Рішення № 88040919, 04.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.03.2020

Справа №489/4102/19

Провадження №2/489/503/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Середою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товарна біржа «Українська біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 1095/1 від 03 листопада 1999 року, 61/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 575 кв.м., який складається з житлового будинку – А, житловою площею 54,3 кв. м., Е - вбиральня, Ж – сарай, Зпд – сарай з шиєю, Б – літня кухня, И – літня кухня, Р – сарай, б - тамбур к л. к, И’ – тамбур к л. к., Т – вбиральня, № 3-12, І – огородження та споруди, укладеного на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», зареєстрованого в ММБТІ 03.12.1999 за № 8163, між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , з іншого боку. На теперішній час позивачка не має можливості розпорядитись своїми правами як власник майна, оскільки даний договір не було посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

61/100 цілого житлового будинку АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому Першою Миколаївською міською нотаріальною конторою від 05.08.1990 за № 2-3358, зареєстрованому в Миколаївському БТІ від 01.09.1990 за р. № 8163.

03 листопада 1999 року між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , з іншого боку, на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», укладено договір купівлі-продажу за № 1095/1, 61/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 575 кв.м., який складається з житлового будинку – А, житловою площею 54,3 кв. м., Е - вбиральня, Ж – сарай, Зпд – сарай з шиєю, Б – літня кухня, И – літня кухня, Р – сарай, б - тамбур к л. к, И’ – тамбур к л. к., Т – вбиральня, № 3-12, І – огородження та споруди. Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 03 грудня 1999 року за реєстровим № 8163.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 30 жовтня 1993 року, про що Відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому м. Миколаєва зроблено актовий запис № 1026 від 30.10.1993, що є доказом зміни прізвища позивачки на « ОСОБА_6 ».

Договір купівлі-продажу частини житлового будинку підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.

Позивачка вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу, сторонами були виконані всі умови договору.

На теперішній час, позивачка не може розпорядитися належним їй майном, так, згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.05.2019 за № 150/02-31, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іскрицькою Г. В., відмовлено ОСОБА_1 у посвідченні договору дарування спірного майна та рекомендовано звернутися до суду для визнання договору-купівлі продажу дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу частини житлового будинку між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у листопаді 1999 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивачка, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, як власник майна, оскільки договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивачка не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторону пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товарна біржа «Українська біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 1095/1 від 03 листопада 1999 року, нерухомого майна - 61/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 575 кв.м., який складається з житлового будинку – А, житловою площею 54,3 кв. м., Е - вбиральня, Ж – сарай, Зпд – сарай з шиєю, Б – літня кухня, И – літня кухня, Р – сарай, б - тамбур к л. к, И’ – тамбур к л. к., Т – вбиральня, № 3-12, І – огородження та споруди, укладеного на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», зареєстрованого в ММБТІ 03.12.1999 за № 8163, укладений між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , з іншого боку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Театральна (Васляєва), 1, код ЄДРПОУ 30681179.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «04» березня 2020 року.