Ухвала суду № 88054679, 04.03.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/523/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

суддів Орчелоти А.В., Стадченко О.В.,

за участю:

секретаря Ульянцевої С.А.,

прокурора Друзь Я.Я.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Бєляєва В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

при проведенні у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001460 від 04 грудня 2019 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Керамік Ясинуватського району Донецької області, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останньому під час досудового слідства.

Потерпілий ОСОБА_1 не наполягав на продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Бєляєв В.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 05 березня 2020 року.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_2 не завершено, строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 05 березня 2020 року.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно нього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме: ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду з огляду на те, що останньому інкримінується замах на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, що може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_2 більш небезпечним, ніж втеча, також, обвинувачений не має стійких соціальних зав`язків, не працевлаштований, розлучений, соціально не адаптований, а також враховуючи, що м. Костянтинівка знаходиться в безпосередній близькості з лінією розмежування з тимчасово непідконтрольною територією України, він матиме можливість перетину вказаної лінії, тобто перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, оскільки наслідки та ризик втечі для нього можуть бути визнаними як менш небезпечні, що тим самим допускає тяганину судового розгляду, у зв`язку з чим запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на неупереджений, повний та всебічний розгляд кримінального провадження. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду; незаконно впливати на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки обвинувачений ОСОБА_2 безпосередньо знайомий з потерпілими, вони фактично мешкають у одному селищі, тому перебуваючи на свободі ОСОБА_2 може чинити тиск на потерпілих, а саме може спробувати переконати, залякувати чи погрожувати потерпілим або іншим чином впливати на них з метою зміни останніми своїх свідчень під час судового допиту у суді та з метою уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду та незаконного впливу на потерпілих, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 , судом на теперішній час не встановлено. За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, з урахуванням існування вищезазначених ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 , тому клопотання захисника про зміну запобіжних заходів задоволенню не підлягає.

З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема інкримінування вчинення злочину ОСОБА_2 , вчиненого із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 314,315 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Керамік Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК, терміном по 02 травня 2020 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_2 тримати під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

У задоволенні клопотання захисника Бєляєва В.О. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому, - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Друзь Я.Я.

Вручити копію цієї ухвали всім учасникам негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий

Судді