Ухвала суду № 88041991, 02.03.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/3117/17

Провадження № 2/661/25/20

У Х В А Л А

02 березня 2020 року м. Нова Каховка

Новокаховського міського суду Херсонської області

Суддя – Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання – Бірючова О.В.

у цивільній справі №661/3117/17 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Херсонський кредит» про стягнення пайових внесків.

У підготовчому судовому засіданні брали участь:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – Дойчев І ОСОБА_3 .

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, 12 березня 2018 року із заявою про збільшення розміру позовних вимог та 02 квітня 2018 року із заявою про уточнення розміру позовних вимог, в яких просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в якості пайових внесків в сумі 100 000 грн. Визнати не дійсним протокол засідання спостережної ради Кредитної спілки «Херсонський кредит» №12 від 09 липня 2015 року; визнати дії відповідача незаконними визнавши не дійсним протокол засідання спостережної ради Кредитної спілки «Херсонський кредит» №12 від 09 липня 2015 року та протокол загальних зборів членів Кредитної спілки «Херсонський кредит» від 27 березня 2016 року, та списання з неї коштів пайового капіталу для покриття збитків в сумі 43840 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона була членом кредитної спілки «Херсонський кредит» та в період часу з 10 січня 2011 року по 21 листопада 2015 року вносила на рахунок Кредитної спілки додаткові пайові внески під 22% річних про що свідчить записи у книжці вкладника №1627. Станом на 21 листопада 2014 року сума до виплати становила 160 000 грн. 19 червня 2017 року вона подала до Кредитної спілки «Херсонський кредит» заяву про виключення її з членів зазначеної спілки за власним бажанням, проте 10 липня 2017 року вона отримала відповідь, що з членів спілки її виключено 15 грудня 2016 року за рішенням спостережної ради та на даний момент залишок невиплаченого вкладу становить 56160 грн., тоді як по її розрахунком залишок не виплачених внесків становив 100 000 грн., у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду із зазначених підстав.

03 травня 2019 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 лютого 2020 року за клопотанням представника позивача суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із зазначених підстав та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заявив клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, заслухавши позивача та його представника, які заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитна спілка «Херсонський кредит» є юридичною особою, що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадянських формувань та згідно п. 2.1 Статуту є прибутковою організацією, заснованою фізичними особами на корпоративних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

З 10 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 була членом кредитної спілки «Херсонський кредит» та за період з 10 січня 2011 року по 21 листопада 2014 року нею були внесенні на додатковий пайовий внесок кошти в сумі 164 000,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою №132 виданої 24 травня 2016 року кредитною спілкою «Херсонський кредит» та книжкою вкладника № НОМЕР_1 , та сторонами в судовому засіданні не оспорювалось.

Відповідно до п.п. 1 п. 15.1 статуту КС «Херсонський кредит», члени кредитної спілки мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління.

15 грудня 2016 року, відповідно до протоколу засідання спостережної ради КС «Херсонський кредит» прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів КС «Херсонський кредит» та видати вклад в розмірі 95 160 грн. враховуючи черговість виплат, відповідно до п. 17.8 Статуту Кредитної спілки до ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про кредитні спілки».

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим стаття 20 ГПК України, визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень статті 167 ГК України, корпоративні відносини – це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України, визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності – до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив – це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією – юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , будучи членом кредитної спілки незалежно від напряму її діяльності є носіям корпоративних прав, а відносини між нею, як членом та спілкою, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, та зазначений у позові спір виник з корпоративних відносин, а тому у відповідності до ст. 20 ГПК України, відноситься до юрисдикції господарських судів, що відповідає правовим позиціям Верховного суду викладених у постановах від 24 квітня 2019 року по справі №509/577/18 та від 23 грудня 2019 року по справі №661/4445/18-ц.

За таких підстав, враховуючи, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, закриває провадження у справі, задовольнивши клопотання представника відповідача.

Разом з цим, суд роз`яснює позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі №661/3117/17 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Херсонський кредит» про стягнення пайових внесків – закрити, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Новій Каховці Херсонської області повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1000 грн. 00 коп. відповідно до квитанції №11 від 26 вересня 2017 року та у розмірі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції №48 від 12 березня 2018 року

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 березня 2020 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна