Рішення № 88033772, 02.03.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/7395/19

Провадження № 2/242/203/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій вказав, що між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 4521874 від 03.07.2018 р., відповідно до умов якого страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Так як страхувальником відповідно до Полісу АМ 4521874 від 03.07.2018 р. є ОСОБА_2 , який є пенсіонером, тому ним було сплачено розмір страхового платежу 50 %. 16.04.2019 р. у м.Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota RAV-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Згідно постанови від 19.06.2019 р. винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 . До ПрАТ «СК «ВУСО» звернулася потерпіла особа із заявою про виплату страхового відшкодування. Розмір відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 36851,04 грн. Відповідно до умов Поліса АМ4521874 від 03.07.2018 р. ліміт відповідальності страховика за завдану майнову шкоду становить 100000,00 грн., франшиза – 2000,00 грн. Розрахунок страхового відшкодування відбувся наступним чином: 36851,04 грн./1,2 – 2000,00 грн. = 28709,20 грн., де 36851,04 грн./1,2 – розмір матеріального збитку, зменшений на розмір ПДВ; 2000,00 грн. – франшиза відповідно до умов Поліса АМ 4521874 від 03.07.2018 р. Здійснення виплати страхового відшкодування у вказаному розмірі підтверджується страховим актом № 06405-24 від 10.06.2019 р. та платіжним дорученням № 15299 від 10.06.2019 р. Умови Полісу АМ 4521874 від 03.07.2018 р. було порушено, так як за кермом транспортного засобу Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП знаходилась ОСОБА_1 , а не страхувальник ОСОБА_2 . Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 , як до особи, відповідальної за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, яка зобов`язана компенсувати страховику 50 % виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14354,60 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «ВУСО» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 14354,60 грн. та судові витрати в розмірі 1921 грн.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14.01.2020 року відкрито провадження по справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив не надала.

У судовому засіданні були досліджені письмові докази, які надійшли під час розгляду справи:

Між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 4521874 від 03.07.2018 р., відповідно до умов якого страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Поліса НОМЕР_3 від 03.07.2018 р. ліміт відповідальності страховика за завдану майнову шкоду становить 100000,00 грн., франшиза – 2000,00 грн. Так як ОСОБА_2 є пенсіонером, то ним було сплачено розмір страхового платежу 50 %.

16.04.2019 р. у м.Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota RAV-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Згідно постанови від 19.06.2019 р. винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 , яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП.

Таким чином, умови Полісу АМ 4521874 від 03.07.2018 р. було порушено, так як за кермом транспортного засобу Geely MR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП знаходилась ОСОБА_1 , а не страхувальник ОСОБА_2 .

Розмір відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 36851,04 грн.

Здійснення виплати страхового відшкодування у вказаному розмірі підтверджується страховим актом № 06405-24 від 10.06.2019 р. та платіжним дорученням № 15299 від 10.06.2019 р.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст..979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1,3 ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не виникає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (пункт 62).

Відповідно до ч.13.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 % за умови, що страхувальником є громадянин України – пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Згідно п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком відповідно до цього Закону є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст..9 Закону, страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розмірі страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст..12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

У абзаці 2 ст.36.2 зазначеного закону зазначено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до ст..993 ЦК України та ст..27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.38-1.1 ст.38-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригую чого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених п.13.2 ст.13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 % виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, розташоване за адресою: м.Київ, вул..Казимира Малевича, 312, до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «ВУСО» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 14354 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн.. 60 коп. та судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 02.03.2020 р.

Суддя