Ухвала суду № 88040834, 03.03.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2135/19

Провадження № 2/488/266/20 р.

УХВАЛА

Іменем України

03.03.2020 року м. Миколаїв Корабельного районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання – Сенчук К.О.,

за участю прокурора — Ільницької-Юртаєвої А.І.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Чобану Д., в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Чобану Д., в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування.

27.01.2020 року представник відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , надала до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, щодо подібних правовідносин.

28.01.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до виготовлення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18, щодо подібних правовідносин.

21.02.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , надав до суду заяву про зупинення провадження у справі до виготовлення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 372/1684/14-ц, щодо подібних правовідносин.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань про зупинення провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилась, проте надала до суду заяви про проведення судового засідання без її участі та її довірителів, заявлене нею клопотання підтримує, просить про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою від 15.01.2020 року у справі № 372/1684/14-ц прийняла до розгляду за касаційною скаргою заступник прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14.12.2016 року, яке зелишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18.05.2017 року.

З мотивувальної частини зазначеної ухвали вбачається, що підставою для її прийняття стала необхідність для застосування єдиної правозастосованої практики, вирішення правових питань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) зазначала що, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, а також п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), оскільки до 2018 року судова практика була іншою, зокрема суди виходили із того, що позови про витребування (повернення) незаконно виділених земельних ділянок розглядалися судами як віндикаційні на підставі статей 387, 388 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3089цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16, від 15 листопада 2017 року у справі № 6-2304цс 16).

Крім того, на думку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, правові висновки, висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), суперечать принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю (п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц), який системно впроваджується у практику Верховного Суду. Зокрема, з одного боку, зроблено висновок, що незаконне заволодіння землями водного фонду приватними особами є неможливим, а з іншого - земельні ділянки витребовуються від громадян, які є їх власниками згідно записів у відповідних державних реєстрах.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що поданий прокурором позов у частині вимоги про витребування спірних земельних ділянок у державну власність є віндикаційним позовом.

При цьому колегія суддів зазначила, що на позови прокурора, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, повинно поширюваитися положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності повинен починатися від дня, коли особа, яка наділена повноваженнями власника чи користувача земельної ділянки з правом розпорядження нею довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Враховуючи мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 251 ЦПК України, суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі об”єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Враховуючи наведене провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись п. 1 ч. 6 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Чобану Д., в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування, до виготовлення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 372/1684/14-ц, щодо подібних правовідносин.

У задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі представників відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , до виготовлення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18, щодо подібних правовідносин — відмовити.

Зобов”язати учасників справи повідомити суд, про наслідки розгляду справі № 372/1684/14-ц, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2020 року.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська