Рішення № 88058027, 27.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 лютого 2020 р. Справа № 0240/2289/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бабія М.С.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року адміністративний позов задоволено повністю та стягнено з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 5960 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 40 копійок.

11.12.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2019 року за нововиявленими обставинами звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою від 12.12.2019 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху.

08.01.2019 року ОСОБА_1 на виконання ухвали від 12.12.2019 року подав клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та надав докази своєчасного направлення до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відтак, заявник усунув недоліки заяви, що подана 11.12.2019 року

Ухвалою від 11.01.2020 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 03.02.2020 року із занесенням до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області та замінено Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454).

24.02.2020 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано до суду письмові пояснення в якому представник контролюючого органу просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . В обгрунтування своєї позиції вказує, що судом під час розгляду справи було повністю з`ясовано усі фактичні обставини справи, досліджено та надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам. При цьому, додатково зазначив, що заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, виникла як у фізичної особи ОСОБА_1 , а не у фізичної особи-підприємця, відповідно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні 27.02.2020 року ОСОБА_1 вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд скасувати рішення від 21.09.2018 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області - відмовити.

Представник Головного управління ДПС у Вінницькій області у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, 27.02.2020 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.015 року № 7).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно частиною 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З вищевикладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Також, істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Згідно із статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.01.2002 року зареєстрований як фізична-особа підприємець Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поряд із цим, відповідно до постанови Господарського суду Вінницької області від 14.04.2011 у справі № 15/22/2011/5003 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 року у справі № 15/22/2011/5003 закрито провадження у справі про банкрутство та припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення адміністративного позову у справі № 0240/2289/18-а слугував факт наявності податкового боргу у ОСОБА_1 в сумі 5960,40 грн, який виник з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості.

Однак, як було встановлено під час перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, нерухоме майно, на яке було нараховано зазначений податок та внаслідок чого виник борг, належало саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.01.2006 року № 895.

Так, Вінницька обласна Рада в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з однієї сторони та суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали договір купівлі-продажу від 27.01.2006 року № 895, за яким продавець передав у власність покупцю приватизоване шляхом викупу майно обласної комунальної власності загальною площею 311,41 кв.м., що становить 2/25 частини комплексу будівель та споруд, та розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, стягнення податкового боргу за вказаним податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості з ОСОБА_1 є неправомірним, оскільки зазначене нерухоме майно належало саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Частиною 4 статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

приймає постанову - якщо переглядалася постанова;

постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

Відтак, з урахуванням наведеної норми у разі скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення у випадку, якщо переглядалося рішення суду.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду 1.09.2018 року в адміністративній справі № 0240/2289/18-а та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Питання розподілу судових витрат у відповідності до положень статті 139 КАС України судом не вирішуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року в адміністративній справі № 0240/2289/18-а.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 05.03.2020 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна