Ухвала суду № 88056550, 05.03.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/356/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 , звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.01.2020 року позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, з зазначенням недоліків, які слід усунути, для цього був встановлений термін та роз`яснені наслідки невиконання ухвали судді.

Так в ухвалі від 15.01.2020 р. було вказано на наступні недоліки:

Позивачем зазначено: ОСОБА_4 , тоді як у прохальній частині позовної зави позивач просить: «Визнати за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності в порядку набувальної давності на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ». Доказів які б свідчили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , є одна і та сама особа, або що від імені ОСОБА_5 уповноважена діяти ОСОБА_6 Яна ОСОБА_7 матеріали позовної заяви не містять.

В порушення вимог ЦПК України, позивачем ціна позову не визначена.

В додатку до позовної заяви, ОСОБА_5 , не надала доказів на підтвердження сплати нею судового збору при зверненні до суду із даним позовом. Так само, позовна заява не місить клопотання чи заяви позивача про звільнення її (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, з вмотивованих відстав.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано на необхідність сплати судового збору, визначено його розмір та зазначено реквізити для сплати судового збору.

Окрім того в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позивачем не надано доказів щодо того, що правонаступники власника жодного разу не витребовували у неї – позивача спірне майно, вимог щодо повернення будинку не висувалося не заперечувалось проти ремонтів, однак доказів тому суду не надано.

Також в ухвалі від 15.01.2020 року було вказано на те, що позивачем на підтвердження доводів наведених в позовній заяві жодних документів не надано ні для суду ні для інших учасників справи. Так до суду подано лише позовну заяву.

Для усунення зазначених недоліків було установлено строк, а саме: три днів з дня отримання позивачем копії ухвали від 18.11.2019 року про залишення подання без руху.

Станом на 05.03.2020 року, недоліки на які вказано в ухвалі по залишення подання без руху позивачем не усунуті, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

При цьому суд констатує, що на адресу зазначену позивачем у позовній заві разом із супровідним листом від18.11.2019 року та повторно від 15.01.2020 року було направлено ухвалу про залишення позовної зави без руху, рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Однак конверти із ухвалою від 18.11.2019 року повернулися на адресу суду з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання». Таким чином позивач не з`являється на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності, – вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош