Рішення № 88037737, 05.03.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1618/17

2/705/219/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Годік Л.С.

при секретарі судового засідання Мельник І.О.

за участю: представника ТОВ «Чорна Кам`янка» Трач О.В.

представника ТОВ «Дукра Агро» Наумець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра Агро», третя особа: приватний нотаріус Уманського міського нотаріального округу Черповицька Інна Юріївна про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Чорна Кам`янка» подав до Уманського міськрайонного суду позов до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра Агро» третя особа: приватний нотаріус Уманського міського нотаріального округу Черповицька Інна Юріївна про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

05 травня 2017 року суддею Уманського міськрайонного суду Ребриною К.Г. було винесено ухвалу про відкриття провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Годік Л.С. від 18 червня 2019 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

В позові позивач вказує, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» та ОСОБА_2 21 вересня 2007 року, був укладений договір оренди землі № 419, відповідно до якого позивачу в користування була передана земельна ділянка площею 2,5694га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація договору оренди землі була проведена Уманським РВ ЧРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2007р. за №040779400040.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 листопада 2009 року, новим власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 8 Договору встановлено строк дії – 9 років.

Позивач в позові зазначає, що починаючи з дати проведення державної реєстрації договору позивач, у відповідності до діючого на момент укладання договору законодавства, набув права оренди на земельну ділянку. При цьому, сторонами було погоджено (п.8 Договору), що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору - повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Позивач належним чином у відповідності з умовами та строками передбаченим Договором та діючим законодавством проводив розрахунок за користування земельною ділянкою.

Маючи намір продовжити договірні відносини із відповідачем, позивач листом-повідомленням за вих.№27684 від 07.11.2016 звернувся до останньої з пропозицією поновити Договір оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення було долучено Додаткову угоду від 04.11.2016, в якій описувались основні пункти Договору оренди землі № 419 від 21.09.2007, орендна плата встановлена на рівні 10,5% від нормативної грошової оцінки землі, а також визначено строк дії договору землі до 31 грудня 2026 року.

В позові також зазначено, що вказаний лист-повідомлення з додатковою угодою був направлений відповідачу ОСОБА_1 , цінним листом з описом вкладення, але відповіді на запропоновані умови від відповідача позивач не отримав.

Разом з тим, в позові вказано, що позивач, як законний орендар землі, що належним чином виконував усі свої обовязки протягом строку дії Договорів, зрозуміло сподівався на належне ставлення до нього орендодавця зі своєї сторони, а саме на поновлення Договору, тому по закінченню збору урожаю здійснив відповідний обробіток земельної ділянки відповідача, тобто продовжував користуватися земельною ділянкою й після закінчення строку дії договору. Позивач також зазначає, що у відповідь на запропоновані умови відповідач не надав позивачу будь - яких пропозицій/вимог щодо перегляду умов договору, як це узгоджується із положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Причиною звернення Товариства до суду став той факт, що останньому стало відомо про реєстрацію 04.04.2016р. договору оренди землі, на земельну ділянку, яка є предметом договору, з іншою юридичною особою, а саме ТОВ «ДУКРА агро» на умовах, які відповідачем в порушення ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» не було запропоновано позивачу, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та які, в разі отримання відповідної пропозиції, були б ним беззаперечно прийняті. Державна реєстрація договору оренди землі від 04 квітня 2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Дукра Агро» 04.04.2016 року проведена приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. Оскільки даний договір укладено під час дії договору № 419 від 21 вересня 2007 року, укладеного між ТОВ «Чорна Кам`янка» та ОСОБА_2 слід визначти його недійсним. Відтак при укладенні договору оренди землі від 04.04.2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Дукра Агро» не дорималися вимог, що встановлені приписами ЗУ «Про оренду землі» та уклали під час діючого договору оренди землі новий, чим допустили те, що відносно одного і того ж об`єкта нерухомості діяло одночасно два договори оренди землі, що відповідно є підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 04.04.2016 року.

Позивач стверджує про порушення з боку відповідача переважного права орендаря землі на поновлення Договору, шляхом вчинення дій по укладенню договору оренди землі з ТОВ «ДУКРА агро» на ту ж саму земельну ділянку та порушення правил, встановлених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого вимушений звернутися до суду для захисту своїх інтересів і прав.

На цих підставах позивач звернувся до суду та просить суд: визнати недійсним договір оренди землі від 04.04.2016р., укладений між гр. ОСОБА_1 та ТОВ «Дукра Агро», зареєстрований приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черповицькою І.Ю. Номер запису про інше речове право № 14052174 від 04.04.2016р.; визнати укладеною, додаткову угоду до договору оренди землі № 419 від 21.09.2007р. зареєстрованого 24.12.2007р. за № 040779400040, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених додатковою угодою.

Представник позивача ТОВ «Чорна Кам`янка» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та наполягав, що після закінчення терміну дії відповідного договору оренди, вони продовжили користування земельною ділянкою, що є предметом договору оренди з відповідачем. Він наполягав, що їх переважне право на продовження терміну дії договорів оренди землі порушене і просив суд задовольнити позов з підстав викладених в ньому. Зазначив, що під час дії договору № 419 від 21.09.2007 року, ОСОБА_1 уклала договір оренди з ТОВ «Дукра Агро» на одну і ту ж земельну ділянку, що заборонен законом.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, у судові засідання жодного разу не з`явилася. При цьому, до суду подала відзив та заяву-пояснення, в яких просить відмовити позивачу ТОВ «Чорна Кам`янка» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що порушують його законні права та інтереси, суперечать вимогам чинного законодавства, тому вважає, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. У 2007 році ТОВ «Чорна Кам`янка» уклала договір оренди з ОСОБА_3 , який на той час був власником земельної ділянки і яку після його смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 листопада 2009 року вона успадкувала у визначений законом спосіб. З того моменту ТОВ «Чорна Кам`янка» була обізнана про зміну власника орендованої ними земельної ділянки та відповідно сплачувалася їй орендна плата за користування її земельною ділянкою. Але ні самого договору оренди землі, ні внесених до нього змін їй ТОВ «Чорна Кам`янка» не надавала. Який строк дії договору, яка дата закінчення договору ТОВ «Чорна Кам`янка» їй не повідомляли. Тому нею ще 22 липня 2015 року заявою – попередженням (надісланого почтовим відправленням на адресу позивача 24.07.2015 року) було повідомлено позивача про відмову у наданні згоди на продовження – поновлення незареєстрованого договору оренди землі і про припинення будь-якого використання належної їй земельної ділянки, та про те, що вона не має наміру в подальшому заключати з ним договір оренди землі. Будь-якої відповіді, чи пропозиції про укладення договору оренди землі чи додаткової угоди до незаконного договору оренди землі від позивача їй не надходило. Також 10.04.2016 року нею був направлений позивачу лист-повідомлення (поштове відправлення цінним листом від 30.04.2016 р.) про повернення належної їй земельної ділянки з двома актами- прийому передачі землі. Відповіді чи пропозиції від позивача їй знову не надійшло. Отримавши Витяг з Державного земельного кадастру про її земельну ділянку було підтверджено, що договір оренди землі взагалі не зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства України – відсутні відомості про обмеження чи обтяження у використанні її земельної ділянки, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства з боку самого позивача щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Тому, за відсутності будь-яких обмежень чи обтяжень щодо її земельної ділянки вона у законний спосіб в квітні 2016 року уклала договір оренди землі з ТОВ «Дукра Агро» шляхом його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Орендну плату за користування її земельною ділянкою за 2016 рік вона отримала відповідно від позивача (що користувався до квітня 2016 р.), так і від ТОВ «Дукра Агро» (що користується нею з квітня 2016 року по даний час). А тому вимога позивача про визнання недійсним договору оренди є нікчемним, так як договір оренди землі з ТОВ «Дукра Агро» був укладений у спосіб і в порядку вимог встановлених законом. Також, вимога позивача про визнання укладеною додаткову угоду також є незаконною так як сам договір оренди землі на який посилається позивач є нікчемним у зв`язку з порушенням з боку самого позивача вимог і процедури його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також згідно вимог закону передбачено,що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення може бути укладена сторонами тільки за згодою сторін. Вона двічи зверталася до позивача про припинення будь-якого використання належної їй земельної ділянки та про те,що вона не має наміру заключати з ним договору оренди та повернення їй земельної ділянки.

Представник відповідача ТОВ «ДУКРА агро» в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені в відзиві. ТОв «Дукра агро» позовні вимоги вважає безпідставними, такими, що порушують законні права та інтереси, суперечать вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню, оскільки , що посилання представника позивача на те, що позивач у відпровідності до ст. 33 ЗУ «Про ренду землі» має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) та на те, що позивач належним чином виконав умови ЗУ «Про оренду землі» є помилковим, оскільки на момент коли позивач виконував на його думку вимоги даного закону, дана земельна ділянка вже вибула з його користування (оренди), що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Вважає, що всі твердження позивача про нібито порушення ТОВ «Дукра агро» та відповідачем вимог законодавства при укладені договору оренди землі, не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам, а тому вимоги позивача, що ґрунтуються на нібито порушеному його праві не можуть бути задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, прийшов до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових заходів з метою забезпечення реалізації цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст. 6 ЦПК України).

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

21 вересня 2007 року між позивачем та громадянином ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № 419, відповідно до якого позивачу в користування було передано земельну ділянку площею 2,5694 (п. 2.1 Договорів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно п. 8 договору, строк дії становив 9 років, Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно пункт 43 договору, він набрає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Державна реєстрація договору оренди землі була проведена Уманським РВ ЧРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2007р. за №040779400040. Починаючи з моменту реєстрації договору позивач, у відповідності діючого на момент укладання договору законодавства, набув права оренди на земельну ділянку. Сторонами було погоджено (п.8 Договорів), що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.Відповідно до домовленостей сторін закріплених в п. 9 Договору, орендодавець позивач взяв на себе зобов`язання по своєчасній виплаті орендної плати в строки та в розмірі передбачених умовами договору. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 2 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки. При цьому обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Відповідно до п. 37 договору оренди землі - дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 38 договору оренди землі передбачено що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно п. 39 договору оренди землі - розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, що визнається стронами по справі, після смерті ОСОБА_2 власником земельної ділянки є відповідач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується і державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 799727 (а.с.18).

Згідно довідки ТОВ «Чорна Кам`янка» від 31.03.2017р. № 28132 про нараховану та виплачену суму орендної плати відповідно договору оренди землі № 419 від 21 вересня 2007 року площею 2,5694га укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Чорна Кам`янка» в період 2014-2016 років нараховано та виплачено ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою орендну плату, що є доказом належного виконання своїх обов`язків позивачем (а.с.23).

Відповідно до листа-повідомлення від 07.11.2016р. за вих.№27684, ТОВ «Чорна Кам`янка» звернулось до ОСОБА_1 з пропозицією поновити Договір оренди земельної ділянки (а.с 11). До листа-повідомлення було долучено проект додаткової угоди б/н від 04.11.2016р. до договору оренди землі № 419 від 21.09.2007р. (а.с.12-14). Лист разом з проектом додаткової угоди 08.11.2016р. був поштою надісланий на адресу відповідача з описом вкладення цінним листом (а.с.15,16).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна за номером 79992090 від 09.02.2017р., на підставі договору оренди землі від 04.04.2016 року, було проведено реєстрацію вказаного договору оренди землі, відносно земельної ділянки, площею 2,5694га (кадастровий номер 7124387700:03:000:0823), яка належить орендодавцю ОСОБА_1 з іншою юридичною особою, а саме ТОВ «ДУКРА АГРО» на строк до 31.12.2023р., з правом пролонгації, орендна плата складає 10,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_1 на адресу позивача ТОВ «Чорна Кам`янка» неодноразово надсилала листи повідомлення про те, що після закінчення терміну дії договору оренди землі від 21.09.2007 року, земельна ділянка повинна бути звільнена, оскільки вона не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідною юридичною особою ТОВ «Чорна Камёянка» (а.с. 102, 109).

З пояснень сторін та їх представників та матеріалів справи в судовому засіданні достовірно встановлено факт проведення позивачем оплати за оренду земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 у 2014, 2015, 2016 роках.

У своєму відзиві та поясненнях відповідач посилається на те,що їй не було відомо про те на який строк було укладено договір оренди землі № 419 з позивачем, однак таке твердження спростовується матеріалами справи, в тому числі листами повідомленнями самого відповідача ОСОБА_1 (а.с. 102,109).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в чч.1—3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

У ч.3 цієї статті передбачено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ч.4 ст.124 Земельного кодексу передбачено, що передача в оренду ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником ділянки й орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК).

За ч.2 ст.792 ЦК, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК, законом «Про оренду землі».

Відповідно до ст.13 закону «Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

У чч.1—5 ст.33 закону «Про оренду землі» передбачено, що по закінченні строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень ст.33 закону «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування ч.1 ст.33 цього закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

У ч.6 ст.33 закону «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: якщо орендар продовжує користуватися ділянкою після закінчення строку договору оренди й за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі, такий договір уважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені в договорі.

Стаття 33 закону «Про оренду землі» фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем та орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.

Можна зробити висновок, що за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендодавця про намір укласти новий договір оренди з новим орендарем переважне право діючого орендаря, передбачене в ст.33 закону «Про оренду землі», буде порушеним, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря має підстави вважатися недобросовісною.

У справі, яка розглядається, позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надав проект додаткової угоди до договору оренди орендодавцю та зазначив у ньому істотні умови, зокрема щодо строку та орендної плати. Проте, орендодавець неодноразово надсилала листи повідомлення про те, що після закінчення терміну дії договору оренди землі від 21.09.2007 року, земельна ділянка повинна бути звільнена, оскільки вона не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідною юридичною особою.

З огляду на вказане вище в сукупності та враховуючи, що одна й та сама ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 04.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Дукра Агро, оскільки даний договір укладено в період дії попереднього договору оренди з ТОВ «Чорна Кам`янка» № 419 від 21.09.2007 року, державна реєстрація якого була проведена Уманським РВ ЧРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2007р. за №040779400040.

Вказані вище висновки узгоджуються з висновком Великої палати ВС, викладеним у постанові від 21.11.2018 у справі №530/212/17 (№14-330цс18).

Що стосується позову в частині визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 419 від 21.09.2007 року, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, враховуючи, що відповідно до положень ст.33 закону «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Суд приходить до переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача ОСОБА_1 відсутня.

За таких умов суд не вправі всупереч ст.ст. 3, 203 ч. 3, 373, 627 ЦК України, ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» примушувати відповідача укладати договір оренди належної йому земельної ділянки з позивачем.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76-83, 209, 213, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 317, 319, 626, 627, 792, 759, 761 ЦК України, ст. 124 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра Агро», третя особа: приватний нотаріус Черповицька Інна Юріївна про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди – задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 04.04.2016 р., укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дукра Агро» (код ЄДРПОУ 32535756), зареєстрований приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черповицькою Інною Юріївною. Номер запису про інше речове право № 14052174 від 04.04.2016 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Леся Сергіївна Годік