Ухвала суду № 88039262, 04.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10072/18

Провадження № 2-ві/947/17/20

УХВАЛА

04.03.2020 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Огренич І.В по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 20.08.2018 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

27.01.2020 року ОСОБА_1 надала до суду заяву, про відвід судді Огренич І.В., посилаючись на те, що суддею було відмовлено у задоволенні поданою позивачем заяви про забезпечення доказів, чим суд виказав своє відношення до справи на користь відповідача, а також 07.12.2018 року у судовому засіданні суддя своїми висловами та поведінкою довела позивачку до сліз, в зв`язку з чим у ОСОБА_1 є сумніви в об`єктивності розгляду даної справи.

Відповідно до ухвали суду від 03.03.2020 року, суд, який розглядає справу передав заяву для вирішення питання іншим суддею про відвід головуючому, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви про відвід 03.03.2020 року розподілено на суддю Маломуж А.І.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст. 37 ЦПК України), та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст. 46 ЦПК України).

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).

Статтею 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

А ні у заяві про відвід, а ні у судовому засіданні заявником не доведено у чому самі є побічний інтерес судді при розгляді позову. Посилання позивачки на те, що відмовлено у задоволенні поданою позивачем заяви про забезпечення доказів, чим суд виказав своє відношення до справи на користь відповідача, є незгодою з процесуальними питаннями судді, що не є підставами для відводу.

Таким чином, обставини, які визначені заявником у заяві про відвід судді Огренич І.В. від 27.01.2020 року не є підставою для відводу (самовідводу) у розумінні вимог ст. 36 ЦПК.

Прослухавши звукозапис судового засідання від 07.12.2018 року суд не вбачає, що суддя Огренич І.В. своїми висловами та поведінкою проявляла зацікавленість в розгляді справи, а тому суд не вбачає підстав для відводу.

Керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Огренич І.В по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено 04.03.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.