М.В. Бондар