Вирок № 88041204, 05.03.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3383/19

Провадження № 1-кп/577/92/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді Семенюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.,

прокурора Кривко К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дерев`янко О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження за № 12019200080000455 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 травня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 13.12.1993 року Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 206 ч. 2, 145 ч. 2, 42 КК України (1961 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

2) 17.03.1997 року Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 229-6 ч. 2, 14 КК України (1961 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 14.06.1999 року Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 196-1 ч. 1 КК України (1961 року) до 1 року позбавлення волі;

4) 27.08.2000 року Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 196-1 ч. 1 КК України (1961 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5) 19.09.2003 року Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. З, 15 ч. 2, 115 ч. 1, 70, 96 КК України до 9 років позбавлення волі з лікування від алкоголізму;

6) 05.07.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту.

7) 24.07.2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту; звільненого 24.10.2018 року по відбуттю строку покарання, судимості не зняті та не погашені,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

Встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 в ніч, близько 02 години, з 29 на 30 квітня 2019 року, переслідуючи злочинні, корисливі цілі, направлені на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення, прибув до будинку АДРЕСА_2 . Усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії є таємними, ОСОБА_1 зайшов до першого під`їзду вказаного будинку та шляхом злому навісного замка за допомогою ножа, який заздалегідь взяв з собою, відчинив вхідні двері підвального приміщення, що в середині під`їзду, та проник у середину приміщення. У подальшому розуміючи, що за ним ніхто не спостерігає, а майно, яке зберігається у приміщенні, йому не належить, таємно, повторно з підвального приміщення під`їзду викрав драбину-стремянку розкладну, висотою два метри, виготовлену з алюмінію вартістю 450 гривень, спінінг торгівельної марки «Ленінградський», виготовлений за часів СРСР вартістю 283 гривні, точило виробництва СРСР, сіро-зеленого кольору вартістю 390 гривень, стілець розкладний рибацький алюмінієвий з сидушкою з тканини вартістю 87 гривень, рюкзак військовий зеленого кольору вартістю 80 гривень, ялинкові гірлянди у кількості чотири одиниці вартістю 288 гривень, належні ОСОБА_2 . Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 залишив місце скоєння злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта №19/119/11-1/1161е від 28.05.2019 року на момент вчинення кримінального правопорушення загальна вартість викрадених у ОСОБА_3 речей, становила 1578 гривень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1578 гривень.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що, маючи намір вчинити крадіжку, вночі, близько 02 години, 29 квітня 2019 року прибув до будинку АДРЕСА_2 , зайшов до першого під`їзду та шляхом злому навісного замка за допомогою ножа, відчинив вхідні двері підвального приміщення в середині під`їзду та проник у середину приміщення, розуміючи, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з підвального приміщення драбину з алюмінію, спінінг, точило, стілець рибацький алюмінієвий , рюкзак , чотири ялинкові гірлянди і пішов звідти, а у подальшому викрадене продав, гроші витратив на власні потреби. Щиро розкаюється у вчиненому, примирився з потерпілим з приводу викраденого у нього майна, відшкодував матеріальні збитки, просив вибачення. Просить суворо не карати. Запевнив, що для себе зробив висновки і не має наміру продовжувати протиправну поведінку. Просить призначити більш м`яке покарання, ніж визначено в статті, яка інкримінується. Захисник в судовому засіданні підтримав свого підзахисного.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надав суду заяву, в якій зазначив, що цивільний позов не пред`являє, оскільки обвинувачений відшкодував йому матеріальні збитки, прохає суворо не карати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що приблизно рік тому, на той час незнайомий чоловік йому запропонував придбати точило за 150 гривень. Як потім виявилося, що воно було неробочим, тому він його розібрав і здав у металобрухт У подальшому він упізнав цього чоловіка за фотознімками, яким є обвинувачений.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що у обвинуваченого, який мешкає недалеко від нього, придбав спінінг виробництва СРСР, при цьому той запевнив, що спінінг саме його. Потім він вирішив його продати і подав оголошення через мережу Інтернет. Йому зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що це його спінінг, який в нього викрадено. У подальшому вони повідомили поліцію, з`ясувалося, що викрав спінінг ОСОБА_1 , тому він повернув потерпілому його майно .

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні: протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 30 квітня 2019 року (а.с. 62), протоколами огляду місця події від 30 квітня 2019 року, якими досліджено ділянку місцевості, де оглянуто та вилучено спінінг, викрадений у потерпілого, а також досліджено підвальне приміщення , в якому знаходилося викредене майно потерпілого, з фототаблицями до них (а.с. 65-70) , протоколом огляду місця події від 25 червня 2019 року, якими досліджено ділянку місцевості, де оглянуто та вилучено у потерпілого ОСОБА_2 навісний замок, (а.с.71,72), протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 червня 2019 року, згідно якого на пред`явлених фотознімках ОСОБА_4 впізнав під номером три ОСОБА_1 , який продав йому точило (а.с. 73,74), протоколами проведення слідчого експерименту від 25 червня 2019 року з обвинуваченим ОСОБА_1 за участю потерпілого ОСОБА_2 , в ході проведення яких ОСОБА_1 показав, як викрав речі , належні ОСОБА_2 (а.с. 75-81), висновком експерта № 19/119/11-1/1161е від 28 травня 2019 року про проведення судової-товарознавчої експертизи, згідно якого вартість речей, викрадених у ОСОБА_2 , могла становити 1578 гривень (а.с.82-89).

Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими і такими, що узгоджуються між собою, а так, в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 , а саме спінінгу, драбини, точила, рибацького стільця , рюкзака та чотирьох ялинкових гірлянд.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , і необхідності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Судом також досліджені і докази, що характеризують обвинуваченого, які враховуються при призначенні покарання, а саме довідку про судимість, з якої вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово судимий , в тому числі за вчинення злочинів проти власності, має незняту і непогашену судимість(а.с. 93), перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога з діагнозом емоційно нестійкий розлад особистості та побутове пияцтво, епізодичне вживання опатів, ( а.с. 95,96), згідно висновку судово- психіатричної експертизи від 08 липня 2019 року ОСОБА_1 має ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, проте вказані ознаки зміни психіки не перешкоджають усвідомлювати свої дії та керувати ними. (а.с. 97-100). Згідно висновку органу пробації, викладеному в досудовій доповіді, вбачається, що його виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк у громаді неможливе, становить дуже високий рівень вчинення повторного злочину та небезпеки для суспільства (а.с. 37,38).

Під час судового розгляду ОСОБА_1 ухилявся від суду, був затриманий на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання(а.с. 101,102).

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 повністю доведена і його дії, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю, примирився з потерпілим та відшкодував заподіяну шкоду і потерпілий претензій не має та не наполягає на суворому покаранні.

Відомості про особу обвинуваченого, що раніше судимий, перебуває на обліку лікарів нарколога, психіатра , за місцем проживання не характеризується негативно.

Враховуючи обставини справи, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , що раніше неодноразово судимий , відбував покарання реально, на шлях виправлення не став , після останнього засудження в короткий проміжок часу вчинив новий злочин проти власності, з урахуванням інформації органу пробації, викладеній у досудовій доповіді, про дуже високий рівень вчинення нового злочину та небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку, що виправлення його без позбавлення волі неможливе і що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, як то передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, і за існування цих же обставин, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_1 статей 69, 75 КК України, якими передбачено за існування певних умов призначення покарання, більш м`якого, ніж визначено санкцією статті, за якою обвинувачується, або застосування звільнення від покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку. В той же час, враховуючи , що потерпілий ОСОБА_2 претензій до обвинуваченого не має через відшкодування шкоди, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до скоєного, що визнав себе винуватим, суд вважає за можливе не призначати покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у максимальному розмірі. На думку і переконання суду саме покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів, а також в повній мірі відповідає особі обвинуваченого та характеру скоєння протиправного діяння.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, враховуючи думку самого обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку про необхідність залишення запобіжного заходу тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж до 01 травня 2020 року, оскільки наявні ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити новий злочин або ухилитися від суду. Такого висновку дійшов суд, виходячи з встановлених обставин, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою за вчинення умисних злочинів, ухилявся від суду тривалий час та був оголошений у розшук. За існування таких обставин, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, пов`язану з необхідністю відбування покарання, з яким визначився суд.

Питання про речові докази і судові витрати підлягають вирішенню у порядку ст.ст. 100 і 124 КПК України і з обвинуваченого слід стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експерта на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 628 гривень , а речові докази повернути потерпілому.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, але не довше, ніж до 01 травня 2020 року, строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, з 4 лютого 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 628 (шістсот двадцять вісім ) гривень .

Речові докази : спінінг, який зберігається під збереженою розпискою у ОСОБА_2 , залишити йому як власнику .

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: І. М. Семенюк