Ухвала суду № 88036794, 05.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3911/19

Номер провадження 1-кп/623/109/2020

У Х В А Л А

іменем України

05 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Гриценко О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Цього дня у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечував та просив про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, у зв`язку з тим, що йому потрібно працювати, щоб забезпечувати вагітну цивільну дружину, її неповнолітню дитину, та виплачувати кошти за цивільним позовом потерпілого.

Захисник обвинуваченого – адвокат Кузнєцов О.О. проти клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт посилаючись на те, що його підзахисний визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях в повному обсязі, а отже не має наміру чинити тиск потерпілого Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні цивільну дружину, яка є вагітною, чекає на двох дітей, вагітність у якої проходить зі складнощами і присутність ОСОБА_1 є необхідною для того, щоб здати всі необхідні аналізи, в тому числі і йому, як батьку дітей.

Потерпілий ОСОБА_2 у вирішенні питання щодо клопотаннь прокурора та обвинуваченого поклався на розсуд суду .

Вислухавши клопотання прокурора, думку інших сторін кримінального провадження, судом встановлено наступне.

14 березня 2020 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До сплину продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його сплину.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, крім іншого, тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, ніде не працює, та відтак не має постійного джерела доходів, тобто наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, крім того являється зареєстрованим в Запорізькій області, що може свідчити про можливість переховування від суду, а також те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до суду, без поважних причин до суду не з`явився, таким чином переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтованість застосування якого було оскаржено в апеляційному порядку та залишено ухвалу першої інстанції без змін, таким чином наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому до обвинуваченого запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Вислухавши прокурора, який вважав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти клопотання прокурора, потерпілого, який поклався на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці.

Відповідно до п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 16 години 45 хвилин 03 травня 2020 року включно з продовженням дії раніше визначеної суми застави в розмірі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: ua208201720355299002000006674, призначення платежу: застава, справа № 623/3911/19; провадження № 1-кп/623/109/2020 від ОСОБА_1 або його рідних та продовженням в разі сплати застави покладених обов`язків:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Проведення судового засідання відкласти до 10 години 00 хвилин 01 квітня 2020 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Копію ухвали направити Державній установі «Харківській слідчий ізолятор».

На ухвалу суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова