Рішення № 88038503, 28.02.2020, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/934/19

Провадження по справі №2/498/43/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2020 року с.м.т. Велика Михайлівка Одеської області

Великомихайлівский районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Ткачук О.Л.

за участю секретаря судового засідання - Козачінської Л.Г.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу –

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу. Свої вимоги мотивувала тим, що 06 грудня 2017 року відповідач незаконно видалив об`єкти рослинного світу, а саме чотири дерева породи тополя до ступеня припинення росту з діаметрами стовбурів: 50 см, 47 см, 53 см, 60 см, за адресою: АДРЕСА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення у вигляді знищення дерев без дозвільних документів на таку дію, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності по статті 153 Кодексу про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Про встановлення вини у діях відповідача свідчить постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення №000479 від 06 грудня 2017 року. Внаслідок вчиненого відповідачем правопорушення державі нанесено шкоду у розмірі 12500 грн (яка розрахована згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників (додаток1), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999р. №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів»). Позивач звертався до відповідача з претензією №99 від 07.12.2017 року про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків нанесених державі, які утворились внаслідок здійснення відповідачем правопорушення передбаченого статтею 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На даний час сума збитків у розмірі 12500 гривень, відповідачем не сплачена, тому державна екологічна інспекція в Одеській області просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі ОСОБА_2 , у розмірі 12500 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав. Вказав, що він являється директором комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 93 I- III ступенів з дошкільними групами корекційного та реабілітаційного спрямування» (далі Заклад), розташованого за адресою м.Одеса, вул. В.Терешкової, (Героїв Крут) 25 а, де навчаються та виховуються діти зі складними вадами зору (сліпі діти), віком від 4-х років з 9 областей України. В даному закладі навчається та перебуває 73 дитини, в тому числі 6 дітей з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування. Також в закладі працюють 13 незрячих працівників. Інтернат має чітко виділену та огороджену територію і свою паркову зону. Вік деяких дерев складає більше 50 років. Перебування дітей в парковій зоні було небезпечним через можливість падіння аварійних дерев, кори та гілля. З метою знесення та омолодження старих дерев заклад у 2014 році звертався до КП « Міськзелентрест» та інших структур, після чого було омолоджено близько 75 дерев. Після омолодження 7 дерев від загальної кількості омолоджених - засохло. 4 засохлих дерева (залишки тополі) розташовані на шляху проходу вихованців. У листопаді 2017 року, після осінніх дощів, кора з них почала набрякати та відпадати великими кусками, маса яких складала понад 5 кг., а падіння їх відбувалося з висоти триповерхового будинку. Наголошує, що діти зі складними вадами зору - сліпі діти, в силу специфіки свого захворювання нездатні адекватно реагувати на небезпеку та загрозу падіння предметів, що висять, нависають над ними, нездатні оцінити ступінь небезпеки та відстань до небезпечного об`єкта (предмета), вчасно та заздалегідь запобігти небезпеці. Дані залишки дерев 29.11.2017р були оглянуті працівниками школи - інтернату та визнані як вкрай небезпечні та такі, що підлягають негайному знесенню, про що складено відповідний акт. Того ж дня листом від 29.11.2017р №313 заклад звернувся до департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на спил (знесення) даних та ще 28 сухих та аварійних дерев. Час спливав, діти та працівники піддавались серйозній небезпеці, а дозвіл на знесення небезпечних дерев департамент екології все не надавав. У зв`язку з цим, батьки дітей забили тривогу, тож з метою збереження життя та здоров`я вихованців, працівниками закладу, власними силами, на підставі акту комісії, були знесені сухі залишки 4 дерев (тополі). 06.12.2017 року з перевіркою до закладу завітав інспектор «Державної екологічної інспекції в Одеській області», оглянути пришкільну територію вимагав надати дозвіл на знесення вищевказаних 4-х дерев, після чого склав протокол про адміністративне правопорушення від 06.12.2017р №000479 про знесення 4-х дерев, з яким він ознайомився, та чітко зазначив в поясненнях, що саме 4 сухих дерева були знесені. На підставі протоколу, інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.12.2017р. №000479, згідно з якою на нього накладено штраф у розмірі 170 грн, який він з сплатив, зважаючи, що його сума була незначною, однак це жодним чином не підтверджує, що він визнає свою провину . Додатково зазначив, що претензію від екологічної інспекції він не отримував та особисто він дерева не зносив, а вказані дії були вчинені іншими працівниками закладу, на підставі акту комісії.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши надані докази, в їх сукупності вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 3 цього ж Кодексу, передбачено - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України"Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно вимог ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 6, 25, 36 Закону України «Про рослинний світ» Державна екологічна інспекція України здійснює державне управління у сфері охорони та контролю використання та відтворення рослинного світу.

Так, згідно протоколу №000479 від 06.12.2017 року, складеним головним спеціалістом-державним інспектором з ОНПС Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 , працюючи директором школи-інтернату №93 м.Одеса, здійснив знищення зелених насаджень, а самечотирьох дерев породи тополя з діаметрами стовбурів: 50 см, 47 см, 53 см, 60 см на території школи-інтернату №93 за адресою: АДРЕСА_1 . З графи «пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання», вищевказаного протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 власноруч зазначено, що ним знесено 4 сухих дерева, які загрожували життю і здоров`ю сліпим дітям.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.12.2017 року № 000479, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатив адміністративний штраф у розмір 170 гривень.

19 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи№ 925/382/17, вказав, що частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з розрахунком, проведеним спеціалістами Державної екологічної інспекції в Одеській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999р. №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», шкода заподіяна внаслідок знищення дерев ОСОБА_1 становить 12500 грн.

Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту п.п.3,4,5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №1045 вбачається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера.

Разом з тим, відповідно до п.п. 7, 8 Постанови КМ № 1045 від 01.08.2006 року «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Згідно наданих відповідачем у судовому засіданні фотознімків дерев, вони є сухостійними, тож відповідач діяв згідно вищенаведеного порядку, що підтверджується актом від 29.11.2017 року, складеним працівниками КЗ «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 93 I- III ступенів з дошкільними групами корекційного та реабілітаційного спрямування», про те, що на території школи-інтернату знаходяться чотири вкрай аварійних сухих дерев, які підлягають негайному знесенню та листом школи – інтернату №93 від 29.11.2017 року за №313, з якого вбачається, що директор школи-інтернату ОСОБА_1 цього ж дня звернувся до департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, з проханням надати дозвіл на спіл 28 сухих (та аварійних) дерев, який останні згідно вхідного штампу отримали того ж дня, а саме 29.11.2017 року.

Жодного доказу, на підтвердження протилежного, а саме того, що видалені дерева є сироростучими, позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Згідно ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, з`ясувавши всі обставини по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не був порушений встановлений чинним законодавством порядок видалення 4 дерев (тополі), тобто його дії були правомірними, так і факт видалення саме сироростучих дерев, позивачем не доведено, що у свою чергу повністю виключає відповідальність ОСОБА_1 за правилами ст.1166 ЦК України.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 28.01.2020 року відстрочено Державній екологічній інспекції в Одеській області сплату судового збору за подачу позовної заяви Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з позивача Державної екологічної інспекції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 263 -265, 268, 279 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державна екологічна інспекція в Одеській області, (ЄДРПОУ – 38017120) місцезнаходження: проспект Шевченка,12 м.Одеса 65058.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя О.Л.Ткачук