Ухвала суду № 88056699, 05.03.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1684/20

1-кс/310/382/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Маринін О.В.,

при секретарі Вакал Н.А.

розглянувши клопотання ст. слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080130000618 від 03.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2020 року ст. слідчий Бердянського ВН ГУ НП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. звернувся до суду із погодженим прокурором Бердянської місцевої прокуратури Парсенюк Р.В. клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080130000618 від 03.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12020080130000618 від 03.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

З клопотання вбачається що, 03.03.2020 приблизно о 22:45 годині, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , діючи умисно, під час виниклого зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 конфлікту, з метою умисного вбивства, застосовуючи наявний при собі предмет, що володіє колючо-ріжучими властивостями, наніс тілесні ушкодження в області грудної клітини потерпілої, в результаті чого ОСОБА_2 померла на місці скоєння злочину.

03березня 2020 року, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено:

1)кофту темно-сірого кольору;

2)сорочку темно-сірого кольору із чорними смужками;

3)брюки сірого кольору;

4)пару гумових капців блакитного кольору;

04.03.2020 на підставі ст.98 КПК України вилучені речі ОСОБА_1 , визнано речовими доказами, оскільки мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, можуть зберігати на собі сліди скоєного злочину, або нести у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів.

Враховуючи, що речі ОСОБА_1 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, постановою слідчого були визнані речовими доказами, для їх збереження як речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт забороною відчуження, розпорядження та користування.

Керуючись вимогами ст.ст. 117, 131-132, 170-175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст.. слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120220080130000618 від 04.03.2020 року – задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час затримання останнього 03.03.2020 р., в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбачено ч.1 ст.115КК України, а саме:

1)кофту темно-сірого кольору;

2)сорочку темно-сірого кольору із чорними смужками;

3)брюки сірого кольору;

4)пару гумових капців блакитного кольору,

з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали невідкладно направити ОСОБА_1 .

Арешт майна може бути скасований у порядку встановленому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Маринін