Рішення № 88055822, 06.03.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/551/20

Справа № 279/6484/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Комаровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за договором позики в сумі 70 000 гривень.

В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 17..02.2018 року вона надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 70000 гривень, з зобов"язанням відповідача повернути борг до 23.09.2018 року. На підтвердження виникнення зобов"язання по договору позики відповідачем власноручно написана розписка. Однак ,взяті на себе зобов"язання відповідач у встановлений строк не виконував та станом на сьогоднішній день не виконує.

11.02.2020 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позову. Відповідач надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору позики, укладеного між сторонами 17.02.2018 року відповідач отримав у борг грошові кошти від позивача в сумі 70 000 гривень, з зобов"язанням повернути борг до 23.09.2018 року, однак до теперішнього часу позику не повернув.

Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Ця ж правова норма визначає , що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей.

Законодавець визначив , що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що підтверджує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2ст.1047 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою , оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.

Судом встановлено, що 17 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав позику в сумі70 тисяч гривень строком до 23 вересня 2018 року.

Договір позики підписано відповідачем, ОСОБА_2 власноручно написав боргову розписку (а.с.5), в якій підтвердив факт отримання коштів у вказаній сумі та написання розписки без будь-якого тиску.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним способом на території України (ч.1ст.192 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 не виконав умови договору позики, не повернув кошти в сумі 70 тисяч гривень, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України, ст.1047,1049 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 несплачену суму боргу за договором позики від 17.02.2018 року в сумі 70 000 ( сімдесят тисяч) гривень

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім )гривень 40 копійок .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданння апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя: В.П.Коваленко