Рішення № 88056220, 24.02.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1170/19 Провадження № 2-о/304/3/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/1170/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Перечинська міська рада Закарпатській області та ОСОБА_2 про встановлення факту місця відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що місцем відкриття спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Перечин Перечинського району Закарпатської області, є квартира АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Перечин Закарпатської області помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з належної йому на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 1991 року квартири. Так, вона одноосібно прийняла спадщину за чоловіком, постійно проживаючи з ним у вказаній квартирі, що стверджується рішенням Перечинського районного суду від 12 грудня 2019 року. Їх син, ОСОБА_2 , нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подавав. Однак, у неї існують перешкоди у оформленні її спадкових прав, так як інформація про реєстрацію (прописку) осіб по АДРЕСА_2 на час смерті чоловіка відсутня. При цьому, у актовому записі про смерті її чоловіка неправильно вказано номер квартири, в якій він постійно проживав та був зареєстрований, тобто помилково зазначено квартиру АДРЕСА_3 замість вірної АДРЕСА_1 . У квартирі № 1 її чоловік ніколи не проживав, однак вказане не можливо підтвердити у позасудовому порядку, оскільки після смерті останнього вона отримала нову будинкову книгу на квартиру, в якій прописка померлого чоловіка не зазначена. За таких обставин просить заяву задовольнити.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_2 та представник Перечинської міської ради Закарпатської області як заінтересовані особи у судове засідання також не з`явилися, подали заяви, в яких просили справу розглянути у їх відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті/селищі Перечин Закарпатської області помер чоловік заявника ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області 17 листопада 1995 року (а. с. 6-7, 8, 9).

Також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 , що належала останньому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 березня 1991 року (а. с. 12-13).

Разом з цим, згідно повідомлення начальника Перечинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області № 2-15.8-74 від 18 липня 2019 року, виданого на підставі актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 17 листопада 1995 року за № 69, у графі «Місце проживання померлого» зазначено АДРЕСА_5 (а. с. 18), а у поданій заяві ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований та постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві приватної власності, відтак просить встановити цей факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 526 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 17 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. При вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526 і 549 ЦК, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Відповідно до довідки виконкому Перечинської міської ради № 1282 від 10 липня 2019 року інформація про реєстрацію осіб по АДРЕСА_2 на день та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у картотеці реєстраційного обліку громадян Перечинської міської ради відсутня (а. с. 17).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області № 3.1.8/257 від 17 січня 2020 року місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Закарпатській області не значиться (а. с. 42).

Згідно повідомлення Перечинської міської ради № 1449/01-13 від 02 серпня 2019 року ОСОБА_1 згідно картотеки реєстраційного обліку громадян зареєстрована по АДРЕСА_6 (а. с. 21).

Рішенням Перечинського районного суду від 12 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 14 січня 2019 року, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (а. с. 10-11).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає підставною заяву ОСОБА_1 та доведеним факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення за наслідками розгляду справи у порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Отже, керуючись ст. ст. 17, 526, 529 ЦК Української РСР, ст. ст. 5, 7, 81, 89, 258-259, 263 ч. 4, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), заінтересовані особи - Перечинська міська рада Закарпатській області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16, код в ЄДРПОУ 04351274) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про встановлення факту місця відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Перечин Перечинського району Закарпатської області, є квартира АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.