Вирок № 88033009, 02.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа№264/7038/16-к

Провадження №1-кп/263/147/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року місто Маріуполь

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя у складі: головуючого судді Кулика С.В., суддів Васильченко О.Г. та Шатілової Л.Г., за участю секретарів судового засідання Ребеко О.К., Чапни А.К., за участю прокурора Ганзулі М.Р., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Кондратьєвої М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Трудове Волноваського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який має на утримання малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий 30 березня 2015року Волноваським районним судом Донецької області за частиною 1 статті 263 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням терміном 2 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 серпня 2016 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у дальній від входу в будинок кімнаті за адресою: АДРЕСА_1 . Помітивши, що малолітній син його співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , справив природні потреби на підлогу в зазначеній кімнаті, у ОСОБА_2 , на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків до малолітнього сина своєї співмешканки виник умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень. З метою реалізації виниклого умислу направленого на умисне протиправне спричинення малолітній дитині тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 діючи умисно, наніс тильною стороною руки не менше 6 ударів в область спини та грудної клітини малолітнього ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тупу травму грудної клітини та живота: синці передньої поверхні грудної клітин справа та зліва, правої поперекової області, садно задньої поверхні грудної клітини справа, закриті переломи ребер справа IV, V, VII, VIII, IX без зміщення, забій нижньої долі правої легені з крововиливом у тканину легень, травматичний розрив правої долі печінки, крововилив у черевну порожнину, крововилив у правий наднирник, розрив правої долі печінки з внутріішньо-черевною кровотечею, які за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних, як небезпечних для життя, та привели до настання смерті, чого не передбачав ОСОБА_2 , хоча повинен був і міг передбачати, так як наносив тілесні ушкодження малолітній дитині. Вказані тілесні ушкодження мають прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Далі ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний намір направлений на умисне протиправне спричинення малолітньому ОСОБА_4 , ушкоджень, наніс останному тильною стороною правої руки не менш 10 ударів по голові, тулубу та кінцівкам, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя пахової області зліва, правої сідниці, правого та лівого стегон, крововилив в м`які покрови голови в лобно-тім`яну область справа та зліва, які утворились від травматичних впливів тупими предметами, незадовго до смерті та за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень, причино-наслідкового зв`язку із настанням смерті не мають. Смерть ОСОБА_4 настала в проміжок часу між 22.00 30 серпня 2016 року по 02.00 31.08.2016 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав та в судовому засіданні показав, що дійсно 30 серпня 2016 року він разом із своєю співмешканцею ОСОБА_1 та двома дітьми в післяобідній час перебував за місцем мешкання в с.Трудове АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_1 , положила молодшу дитину спати. Далі, старший син ОСОБА_1 , ОСОБА_5 став гратися з молодшою дитиною, штовхаючи їй в обличчя іграшки. ОСОБА_2 , зробив зауваження, а коли ОСОБА_5 не відреагував, він досить сильно розізлився та віттащив його від дитини та наніс кілька ударів рукою. Скільки конкретно ударів та куди саме він наніс, не пам`ятає оскільки минуло багато часу. Потім він поїхав з дому, а пізніше був затриманий працівниками поліції. Вказав, що не бажав настання наслідків у вигляді смерті дитини. Розкоюється у вчиненому. Розуміє, що виявлені у малолітньої дитини тілесні ушкодження були спричинені ним. Раніше не визнавав свою провину, заперечуючи той факт, що саме ним було спричинено виявлені у загиблої дитини тілесні ушкодження, вказуючи на те, що тілесні ушкодження було спричинено нібито телям, яке було біля ОСОБА_6 на подвір`ї, оскільки боявся відповідальності за статтею 115 ч.2 КК України, яка інкримінувалась йому.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 30 серпня 2016 року з ранку, її старший син ОСОБА_5 гуляв у дворі, де забруднився через запасні частини від транспортних засобів, які там розложив обвинувачений. В наслідок цього, між нею та ОСОБА_2 , виникла сварка. Після цього ОСОБА_1 , пройшла на город та перебувала там. Згодом почула галас та повернувшись побачила, що ОСОБА_2 обтрушував пил з одягу дитини. На її запитання останній відповів що не догледів за дитиною. ОСОБА_5 нібито хотів піти до неї на город, однак на його шляху стало теля, яке потопталось по дитині. Потім ОСОБА_2 поїхав з дому та був відсутнім деякий час. Коли він повернувся у вечорі то був у будинку. ОСОБА_1 перебувала у сусідній кімнаті. Згодом почула звук ударів та дитячий плач, зайшовши у кімнату вона спитала про те, що сталось на що ОСОБА_2 відповів що ОСОБА_5 нібито ліз гратися до брата. На це ОСОБА_1 зробила зауваження обвинуваченому, та він, вийшов із будинку. Потім забрав риболовні снасті та пішов з будинку. Наступного разу побачила ОСОБА_2 тільки в поліції. Після того, як обвинувачений пішов у дитини вона побачила тілесні ушкодження: синяк на лобі та передній частині грудної клітини, на ребрах, на вусі гематому, пухлину. Згодом дитина стала себе погано почувати, стала в`ялою, неактивною, просилася спати та почала рвати. ОСОБА_2 в цей час вдома не було. Коли дитині стало зовсім погано, приблизно вечором 30.08.2016 року ОСОБА_1 викликала швидку допомогу, яка прибула через 40 хвилин, але на момент її приїзду дитина вже померла. Після цього були викликані працівники поліції. Зазначила, що на теперішній час не має претензій до обвинуваченого.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що обвинувачений є братом його дружини. Мешкає він по сусідству. Напередодні ОСОБА_2 приходив до нього, з малозначного приводу. Про те, що сталося він дізнався в ночі, оскільки його не було вдома. В той час казали, що дитину нібито потягав ціпком собака. Також підтвердив, що інколи він прев`язував у дворі де мешкав ОСОБА_2 худобу. Зазначив, що ОСОБА_2 ставився до дитини як батько.

Судом було проаналізовано пісьмові докази по кріминальному проваджені.

Згідно з письмовою заявою від 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відділення поліції із проханням притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , який 30.08.2016 року заподіяв тілесні ушкодження малолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в результаті чого її син помер

т.1 а.п.117

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12016050630001191, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2016 року, були внесені відомості про те, що 31 серпня 2016 року до чергової частини Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення швидкої допомоги м.Волноваха за фактом смерті до прибуття швидкої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 . Зі слів медичних, працівників на тілі малолітнього виявлена гематома на обличчі та спині.

т.2 а.п.22

Згідно з протоколом огляду місця події від 31 серпня 2016 року, проведеного за участю експерта-криміналіста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Донецькій області та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку в зальній кімнаті на дивані знаходиться труп дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на тілі та голові якого виявлені численні гематоми невизначеної форми від 0,5 см до 3 см, зокрема в лобній частині по центру, під лівим оком, на правій щоці дві гематоми, на правому вусі, на слизистій губи, на передній та задній поверхні грудної клітини п`ять гематом, на правій сідниці, на лобку, на правому стегні дві гематоми

т. 1 а.п. 71-78.

Згідно з висновком судово-медичного експерта від 31 серпня 2016 року №161 за результатами дослідження трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної травми тіла, тупої травми грудної клітини та живота: синців передньої поверхні грудної клітини справа та зліва, правої поперекової області, садна задньої поверхні грудної клітини справа, закритих переломів ребер справа IV, V, VII, VIII, IX без зміщення, забою нижньої долі правої легені з крововиливом у тканину легені, травматичного розриву правої долі печінки, крововилив у черевну порожнину, крововиливу у правий наднирник, синців обличчя, пахової області зліва, правої сідниці, правого та лівого стегна, крововиливу в м`яких покровах голови в лобно-тім`яну область справа та зліва, ускладненою гострою крововтратою, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів переважним недокрів`ям, дистрофічними змінами внутрішніх органів, набряком легенів та головного мозку.

Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних явищ можливо стверджувати, що смерть ОСОБА_4 настала за 8-12 годин до досудово-медичного дослідження трупа (дослідження проводилось о 09:40 год. 31.08.2016 року). Після отримання виявлених тілесних ушкоджень міг здійснювати самостійні активні дії, а саме: бігати, ходити, повзати, кричати, кликати на допомогу.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлена поєднана травма тіла: тупа травма грудної клітини та живота: синці передньої поверхні грудної клітин справа та зліва, правої поперекової області, садно задньої поверхні грудної клітини справа, закриті переломи ребер справа IV, V, VII, VIII, IX без зміщення, забій нижньої долі правої легені з крововиливом у тканину легень, травматичний розрив правої долі печінки, крововилив у черевну порожнину, крововилив у правий наднирник, які утворився не менш ніж від десяти травматичних впливів тупими предметами, незадовго до смерті та за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя і мають прямий причинний зв`язок із настанням смерті; синці обличчя, пахової області зліва, правої сідниці, правого та лівого стегна, крововилив в м`які покрови голови в лобно-тім`яну область справа та зліва, які утворилися не менш ніж від тринадцяти травматичних впливів тупими предметами, незадовго до смерті та за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень, причинно-наслідкового зв`язку з настанням смерті не мають.

Виявлені при судово-медичному дослідженні у ОСОБА_4 синці обличчя, крововилив в м`які покрови голови в лобно-тім`яну область справа та зліва, могли утворитися не менше ніж від п`яти травматичних впливів тупими предметами. Індивідуальні особливості травмуючих предметів, від яких утворилися тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_4 , не відобразилися. Труп ОСОБА_4 довжиною 80,0 см.

Враховуючи характер тілесних ушкоджень, пов`язаних з переломами ребер та пошкодженням внутрішніх органів, ОСОБА_4 відчував фізичний біль.

Яких-небудь тілесних ушкоджень, характерних при падінні з висоти власного зросту без надання тілу прискорення чи з наданням тілу прискорення з подальшим ударом об тверду поверхню, на трупі ОСОБА_4 не виявлено.

Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_2 , в протоколі допиту підозрюваного від 31.08.2016 року та при проведені слідчого експерименту за його участі від 01.09.2016 року, не виключається.

т.1 а.п.80-84

Допитаний в судовому засіданні експерт Волноваського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ Самохвалов Р.С. показав, що на його думку, якби після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 було надано своєчасну та належну медичну допомогу він би міг залишитись живим. Зазначив, що ОСОБА_4 помер від отриманих тілесних ушкоджень. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 міг рухатись, вчиняти певні дії.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №199 від 31 серпня 2016 року, виданого КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від крововиливу в черевну порожнину, травматичного розриву печінки, тупої травми живота, ушкодження внаслідок контакту з тупими предметами.

т.1 а.п.85

У ході проведення слідчого експерименту 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 на місці злочину в будинку АДРЕСА_1 добровільно відтворив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відносно малолітнього ОСОБА_4 та показав, як в дальній кімнаті будинку після того, як дитина справила свої природні потреби на підлогу, відчув агресію та став наносити удари руками в область передньої та задньої частини тулубу дитини, після чого він пішов з будинку, а коли повернувся близько 23:00 години то побачив, що дитиналежить та не дихає.

т.1 а.п.90-96

Згідно з висновком судово-медичного експерта від 31 серпня 2016 року №159 за результатами обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у нього були виявлені садна на надбрівній області справа, правої гомілки, що утворилися від трьох травматичних впливів тупими предметами, можливо в строк, та при обставинах, зазначених в описовій частині постанови, відносяться до легких тілесних ушкоджень; садна верхньої губи справа та зліва, правого плеча, правого передпліччя, лівої кисті, утворилися не менш ніж від п`яти травматичних впливів тупих предметів, за 4-5 діб до судово-медичного освідування, та відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , які характерні для боротьби чи самооборони, не виявлено. По виявленим тілесним ушкодженням у ОСОБА_2 не надається можливим судити про форму травмуючої поверхні. Можливість нанесення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 кистями рук стислими у кулаки або ногами, озутими в взуття, не виключається. Можливість нанесення тілесних ушкоджень самому собі, виключається.

т.1 а.п.106-107

Згідно з протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 31 серпня 2016 року ОСОБА_2 вчинив правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

т.1 а.п. 102

Згідно з письмовою заявою ОСОБА_8 від 24.03.2016 року остання зверталася до голови Златоустівської сільської ради із проханням вжити заходів щодо неналежного виховання та ставлення батьками до малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

т.1 а.п. 145

Під час судового розгляду кримінального провадження судом було прийнято заходи по перевірки доводів обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо застосування до нього заходів фізичного та психічного впливу. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 24.07.2019 року слідчий 2-го слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань закрив кримінальне провадження внесене до ЄРДР за фактом застосування до ОСОБА_2 незаконних заходів впливу, працівниками правоохоронних органів у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України. Таким чином не знайшли свого об`єктивного підтвердження факт застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 незаконних методів ведення досудового слідства.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №71 від 11.11.2019 року, Смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної травми тіла: тупої травми грудної клітини та живота, яка супроводжувалась множинними переламами ребер справа, забоєм нижньої долі правої легені, розривами печінки, що ускладнилась масивною крововтратою в черевну порожнину, набряком легень та головного мозку. Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних явищ, що зазначені у висновку експерта можна стверджувати , що смерть ОСОБА_4 могла настати за 8-12 годин до судово-медичної експертизи його трупа приблизно 22.00 30.08.2016 року до 02.00 31.08.2016 року.

На трупі ОСОБА_4 , згідно висновку експерта №161 від 31.08.2016 року, наявні наступні тілесні ушкодження : синці правої лобної області;лівої нижньої повіки;правої щоки в кількості 2-х; правої вушної раковини; передньої поверхні грудної клітки справа;передньої поверхні грудної клітки зліва в кількості 7-ми;пахової ділянки зліва в кількості 2-х;передньої поверхні правого стегна; передньої поверхні лівого стегна в кількості 2-х;правої сідничної області;задньої поверхні правого стегна в кількості 2-х; Вимявлені синці утворились за механізмом удару. Садно на задній поверхні грудної клітки справа, що утворилось за механізмом тертя.

Переломи IV, V, ребер по середньо-ключічній лінії справа; VII, VIII, IX ребер по біляхребцевій лінії справа, що утворились за механізмом удару. Крововиливи в м`яких покровах голови в лобно тім`яній області справа та зліва в кількості 7-ми. Крововилив та забій задньої поверхні нижньої долі правої легені, крововилив у правий наднирник та множинні розриви тканини печінки по діафрагмальній і вісцеральній поверхнях правої долі з наявністю 215 мл., в черевній порожнині. Зазначені ушкодження утворились за механізмом удару.

Враховуючи результати судово-гістологічного дослідження , комісія вважає що всі ушкодження вияв ленів на трупі ОСОБА_4 утворились прижиттєво давністю 30 хвилин та до 2-х годин.

Згідно висновку експерта №161 від 31.08.2016 року на трупі ОСОБА_4 виявлено поєднана травма тіла: тупа травма грудної клітини та живота: синці передньої поверхні грудної клітин справа та зліва, правої поперекової області, садно задньої поверхні грудної клітини справа, закриті переломи ребер справа IV, V, VII, VIII, IX, забій нижньої долі правої легені з крововиливом. Крововилив у правий наднирник, з внутрішньочеревною кровотечею. Всі зазнчаені тілесні ушкодження утворились не менш ніж від 6-ти травматичних впливів тупим (тупими) предметами особливості травмуючої поверхні якого (яких) в наявних ушкодженнях не відобразились. Та згідно п.2.1.5 «Правил судово-медичного визначення ступіню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та полягають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Синці обличчя пахової області зліва, правої сідниці, правого та лівого стегон, крововилив в м`які покрови голови в лобно-тім`яну область справа та зліва, утворились не менш ніж від десяти травматичних впливів тупим (тупими) предметом (предметами) особливості травмуючої поверхні якого (яких) в наявних ушкодженнях не відобразились, та згідно п.2.3.2 а вищезазначених правил, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не полягають в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Послідовність нанесення виявлених ушкоджень встановити за наявними даними не можливо, але можна стверджувати, що всі вони були спричинені за короткий проміжок часу. Коміся вважає, що ОСОБА_4 після отримання наявних тілесних ушкоджень при наданні йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, міг залишитися живим.

т.3 а.п. 68-77

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 969 від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 є психічно здоровим. В момент вчинення правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В момент вчинення правопорушення не знаходився у тимчасово хворобливому стані, якій би позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Злочин здійснював у стані простого алкогольного сп`яніння. На теперішній час може усвідомлювати свої дії та керує ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки не є душевнохворою людиною.

т.1 а.п. 110-113

Аналізуючи письмові докази по кримінальному провадженню суд вважає їх послідовними та такими, що узгоджуються між собою та зі свідченням обвинуваченого ОСОБА_2 наданих на прикінці судового розгляду та показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка повідомила, що чула, звуки ударів в сусідній кімнаті, коли там перебував ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_4 . Стосовно показань потерпілої в частині того, що тілесні ушкодження її сину могли бути спричинені телям, суд ставиться до них критично та вважає їх такими, що надані з метою допомогти ОСОБА_2 пом`якшати відповідальність за вчинений злочин, оскільки він був її співмешканцем та від нього мається малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому суд враховує, що сама потерпіла зазначила, що не бачила, як теля спричинила дитині тілесні ушкодження, а знає це тільки зі слів ОСОБА_2 . Свідчення обвинуваченого ОСОБА_2 наданих на прикінці судового розгляду коли він визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає їх такими, що вони узгоджуються з іншими доказами по у кримінальному провадженню та є такими, що відповідають дійсності.

В той же час суд враховує, що протягом всього судового розгляду обвинувачений не визнавав свою провину у вчиненні злочину стосовно малолітнього ОСОБА_4 . При цьому він заперечував не тільки правову кваліфікацію , а й сам факт заподіяння дитині тілесних ушкоджень. Зазначаючи про те, що нібито тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 були спричинені телям. Вказані свідчення об`єктивно спростовуються іншими доказами по кримінальному провадженню у їх взаємовзв`язку, в тому числі висновками проведених судово-медичних експертиз. Від вказаних свідчень наприкінці судового розгляду відмовився і сам обвинувачений вказавши на їх неправдивість. Тому суд вважає, свідчення ОСОБА_2 , щодо спричинення загиблому ОСОБА_4 твариною, як спосіб обраного захисту з метою уникнути від відповідальності.

Аналізуючи висновки проведених експертиз суд враховує, що у загиблого ОСОБА_4 виявлено переважну кількість синців, а не саден, що також підтверджує факт заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень дитині, оскільки синці утворюються внаслідок вдарної дії тупих предметів, на відміну від саден, які утворюються від ковзної дії тупих предметів з шорсткою поверхнею.

Виходячи з послідовності, характеру дій ОСОБА_2 , локалізації завданих ним ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, суд зазначає про наявність умислу на заподіяння саме тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з частиною 3 статті 24 КК України непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», за приписами якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави – захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

У цих умовах особливого захисту потребує дитина, яка не може в повному обсязі нарівні із дорослими використати всі можливі способи для збереження життя і здоров`я та вимушена сподіватися на турботу дорослих батьків (опікунів, членів сім`ї). І в разі заподіянні дитині тілесних ушкоджень, від яких у неї наступає смерть, при розмежуванні умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, слід брати до уваги вік дитини, кількість їх нанесення, локалізацію, наслідки та обов`язок усвідомлення обвинуваченим ступеню небезпеки насилля до дитині, тривалість, мотив та мета вчиненого злочину.

Колегія суддів вважає, що сукупність всіх обставин вчиненого діяння доводять зміст і наявність умислу ОСОБА_2 на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, зокрема те, що обвинувачений хоча й не застосовував ніяких предметів при заподіянні тілесних ушкоджень малолітньому, але вони були спричинені навмисно та у життєво важливі органи дитини – голову, грудну клітку, живіт з пошкодженням внутрішніх органів, що знаходиться у зв`язку із смертю потерпілого. Також обвинувачений не міг не усвідомлювати вік дитини (півтора роки), та те, що організм, скелет та внутрішні органи малолітнього перебувають на стадії розвитку, формування та їх легко можна пошкодити. А заподіяння неодноразових ударів у життєво важливі частини тіла із застосуванням сили дорослої людини без своєчасного надання медичної допомоги неодмінно могло спричинити тяжкі наслідки.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідка, дослідивши докази по кримінальному провадженню у повному обсязі, колегія суддів вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого доведена повністю, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відносяться до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку за попереденім вироком суду та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не одружений, не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у Волноваському наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 66 КК України колегія суддів відносить щире каяття.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 67 КК України, колегія суддів відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо малолітньої особи.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Зважаючи на тяжкість злочину, спосіб його скоєння, та наслідки, що настали після його вчинення, з урахуванням цих обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ч.2 ст. 121 КК України, яке на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нового злочину.

Крім того згідно вироку Волноваського районного суду Донецької області від 30 березня 2015 року ОСОБА_2 був засуджений за частиною 1 статті 263 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки. Покладено обов`язки відповідно до статті 76 КК України.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі, а тому обвинуваченому при призначенні покарання необхідно застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 71 КК України, враховуючи особу винного та обставини справи, суд вважає за необхідне застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 30 березня 2015 року.

Враховуючи, що ОСОБА_2 було затримано за підозрою у вчиненні злочину 31 серпня 2016 року та перебуванням його під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі в рамках розгляду даного кримінального провадження в якості запобіжного заходу в період з 31 серпня 2016 року по день набрання вироком законної сили, що є строком попереднього ув`язнення ОСОБА_2 , та підлягає зарахуванню за правилами ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільного позову в рамках кримінального провадження не заявлено, судових витрат та речових доказів не має.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частини 2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 30 березня 2015 року у виді 1 року позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_2 відраховувати з 31 серпня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_2 строк його попереднього ув`язнення з 31 серпня 2016 року по день набрання вказаним вироком законної сили за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, де одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районий суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи яка утримується під вартою - в той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя С.В.Кулик

Суддя О.Г. Васильченко

Суддя Л.Г. Шатілова