Ухвала суду № 88033667, 05.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.03.2020

Справа № 937/1592/20

Провадження № 1-кп/937/645/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» березня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Сметаніної А.В.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12020080140000086 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора – Нагорного В.А.,

захисника обвинувачених – адвоката Рибалко О.Р.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 27 лютого 2020 року надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020080140000086 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження по справі та повернення обвинувального акту немає, вказане кримінальне провадження підсудне цьому суду, а тому можливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 обраного на досудовому розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, строком на два місяці, зазначивши, що 09.03.2020 року спливає строк обраного щодо неї запобіжного заходу, підставою для продовження вказаного запобіжного заходу є наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків, які наразі не змінились, оскільки ОСОБА_1 спроможна переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, мешкає без реєстрації в іншій області, тому є достатньо підстав вважати, що вищевказані ризики не змінились і не зменшились, а отже саме такий запобіжний захід здатний забезпечити її належну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

Також, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 обраного на досудовому розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тих самих умовах, строком на два місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зазначивши, що 11.03.2020 року спливає строк обраного щодо неї запобіжного заходу, підставою для продовження вказаного запобіжного заходу є наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків, які наразі не змінились, оскільки ОСОБА_2 спроможна переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, мешкає без реєстрації в іншій області , тому є достатньо підстав вважати, що вищевказані ризики не змінились і не зменшились, а отже саме такий запобіжний захід здатний забезпечити її належну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник – адвокат Рибалко О.Р. не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тих самих умовах.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Рибалко О.Р. не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачена просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки в неї вдома хвора дитина, яка залишилась мешкати з бабусею, а бабуся сама хворіє. Дитина потребує термінової госпіталізації, а з бабусею її госпіталізувати не можуть. Присягає, що буде завжди з`являтись до суду, переховуватись від суду не збирається.

Захисник – адвокат Рибалко О.Р. також просила змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, надала підтверджуючі документи про склад родини, відповідно до яких ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та має склад родини: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати – ОСОБА_4 , 1963 року народження. Відповідно до наданої довідки лікаря ОСОБА_3 дійсно потребує термінової госпіталізації, діагноз – апендицит.

Суд, вивчивши доводи клопотань, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 ст. 284 КПК України або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення, відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні, немає.

Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для призначення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Крім того, вирішуючи заявлені прокурором клопотання щодо продовження запобіжних заходів, обраних щодо обвинувачених під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , суд вважає необхідним клопотання щодо ОСОБА_6 задовольнити повністю, а у задоволенні клопотання щодо ОСОБА_1 відмовити за наступних підстав:

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 січня 2020 року обвинуваченій ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, строком на 58 днів, без застосування електронних засобів контролю, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України Строк дії ухвали визначено до 11 березня 2020 року.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тих самих умовах, оскільки прокурором доведено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КПК України, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не припинили свого існування та не змінились, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у тяжкому кримінальному правопорушенні (злочині), за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, мешкає без реєстрації в іншій області, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На підставі чого, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, який повністю відповідає особі обвинуваченої, здатним забезпечити їй належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам є домашній арешт, який слід продовжити на строк 60 днів, на тих самих умовах.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 січня 2020 року обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 березня 2020 року включно.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання доцільності заміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні. Зокрема, у справі "Волощук проти України" ("Sergey Volosyuk v. Ukraine", рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, "Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою... Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (пункти 37, 38).

ОСОБА_1 дійсно обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не припинили свого існування та не змінились.

Проте, ОСОБА_1 раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї. Разом з ними мешкає її мати – ОСОБА_4 , а отже обвинувачена має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки.

Як встановлено під час розгляду клопотання, в теперішній час дитина залишилась проживати з бабусею, яка хворіє. Згідно виписки №363 КЗ «Марганецька ЦМЛ ДОР» з 21.01.2020 року по 03.02.2020 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з внегоспітальною лівосторонньою н/дольовою пневмонією, бронхіальною астмою, важка персистуюча течія, загострення. В теперішній час малолітня дитина ОСОБА_7 також потребує термінової госпіталізації, діагноз – апендицит, що підтверджується довідкою лікаря.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання прокурора не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у обвинуваченої наміру не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим у ч.1 ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційним легітимній меті, яка ставиться до їх застосування.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним у клопотанні прокурора про продовження ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченої ОСОБА_1 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю, строком на 60 днів, зобов`язати її не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої, прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Суд вважає, що саме зазначений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням саме таких обов`язків, повністю відповідає особі обвинуваченої, здатний забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, а отже її належну поведінку, та запобігти встановленим ризикам.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Клопотань про складення досудової доповіді від учасників кримінального провадження не надходило, а оскільки її складення передбачається лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, суд не вважає за необхідне з власної ініціативи вирішувати питання щодо складення досудової доповіді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 369-372, 314 - 316, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12020080140000086 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України на «13» березня 2020 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, захисника обвинувачених.

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорного Віктора Анатолійовича про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце проживання у період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю - задовольнити повністю.

Обраний обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту вважати продовженим строком на 60 днів, тобто до 04 травня 2020 року.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати продовженими такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

У задоволенні клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорного Віктора Анатолійовича про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обраний на досудовому розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під варту на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце проживання у період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, строком на 60 днів, без застосування електронних засобів контролю.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Визначити строк дії ухвали тривалістю 60 днів, тобто до 04 травня 2020 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати до Марганцевського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

Марганцевському ВП ГУНП в Дніпропетровській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань. Крім того, у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали направити Марганцевському ВП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: А.В.Сметаніна