Ухвала суду № 88041306, 05.03.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/4797/2012

6/583/22/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якому вона просить визнати таким, що прийнятий помилково (через введення суду в оману стягувачем) та не підлягає виконанню виконавчий документ (судовий наказ) № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. про стягнення боргу 3620,95 грн. та судового збору на користь ПП «Сіб» за період 2008-2012 року; повернути всі незаконно стягнуті з неї на користь ПП «Сіб» кошти.

Свої вимоги мотивує тим, що у листопаді 2019 р. вона (заявник) дізналася, що Охтирським ВДВС здійснюється стягнення на користь ПП «Сіб» за судовими наказами. До цього часу вона намагалася оскаржувати всі 15 стягнень, однак судді у всіх інстанціях не допускають їх до розгляду, займаючись вимаганням судового збору. Суддею Охтирського міськрайонного суду Плотниковою Н.Б. було видано судовий наказ № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. про стягнення боргу в сумі 3620,95 грн. на користь ПП «Сіб» за період 2008-2012 років., який не був доведений до неї (заявниці). З 2005 по 2015 роки жодних якісних послуг ПП «Сіб» не надавалося, що встановлено судом. ПП «Сіб» в особі ОСОБА_2 визнано боржником перед нею ( ОСОБА_1 ) саме за ненадання якісних послуг в період, що увійшов в нарахування «боргу», що встановлено у судовій справі № 583/3581/15-ц, отже вказаний виконавчий документ не підлягає виконанню, бо власник та директор ПП «Сіб» ОСОБА_2 в чергове ввів суд в оману. Крім того, за один період ПП «Сіб» провів два стягнення через судові накази: судовий наказ № 2-н-112 від 04.04.2011 р. про стягнення боргу в сумі 2531 грн. на користь ПП «Сіб» за період 2008-2011 роки та судовий наказ № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. про стягнення боргу в сумі 3620,95 грн. на користь ПП «Сіб» за період 2008-2012 роки, що суперечить ст. 61 Конституції України. Ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до законодавства суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або з інших причин. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання, або подвійне стягнення одного боргу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просить її задовольнити.

Представник ПП «Сіб» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить розглядати справу без участі представника. У відзиві на заяву ПП «Сіб» просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа, а саме судового наказу № 1813/4797/12 від 28.09.2012 р, таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи тим, що борг ОСОБА_1 в сумі 3620,95 грн. добровільно, поза межами виконавчого провадження, не сплачувався, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін чи прощення боргу не відбувалося, помилка у видачі судового наказу відсутня, даний судовий наказ не є дублікатом іншого судового наказу та поданий на виконання в межах строку пред`явлення до виконання. Також зазнаияв, що твердження ОСОБА_1 про те, що їй не було відомо про існування судового наказу по справі № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. є неправдивими, так як при розгляді справи № 583/3581/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «Сіб» про стягнення матеріальної шкоди, ПП «Сіб» було надано копію судового наказу та рішення Охтирського міськрайонного суду від 12.03.2016 р. по цій справі містить посилання на судовий наказ.

Неявка стягувача відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.09.2012 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/583/560/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Сіб» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3620,95 грн. та 107,30 грн. судових витрат.

З матеріалів виконавчого провадження № 36658814 вбачається, що 20.02.2013 р. відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р., виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 3620,95 грн. та судовий витрат 107,30 грн. на користь ПП «Сіб». На підставі даного виконавчого листа проводяться стягнення за місцем роботи боржника ОСОБА_1 – Центр розвитку дитини «Калинка».

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Іншими причинами є, наприклад, скасування чи зміна в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду, або ж перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відтак, частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачений перелік самостійних підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, який не є вичерпним. Наявність таких обставин підлягає доказуванню боржником, а суд повинен повно і всебічно з`ясувати всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 28.09.2012 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/583/560/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Сіб» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3620,95 грн. та 107,30 грн. судових витрат. При цьому, заборгованість була стягнута за період з травня 2008 р. по липень 2012 р. включно та 3 % річних за час прострочки.

З матеріалів виконавчого провадження № 36658814 вбачається, що 20.02.2013 р. відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р., виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 3620,95 грн. та судовий витрат 107,30 грн. на користь ПП «Сіб». На підставі даного виконавчого листа проводяться стягнення за місцем роботи боржника ОСОБА_1 – Центр розвитку дитини «Калинка».

Відповідно до довідки начальника відділу Охтирського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області Богомол С.М. № 29696 від 29.10.2019 р. та розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем Охтирського МР ВДВС Північно-Східного МУ МЮ від 06.02.2020 р., по судовому наказу № 1813/4797/20 від 28.09.2012 р. з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» фактично стягнуто 1793,71 грн., залишок заборгованості ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 36658814 з примусового виконання судового наказу № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. становить 1934,54 грн.

Судом також встановлено, що Охтирським міськрайонним судом 04.04.2011 р. було видано судовий наказ № 2-н-112 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2531 грн. та судових витрат в сумі 25,50 грн. При цьому, заборгованість була стягнута за період з лютого 2008 р. по лютий 2011 р. включно.

Судовий наказ № 2-н-112 від 04.04.2011 р. набрав законної сили, в передбаченому законом порядку не скасований, за ним проведено стягнення заборгованості в повному обсязі, що підтверджується листом Відділу освіти Охтирської міської ради від 30.10.2019 р. №01-34/1685, згідно якого постанова державного виконавця від 27.11.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» заборгованості в сумі 2531,06 грн. та судові витрати в сумі 55,50 грн. виконана повністю, останні відрахування здійснені в серпні 2018 року, кошти утримані та перераховані повністю.

Таким чином, судовим наказом № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/583/560/2012 з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Сіб» було стягнуто заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з травня 2008 р. по лютий 2011 р. включно, яка вже була до цього стягнута судовим наказом № 2-н-112 від 04.04.2011 р. Тобто фактично було повторно стягнуто з боржника заборгованість за один і той самий період.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати виконавчий документ - судовий наказ № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/1813/560/2012, виданий 28.09.2012 р. Охтирським міськрайонним судом, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» заборгованості за період з липня 2008 р. по лютий 2011 р. в сумі 2373,22 04 грн.

Доводи ОСОБА_1 про те, що борг необгрунтований, і що з 2005 по 2015 роки жодних якісних послуг ПП «Сіб» не надавалося, ПП «Сіб» в особі ОСОБА_2 визнано боржником перед нею ( ОСОБА_1 ) саме за ненадання якісних послуг в період, що увійшов в нарахування «боргу», а отже судовий наказ № 1813/4797/2012 не підлягає виконанню, крім того, розрахунок заборгованості, доданий до заяви про видачу судового наказу, перевищує строк позовної давності, в розрахунку не було враховано платежі, сплачені нею ( ОСОБА_1 ) за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, - суд не бере до уваги , так як по суті заявник зазначає про необґрунтованість вимог стягувача, що є предметом розгляду заяви про скасування судового наказу і не є предметом дослідження при вирішенні питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 26.05.2016 р. по справі №583/3581/15-ц встановлено, що з наданих ПП «Сіб» матеріальних звітів по видам робіт вбачається, що ПП «Сіб» у спірний період, хоча і неналежним чином здійснював поточний ремонт покрівлі будинку над квартирою позивачки, проте надавав послуги відповідно до укладеного з органом місцевого самоврядування договору.

Щодо заяви ОСОБА_1 про повернення безпідставно стягнутих коштів суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст. 432 ЦПК України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Відповідно до довідки начальника відділу Охтирського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області Богомол С.М. № 29696 від 29.10.2019 р. та розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем Охтирського МР ВДВС Північно-Східного МУ МЮ від 06.02.2020 р., по судовому наказу № 1813/4797/20 від 28.09.2012 р. з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» фактично стягнуто 1793,71 грн., залишок заборгованості ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 36658814 з примусового виконання судового наказу № 1813/4797/2012 від 28.09.2012 р. становить 1934,54 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання судового наказу № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/1813/560/2012, виданого 28.09.2012 р. Охтирським міськрайонним судом, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» заборгованості за період з липня 2008 р. по лютий 2011 р. в сумі 2373,04 грн., то до стягнення залишається сума 1355,21 грн. (3620,95 грн. (сума боргу) + 107,30 грн. (судові витрати) - 2373,04 грн. = 1355,21 грн.)

Враховуючи, що на виконання судового наказу № 1813/4797/20 від 28.09.2012 р., із заробітної плати ОСОБА_1 утримано 1793,71 грн., а підлягають до стягнення 1355,21 грн., то суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про повернення безпідставно стягнутих коштів необхідно задовольнити частково та стягнути з ПП «Сіб» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані стягувачем кошти в сумі 438,50 грн., які були утримані з її заробітної плати (1793,71 грн. – 1355,21 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 81, 432, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати виконавчий документ - судовий наказ № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/1813/560/2012, виданий 28.09.2012 р. Охтирським міськрайонним судом, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Сіб» заборгованості за період з травня 2008 р. по лютий 2011 р. в сумі 2373,04 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Сіб» (пр.. Штагера, 2 м. Охтирка, код ЄРДПОУ: 31881850) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 438,50 грн. безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим документом - судовим наказом № 1813/4797/2012 пр. № 2-н/1813/560/2012, виданим 28.09.2012 р. Охтирським міськрайонним судом.

В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Охтирького

міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова