Ухвала суду № 88038136, 05.03.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

703/3974/19

1-кп/707/135/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі колегії:

головуючого Тептюка Є.П.

суддів Соколишиної Л.Б.

Суходольського О.М.

за участю секретаря Федорової Л.С.

прокурора Шарапи В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Яременка С.Г., Гнатюк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12018250230000846 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з тих підстав, що існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, розуміючи тяжкість покарання за вчинене, вживатиме заходів для переховування від суду, адже на стадії досудового розслідування він вже переховувався від правоохоронних органів та перебував у розшуку. Крім того, на сьогодні, ще не допитані ключові свідки, на яких обвинувачений, перебуваючи на волі, може чинити вплив, з метою зміни викривальних показів.

Захисники та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, проте 25.11.2019 року подала через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, підтримання цивільного позову, з проханням призначити обвинуваченому максимальну міру покарання.

У порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість проведення даного судового засідання без потерпілої, так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за її відсутності вирішити питання щодо зміни, продовження чи скасування міри запобіжного заходу обвинуваченому.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді триманні під вартою, колегія суддів погоджується з висновком органу досудового слідства про існування обґрунтованої підозри, щодо можливого вчинення саме ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Однак, зі спливом часу, існування лише однієї підозри у вчиненні особою кримінально караного діяння не є підставою для продовження строків тримання під вартою, у зв`язку з чим колегія суддів, при прийнятті рішення, враховує усі ризики та поведінку обвинуваченого на час і після скоєння злочину.

Зокрема, суд приймає до уваги, що обвинувачений є не працюючим, не одруженим, за даними слідства має малолітнього сина, однак не підтверджено, що утримує його самостійно, у зв`язку з чим можливо зробити висновок, про те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, які були б стримуючим засобом від його можливої подальшої девіантної поведінки, та ухилення від явки особи до суду. ОСОБА_1 не працевлаштований, що впливає на його матеріальний стан, оскільки він не має стабільного доходу для забезпечення нормальних умов для проживання та існування, що може спонукати обвинуваченого до вчинення нових злочинів.

Так, ОСОБА_1 дійсно має зареєстроване місце проживання, проте не підтверджено чи є він власником оселі, в якій проживає, або має власне житло у іншому місці, через що неможливо встановити наявність у нього «зв`язку» з житлом, тобто з місцем де його можливо знайти, за умови припинення права користування житловим приміщенням та подальшим зняттям з реєстраційного обліку.

Крім того, злочин у якому обвинувачується ОСОБА_1 , пов`язаний з умисним позбавленням життя іншої особи, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, виправдовує відступ суду від принципу поваги до особистої свободи, зважаючи на суспільний інтерес.

Суд враховує і поведінку обвинуваченого. Так, ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування перебував у розшуку, хоча знав, що йому пред`явлена підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, і він може викликатися для проведення окремих слідчих дій за його участю, та для надання показів, однак обвинувачений знехтував своїми процесуальними обов`язками. Твердження захисників, що ОСОБА_1 під час розшуку не вчинив нових злочинів, суд не приймає за ту обставину, яка усуває можливі ризики.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги той ризик, що перебуваючи на волі, обвинувачений може здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків, які не були допитані, і покази яких є важливими для встановлення істини у справі.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема менш сувора міра запобіжного заходу аніж тримання особи під вартою, як то домашній арешт, є недоцільною у даній справі, оскільки обвинувачений не має власного житла, де б міг відбувати домашній арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 04 травня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області у строки, встановлені чинним КПК України.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Є.П.Тептюк

Судді: О.М.Суходольський

Л.Б.Соколишина